Етнічний склад Закарпаття у всі часи характеризується різноманітністю. І зараз у даному регіоні проживає понад три десятки різних етнічних спільнот – крім українців, тут мешкають румуни й угорці, словаки й цигани та представники багатьох інших націй.
А в минулому на відповідній території була численною громада хасидів. Тому не дивно, що в Закарпатській області часто можна зустріти будівлі, в яких розташовувалися єврейські культурно-освітні центри, молитовні будинки та синагоги.
Найвідомішою з цих споруд є хасидська синагога в Ужгороді, що подивитись варто поціновувачам витворів архітектурного мистецтва релігійної специфіки. Цей об’єкт є унікальною пам’яткою та одним із найвизначніших місць відповідного обласного центру, привабливого для мандрівників.
Про його створення, особливості дизайну фасаду й інтер’єру та непросту долю цієї святині в різні епохи розповідає подальший текст.
Коли та як з’явився храм?
Євреї почали масово оселятися на Закарпатті понад півтисячі років тому. Це пояснює, чому вже за часів XVIII століття на даній землі було збудовано десятки сакральних споруд, що стали осередками хасидизму.
Представники місцевої влади йшли назустріч таким вірянам, виділяючи для зведення їхніх храмів ділянки. Наприкінці ХІХ століття хасиди отримали черговий земельний клаптик для забудови своєї церкви в дуже вигідному місці – в самому серці Ужгорода (на той момент Унгвара), на узбережжі річки Уж, на Новій площі.
Як свідчить історія Ужгородської синагоги, відкриття даної святині відбулося 1904 року (за хасидським календарем в 5694 році). Ця важлива подія пройшла практично без будь-яких урочистостей та пафосу.
За даними джерел, освячення храму-новобудови відбулося увечері 27 липня, після того, як юдеї перенесли сюди свої тори (священні книги) з молитовного будинку. Того ж дня в синагозі пройшов перший молебень.
У ту пору місто входило до складу Австро-Угорської імперії. А збудована була ця хасидська святиня неподалік інших відомих архітектурних міських пам’яток, таких як фортечно-замковий комплекс та катедральний собор.
Особливості будівництва
З першого погляду Ужгородська синагога, архітектура якої вражає величчю й вишуканістю, притягує погляд, дивує і зачаровує, хоч нині ця будівля вже конче потребує реставрації.
Відомо, що її проект був створений видатними австро-угорськими зодчими – Дюла Паппою та Ференцом Саболчем. Інші джерела засвідчують також причетність до відповідної проектної роботи архітекторів Фрідєша Фесла й Людвіґа Ферстера.
Цей храм став першою спорудою міста із залізобетонним каркасом. Його кошторис склав надзвичайно велику суму – близько 200 тисяч крон. Ці кошти здебільшого були виділені заможними євреями-меценатами. Проте зібрати необхідні для зведення святині гроші допомагала вся місцева єврейська громада.
Проект передбачав встановлення в синагозі всіх необхідних комунікацій, в тому числі водопроводу, каналізації, електропостачання та центрального опалення.
Будматеріали для зведення храму, зокрема, облицювальний рожевий мармур, декоративна цегла й червона керамічна плитка, завозилися з далекої Італії.
Імена багатьох майстрів, причетних до забудови цього шедевру культового зодчества, не є таємницею.
Наприклад, роботи з обладнання фундаменту, кам’яної кладки, різьблення по каменю, а також з монтажу столярно-слюсарних елементів та покрівлі очолював інженер Адольф Годінґер. Авторами вівтаря стали батько й син Мейбохми. Розписами інтер’єру займався Гейза Фені, а вітражі були зроблені Мікшо Ротом. Керамічне оздоблення було створене майстром Ханом, а мозаїчний декор – Петером Мелокко.
Зала цього грандіозного ортодоксального храму, що став найкрасивішим єврейський релігійним центром на всій території Європи, могла вмістити одночасно близько 900 вірян.
