Обласний центр Закарпатської області є дивовижним куточком, багатовікова історія якого пов’язана з життям представників відомих графських династій та запеклими битвами за його територію.
Ця стаття розповість про одну з найбільш цінних та древніх оборонно-військових об’єктів даного міста, тобто про Ужгородський замок – що подивитись можна на території цієї колишньої цитаделі та яким було її славетне минуле, можна прочитати далі.
Витоки: від сивої давнини до ХХ ст.
Масова забудова укріплених городищ довкола кордонів держави Київська Русь розпочалася у далекому VIII столітті й тривала до ХІ століття.
Відомо, що в ці часи на місці замкової споруди Ужгорода, яка стала символом цього міста, існували інші фортеці, що були частинами фортифікаційних комплексів. Структура таких будівель, що відігравали роль лінії оборони, включала, як правило, земляний вал завширшки 10-12 метрів та висотою до 8 метрів, рів глибиною до 6 метрів та дерев’яну огорожу.
Згідно даних літописних джерел, під час атаки війська половців 1086 року, на чолі якого стояв хан Кутеск, ця твердиня змогла вистояти. Але вона була знищена в 1241 році в результаті нападу загарбників Золотої Орди. Захопивши форт і ділянку, де знаходиться Ужгородський замок нині, тоді вороги знищили вщент і сам град.
Такі трагічні події змусили розпочати спорудження нової фортеці, більш надійної, мурованої. До 1248 року будівництво цієї цитаделі, яка носила назву замку Унг, вже було завершене. Простояти їй судилося трохи більше сторіччя – 1326 року і це укріплення зазнало руйнації.
У ХІV столітті знищили його, а пізніше й самі відбудували угорці. Відновлений замок угорським королем був подарований італійському роду Другетів.
Подальша історія даної фортеці пов’язана з багаторазовими її облогами під час селянських повстань та релігійних конфліктів.
Востаннє Ужгородський замок, історія якого включає багато трагічних подій, був взятий в облогу в період очолюваного Ференцом Ракоці ІІ національно-визвольного руху. Цей можновладець згодом став володарем цитаделі.
Пізніше форт перейшов у власність Міклоша Берчені, який перетворив цей об’єкт на регіональний культурний та політичний центр. А з кінця ХVІІ ст. дана оборонна споруда була власністю уніатської єпархії. Керівництво відповідної релігійної громади заснувало в ній богословський навчальний заклад – ліцей. Ця установа існувала аж до захоплення влади більшовиками.
Специфіка проекту
Кожна із середньовічних споруд оборонного призначення з часом відновлювалася, набуваючи більшої надійності й міцності.
Нині існуючий Ужгородський замок, архітектура якого була розроблена майстрами з Італії, не є винятком. Його проект був реалізований в епоху панування династії Другетів.
Таке проектування не можна назвати надто складним, проте надійності йому не бракувало. Із трьох боків цей форт первісно був оточений прорубаним в скелі ровом. Четвертий його бік був захищений різким урвищем.
Геометрія замкового комплексу нагадує чотирикутник не зовсім правильно окресленої форми. У зоні кожного кута наявний випнутий за стіну бастіон. Сполучає між собою ці елементи, виконані в італійському стилі епохи пізнього ренесансу, високий мур.
Конструкція бастіонів була адаптована для зручного ведення артилерійського вогню по супротивнику вздовж оборонних мурів.
Неподалік головної брами споруди обладнаний камін, щоб вартові могли в холодну пору року погрітися.
Домінантним елементом комплексу є палац, що гордо височіє навпроти цих воріт. Ця будівля є великою, чотирикутною та має внутрішній дворик. Особливістю такого невеличкого двору є прорубаний просто в скелі колодязь глибиною 30 метрів.
Навкруг палацу, як і по периметру майже всього об’єкта, наявний рів. За минулих часів він сполучався з довколишньою територією за допомогою спеціального підйомного мосту. Зараз тут також є місток, але звичайний, зведений із дерева.
За даними джерел, будівля палацу до 1728 року, коли сталася пожежа, була триповерховою. Вогонь верхній поверх знищив, і відбудовувати цю частину замку не стали.
На другому поверсі палацової споруди знаходиться найбільша її зала. Колись її називали залою лицарів. Під палацом є декілька підземних приміщень. Ці підвали у минулому слугували казематами, а ще використовувалися як укриття та як склади.
Зараз під час візиту чи екскурсії до Ужгородського замку в таких підземеллях туристам пропонують дегустацію смачних закарпатських вин. А окремий куточок такої підземної локації демонструє камеру тортур з автентичним спорядженням.
Цінність об’єкту з точки зору мистецтва та культури
Ця колишня цитадель, що нині стала топовою туристичною локацією Закарпаття та одним із атрибутів відповідного західноукраїнського регіону, особливо зацікавить відвідувачів, небайдужих до старовинних витворів образотворчого мистецтва та предметів вжитку, якими користувалися місцеві мешканці у минулому.
