Місто Кропивницький, яке ще донедавна називалось Кіровоградом, а колись взагалі іменувалося Елисаветградом (Єлисаветградом), знаходиться у самому центрі України. Це красиве зелене місто з цікавою історією, великою кількістю визначних пам’яток та цікавими місцевими легендами.
Його історія сягає глибини XVIII століття, хоча ці землі були заселені людьми ще з давніх-давен. Шлях від військової фортеці, а саме нею колись було це містечко, до культурного та адміністративного центру був довгим і захоплюючим. У зв’язку з цим у даній статті пропонуємо розповісти вам цікаві факти про цей населений пункт, хто заснував місто Кропивницький, як виникла назва, а також буде трохи місцевих переказів та байок.
Історія заснування Кропивницького
Важливо одразу сказати про те, що це відносно нове місто. Звісно, все є відносним, але про тисячі років тут мови йти не буде. В істориків немає жодних сумнівів, що на цих територіях жили люди і 500, і 600, і більше років тому. Археологічні знахідки свідчать, що територія сучасного Кропивницького була заселена ще за скіфських і черняхівських часів.
Серед найдавніших згадок про Кропивницький − свідчення про кочові племена та окремі поселення вздовж річки Інгул, що мала стратегічне значення як транспортна артерія та джерело прісної води. Тоді люди обирали місцевість для того, щоб створити поселення, досить просто – якщо є вода, земля родюча і територія вільна, то це цілком підходящий варіант.
Хай там як, але безпосередньо до міста це, по суті, не має жодного відношення, адже літописні згадки Кропивницького у вигляді певного населеного пункту до XVIII століття відсутні. Будувати там повноцінне місто довго ніхто не наважувався, адже ця територія у ті часи була досить небезпечною через постійні набіги кримських татар. В результаті хороші та цілком придатні для проживання землі довгий проміжок часу пустували та були лише місцем для тимчасових зупинок, у тому числі для кочових племен.
Фортеця Святої Єлисавети історія
Йшов час і все змінювалося. Заснування цього міста безпосередньо пов’язане з будівництвом фортеці. Саме тому, коли мова йде про рік заснування, то це 1754 рік, коли за наказом імператриці Єлизавети Петрівни було збудовано потужний військовий комплекс, який отримав назву на її честь. Він був зведений на місці злиття річок Інгул та Сугоклея для стримування татарських набігів та укріплення південних рубежів Російської імперії. Будували 1390 чоловік. Збудовано все було досить швидко – основні роботи зайняли всього чотири місяці.
Форт мав складну систему бастіонів, валів і казематів, а також служив місцем дислокації військових частин. Виконаний він був у формі шестикутної зірки – шість бастіонів, шість равелінів. Це, до речі, одна із найбільш вцілілих земляних фортець в Україні.
Вона була побудована на нагірному березі річки Інгул (правий). На лівому березі почало формуватися місто. Звісно, спочатку це було невелике поселення, але потім воно переросло уже в повноцінне містечко.
Хто там тоді жив? Першими мешканцями були військові, ремісники, козаки та переселенці з інших регіонів імперії. Якщо коротко, то перші поселенці в м.Кропивницький – це люди, які займалися будівництвом вже згаданої фортеці, а також її обслуговуванням. Звичайно, були це і військові. Згодом населення почало зростати, адже приїздив хтось новий, а також місцеві почали заводити сім’ї. Враховуючи цей факт, скільки років Кропивницькому? Виходить, що станом на 2025 йому 271 рік.
Хто заснував місто Кропивницький?
Враховуючи обставини, дати однозначну відповідь досить складно. Найбільш точно буде сказати, що це результат дій імператорського уряду, архітекторів і військових інженерів, хоча і з цим можна сперечатися.
З одного боку можна говорити про імператрицю Єлизавету Петрівну, адже саме за її наказом (1752) було прийнято рішення про будівництво фортеці, а без неї не було б і міста. Воно й назване було на її честь – Елисаветград (Єлисаветград).
З іншого боку, багато хто вважає безпосередніми засновниками людей, які отримали доручення від Російської імперії і це були Іван Хорват та Іван Федорович Глебов. Якщо ж копнути глибше, то можна взагалі знайти іноземний слід у створенні цього містечка, адже 1751 року сенат саме на підставі клопотання сербського полковника видає указ про створення Нової Сербії та про будівництво для її захисту фортеці святої Єлисавети за її дорученням, тому можна говорити, що все почалося з сенату чи навіть з сербської ініціативи.
Чисто формально наказ про будівництво укріплення видав Правлячий Сенат Російської імперії 1752 року, але без імператриці нічого б не вийшло. Також історики говорять про те, що ініціатором створення ланцюга укріплень на південному кордоні був генерал-фельдмаршал граф Пітер Лассітаграф Віллем де Лесток, а також інші високопосадовці, які пропонували імператриці зміцнити контроль над південними територіями.