Архітектура
Зовнішній дизайн Ужгородської синагоги демонструє помпезний романтичний стиль, який відповідав тодішній моді. Фахівці визначають в архітектурі цієї розкішної сакральної будівлі також мотиви неомавританські, арабські та візантійські.
Центральний балкон фасаду споруди первісно привертав увагу вписаною у велике коло зіркою Давида, що стала його домінантною, неймовірно красивою деталлю. Викликали захват і елементи декору даху у вигляді химерних фігурних башт із глини та мідних орнаментів. На верхівці синагоги можна було побачити символічну атрибутику Скрижалей Заповіту.
Первісно ця шикарна храмова будівля мала рожевий мармуровий цоколь. Для облицювання її фасаду використовувалася декоративна клінкерна плитка й керамічні плити яскраво-червоного кольору, а віконний портал отримав оздоблення зі штучного мармуру, теж червоного.
Цей автентичний дизайн фасаду зазнав радикальних змін після приходу на територію Закарпаття радянської влади і повоєнні роки.
У результаті такої реконструкції архітектура синагоги в Ужгороді стала інакшою. Заглиблення в центральній частині фронтону, де розташовувався балкон та символічна зірка Давида, закрила стіна з віконцем круглої форми по центру. Покрівлю храму змінили повністю.
Замість прозорого мозаїчного куполу на верхівці святині з’явився бляшаний дах, з якого всі елементи арабо-марокканського оздоблення прибрали. Заміною вишуканих веж стали лаконічні колони. Позбувся дах храму і своїх священних скрижалів із виписаними на них десятьма заповідями Мойсея.
Місце цих релігійних атрибутів зайняла ліра, що символізує музичне мистецтво. Таким чином, дана культова споруда стала зовні виглядати значно скромніше.
Кардинальні перетворення торкнулися і приміщень храму. Її розбили на два поверхи, прибравши лоджії для жінок та переобладнавши під філармонію. Нижній поверх відвели під вестибюль, а на верхньому ярусі обладнали залу для глядачів, яка включала 830 посадкових місць, та сцену.
Настінні розписи були цинічно зафарбованими. Вціліти вдалося лише розкішному декору під стелею.
Головне місце храму та ритуальну шафу, яка слугувала для збереження священних книг, знищили. Замість нього з’явилися сходи та вбиральні, обладнані з боків.
Така перебудова призвела до часткової втрати унікальної акустики споруди.
Трохи згодом до приміщення колишньої Ужгородської хасидської синагоги був привезений орган. Цей старий, раритетний музичний інструмент, який має три клавіатури й 2250 труб, раніше знаходився в Прибалтиці.
Спочатку його відвезли до Праги для ремонту, а потім привезли до головного міста Закарпатської області. Наразі відповідний орган вважається одним із найкращих в Україні.
Втратила сакральна будівля в результаті реконструкції і паркан, яким була огороджена її територія.
1974 року добудували триповерховий корпус філармонії. У цій частині розмістили малу залу на 360 місць для глядачів, а також приміщення для проведення репетицій.
Синагога Ужгорода – реалії сьогодення
Оскільки багато років ґрунтовним ремонтом даної дивовижної старовинної споруди практично ніхто не займався, вона почала руйнуватися.
Невеликі косметичні ремонтні роботи проводилися в 1990-х роках, проте виконані вони були неякісно.
Тріщини на фасаді синагоги стали помітними в перші роки нинішнього століття.
За деякий час було прийняте рішення щодо глобальної реконструкції даного архітектурного шедевру. Проте відповідна робота досі обмежилася створенням проектно-кошторисних документів. А практичний ремонт так і розпочався. Причина банальна – брак необхідних коштів.
У наші дні колишня синагога в Ужгороді, адреса якої провулок Театральний, 10, є місцем виступу відомих діячів музичного мистецтва. У стінах хасидського храму, що став закладом культури, отримавши статус Закарпатської міської філармонії, відбуваються концерти класичної й камерної музики. Також тут виступають народні вокально-музичні колективи й джазові артисти України й зарубіжжя.