Численним туристам, яким удалося відвідати цей історичний оборонний комплекс, відомо, що подивитись в Ужгородському замку можна, наприклад, декілька старовинних скульптурних зображень.
Одне із них демонструє статую міфічного персонажа Геракла. Зроблена відповідна фігура з чавуна 1842 року. Поряд із цим силачем-напівбогом увагу відвідувачів привертає скульптура іншого героя античних міфів – Гермеса.
Трохи осторонь можна побачити скульптурне зображення хижого птаха Турула. Ця пташка згадується в стародавньому епосі угрів.
На території локації є каплиця, інтер’єр якої декорований вишуканими розписами релігійної тематики. Частину цього оздоблення виконав видатний академічний художник Фердинанд Видра в 1857 році.
Частина приміщень палацу відведена під музей краєзнавства. Експозиція відповідного історико-культурного закладу включає чимало автентичних предметів різних часових епох, починаючи від періоду мешкання на Закарпатті племен дакійців.
Також тут експонується колекція нумізматична, зібрання старовинних предметів вжитку, вбрання та меблювання, взірців зброї та примірників епістолярної спадщини від середньовічної епохи до ХХ століття.
Окремий розділ присвячений історії Закарпатського краю, про який місцеві гіди розповідають чимало дивних фактів.
У підземній частині є можливість для туристів оглянути колишні каземати та знаряддя тортур у них. Поруч із Замковою горою, на верхівці якої височіє цей фортечний комплекс, просто неба розташовується ще один музейний заклад, присвячений регіональній народній архітектурі та побуту Закарпаття.
Цікаві факти про Ужгородський замок
Із покоління в покоління передається легенда про Ужгородський замок. Якщо їй вірити, в замковому палаці мешкає привид. Ця примара у вигляді так званої Білої Діви стала результатом перевтілення дочки графа Другета після її трагічної загибелі, точніше страти.
Легенда розказує, що донька власнику замку колись закохалася в польського воєводу, який прагнув захопити цитадель. Осліплена романтичними почуттями, ця дівчина розказала ворогу про таємні коридори в підземеллях замку. Дізнавшись таку про зраду дочки, охоплений люттю граф віддав наказ, щоб її замурували живцем в одній із стін палацу.
Але невдовзі люди стали бачити ночами в замку привид цієї дівчини в білих шатах. Така примара досі ніби то щоночі шукає свого коханого, тужачи на ним.
Передання замкового комплексу у володіння Мукачівської греко-католицької єпархії відбулося 1775 році. Таке рішення було прийняте австрійською імператрицею Марією Терезою, а попросив відповідну короновану особу про це єпископ Андрій Бачинський.
Найдавнішою частиною об’єкту, що збереглася до наших днів, є підвальні приміщення. Вік їхніх фундаментів налічує багато століть.
Зараз в Ужгородському замку нараховується більш ніж чотири десятки кімнат. Частину відповідних приміщень прикрашають витончені орнаменти, виконані в період XVIII-XIX століть.
Відомо, що близько трьохсот років тому комплекс Ужгородської фортеці знаходився в оточенні п’ятиярусного саду. У ньому росли рідкісні види декоративних рослин та були споруджені фонтани.
Реставрація замку триває з 1960 року. Ці роботи є надзвичайно тривалим та трудомістким процесом, в ході якого вдається поступово відновлювати аварійні та втрачені в результаті руйнувань елементи відповідної пам’ятки.
Актуальна інформація для туристів
Ужгородський замок, адреса якого вулиця Капітульна, 33, можна відвідати в будь-який день тижня, окрім понеділка.
Графік роботи цього туристичного об’єкту – з 10.00 до 17.00.
Вхід до нього для осіб, що не мають пільг, є платним. Ціна квитків для дітей шкільного віку складає 50 гривень, для студентів – 70 гривень. Повний вхідний квиток для дорослих коштує 100 гривень.
За можливість огляду казематів передбачається окрема плата, що становить 20 гривень.
Малюки дошкільного віку, а також діти-сироти, військовослужбовці, інваліди війни та музейні працівники можуть заходити до фортечного комплексу безкоштовно.
Контактні телефони Ужгородського замку для уточнення актуальних цін та інших важливих моментів: +38 (0312) 61-46-09 та +38 (0312) 61-44-32.
На території об’єкту працює ресторан закарпатської кухні, є зала для дегустації вин. Інколи тут відбуваються захоплюючі розважальні театралізовані дійства, що імітують лицарські турніри.
Мандрівникам, яких цікавить, як дістатися до Ужгородського замку, слід знати, що до самого цього об’єкту громадський транспорт не доїжджає.
Із центрального вокзалу міста у відповідному напрямку курсує маршрутка №5. Вийти слід на зупинці «вулиця Корятовича». Далі є два варіанти: або дійти до фортеці пішки вулицею Духновича, піднімаючись нею вгору до кінці суміжної Капітульної вулиці, або взяти таксі.
Саме місто Ужгород знаходиться на трасі міжнародного сполучення, що веде від Києва до Чопа (М-06), тому доїхати до нього власним авто зручно.