Таким чином, краще залишити всі ці розмови для дискусій між істориками та юристами, адже історичні факти про Кропивницький легко можуть заплутати. Місто було збудоване і це прекрасно, а все інше – це вже деталі та нюанси.
А чи є якісь легенди про заснування Кропивницького? Враховуючи той факт, що збереглося чимало історичних документів, говорити про якісь міфи чи інші напрямки фольклору немає сенсу, але кілька цікавих переказів про це містечко все ж є. Про них поговоримо трохи далі.
Яке походження назви «Кропивницький»?
Вище вже згадувалося про те, що перша назва цього містечка була пов’язана з імператрицею. Називався населений пункт Елисаветград (Єлисаветград). Сьогодні це Кропивницький, але більшість людей пам’ятає, як у липні 2016 року в рамках декомунізаційних заходів місто було перейменовано з Кіровограду. Свою нову назву воно отримало на честь українського драматурга, актора та засновника українського професійного театру Марка Кропивницького. Прізвище Кропивницький походить від назви рослини − кропива. Сам Марко Кропивницький народився в селі Бежбайраки Єлисаветградського повіту, тобто на території сучасної області. Таким чином, ця назва міста символізує його глибокі культурні корені та повернення до української ідентичності.
Загалом історія його перейменувань непроста і виглядає вона наступним чином:
Спочатку це була фортеця Святої Єлисавети, потім з 1775 року − місто Єлисаветград. У 1924 році його перейменували на Зінов’євськ, у 1934 − Кірове, а вже з 1939 року − Кіровоград. Остаточне перейменування відбулося у 2016 році у межах декомунізації, і місто отримало назву, яка є актуальною сьогодні.
Кілька цікавих легенд про місто
Таємничий тунель
Говорять, що під час зведення фортеці було облаштовано прихований підземний тунель, що вів до берега р. Сугоклеї. Подібне тоді було досить поширеним, тому це цілком могло мати місце. За повір’ями, тунелі досі простягаються під вулицю Театральна.
Злодійська балка
Одна з версій походження цієї незвичної назви пов’язується з солдатами, які втекли з фортеці. Трьох із них затримали на схід від укріплення, поблизу Кременчука, а решта – близько п’ятнадцяти осіб – зникли без сліду. Згодом їхню присутність пов’язували з нападами та грабунками в селі Грузькому, що розташоване на захід від гаю, який відтоді й почали називати Злодійським. Схоже, що у тій місцевості є якийсь таємничий схрон, про існування якого відомо лише обраним.
Вартовий дуб
Кілька сотень років тому набіги недругів у цій місцевості були звичним явищем. Місцеві, аби захиститися, придумали систему знаків, яка допомагала сигналізувати про небезпеку на великій відстані – будували сторожеві вежі, до яких кріпили діжки зі смолою, котрі можна було запалити і стовп диму виднівся за кілометри. Одного разу стався набіг, але вартовому не вдалося запалити бочку через дощ. Він побіг до села, щоб попередити про напад самостійно. Нападники влучили у нього стрілою і там, де він загинув виросло дерево. За легендою це той самий древній дуб, що й досі росте у селищі Нова Прага.
Озеро де живуть злі сили
Чорний ліс – це великий лісовий масив, який знаходиться в межах Кіровоградщини. Головною його пам’яткою є озеро Берестувате. Кажуть, що там живуть якісь містичні істоти, котрі можуть затягнути людину на дно. Подейкують, що вночі там навіть можна зустріти русалок, що полюють на чоловіків, які заблукали чи просто вештаються вночі. Вони заманюють чоловіків своєю вродою, а потім тягнуть їх у воду та топлять. Місцеві жителі наполегливо закликають не залишатися у цій місцині біля води у нічну пору доби.
Є й ще один міф, а може й правда: кажуть, що саме в цій водоймі батько Махно колись заховав незліченні скарби, які так і не були знайдені.
Також розповідають, що колись цією місцевістю проїжджав кримський хан Гірей. Він їхав на великій кареті з чистого золота, яка була прикрашена дорогоцінним камінням. У якийсь момент коні чогось злякалися і карета потрапила у воду озера. В результаті вона затонула і подейкують, що досі лежить десь на дні.
А хочете цікавий цілком науковий факт про цю водойму? Дослідникам досі не вдалося встановити глибину озера. Говорять, що в середньому вона може сягати семи метрів, але є місця, де присутні ями глибиною до п’ятдесяти метрів. Є припущення, що там має місце багаторівневе дно, тому назвати точні цифри неможливо. Як знати, може там і справді живе хтось містичний…
Підсумок
Таким чином, це справді по-своєму цікаве містечко, в якому варто побувати хоча б раз. Кропивницький має глибоку та багатогранну історію. Сьогодні воно продовжує розвиватися, зберігаючи свою унікальну спадщину.