Не зважаючи на те, що за радянський часів архітектуру цієї історичної будівлі спростили, вона офіційно вважається пам’яткою єврейського релігійного зодчества регіонального значення.
На думку фахівців, цікавішого на території всього Закарпаття архітектурного об’єкту, ніж цей храм, з мистецької точки зору нема. Не знайдеться жодного старовинного хасидського храму, що міг би конкурувати з ужгородським своєю величчю й вишуканістю, навіть на територіях сусідніх областей, підпорядкованих Тернополю та Львову.
Цікаві факти про Ужгородську синагогу
Попри те, що молебні в стінах синагоги Ужгорода не ведуться вже багато десятиліть, євреї досі вважають цю споруду своєю святинею.
Є багато свідчень очевидців, які розповідають про те, що, дивлячись на руйнацію свого храму за наказом комуністичного режиму, тисячі місцевих хасидів у відчаї плакали. Ці події стали для єврейської громади справжньою трагедією.
Відомо, що перетворення храму на заклад культури відбувалося під пильним наглядом КДБ. Священні скрижалі тоді просто скинули на землю. Розповідають, що один із хасидів похилого віку попрохав дитину принести йому хоча б шматочок під цієї реліквії.
Якщо передати відповідну споруду хасидській общині зараз, це не ви рішить проблеми її вкрай необхідної реставрації – адже в цієї релігійної спільноти потрібної для відновлення храму суми теж нема, тобто утримувати її вона зараз не спроможна з фінансової точки зору.
Долею даної сакральної пам’ятки, що перебуває в близькому до аварійного стану, переймаються навіть релігійні хасидські спільноти Ізраїлю.
У 2000 році до Ужгорода приїздила делегація з цієї країни з пропозицією демонтувати відповідну будівлю з метою подальшого вивезення її буквально по цеглинам до Землі обітованої, де її потім відбудують та відновлять у первісному вигляді.
Проте міська влада цим зарубіжним відвідувачам у їх проханні відмовила. Можливо, тому що навіть у теперішньому, далеко не найкращому стані Ужгородська синагога є найкрасивішою будівлею Закарпаття.
Актуальна інформація для туристів
Такий визначний архітектурний пам’ятник, як хасидська синагога в Ужгороді, екскурсії цим містом ніколи не оминають увагою. Гіди натхненно розповідають про її непросту долю й неперевершену архітектуру.
Відчинений цей заклад для відвідувачів зазвичай з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 16.00, а в суботу та неділю – з 12.00 до 15.00.
Його контактний номер – +38 0312 630 544.
Мінімальна ціна квитків на заходи, що проводяться в колишньому храмі, складає 150 гривень.
Зараз обладнана в ньому зала для глядачів нараховує 500 місць.
Крім концертів, в Ужгородській філармонії, що є центром культурного життя міста, проходять літературні вечори, виставки творів образотворчого мистецтва.
Питання, як дістатися до Ужгородської синагоги, цікавить багатьох туристів. Їхати до відповідної локації на власному авто слід вулицею Волошина. У даному випадку машину слід зупинити на паркінгу в зоні середмістя і далі пройтися пішки до Театральної площі. У цій частині обласного центру Закарпаття рух виключно пішохідний.
Від залізничного вокзалу до міського центру курсує маршрутка № 5. Виходити треба на зупинці «Поштова площа». Потрібна вам локація знаходиться в 0,5 км або в 10 хвилинах пішої ходьби від неї.
Відстань між усіма вокзалами міста та його центром, де знаходиться хасидська синагога Ужгорода, складає близько двох кілометрів, тому любителі прогулянок можуть подолати цей шлях пішки. Йти в такому випадку доведеться вулицею Мукачівською або Станційною, повз площі Шандора Петефі та через місток для пішоходів.
