До числа офіційних символів державності країни, як визначають її політичну та етнічно-культурну ідентичність, відноситься не лише прапор та герб відповідної соціальної інституції, але й особлива, урочиста пісня, яка називається її державним гімном.
Такий музично-вокальний твір традиційно лунає під час громадських свят, визначних політичних подій, під час проведення важливих ритуалів та церемоній.
Ця стаття розповість про особливості та значення Державного Гімну України – одного з елементів нашої національної символіки.
Із пропонованого тексту читачі дізнаються про творців відповідної легендарної вокально-музичної композиції та її створення, про тернистий шлях цього шедевру талановитих митців до визнання та отримання ним почесного нинішнього статусу.
Але спершу в ньому наводиться матеріал, що пояснює сутність і значення творів такого літературно-музичного жанру загалом.
Пісні-гімни та їх ознаки
Уперше твори відповідної жанрової специфіки виникли за Античної доби. На початку свого існування функції державних вони не виконували – такого високого рангу деякі з цих композицій почали набувати лише з XVI століття.
Задовго до того як з’явився український гімн, популярності набула пісня-гімн, що прославляла британського монарха Георга ІІ, яка називалася «Боже, бережи короля».
Відомо, що починаючи з 1745 року ця ода правителю королівства Британії часто виконувалася в театрах. Трохи пізніше вона отримала статус світський і почала використовуватися під час заходів і подій загальнодержавного значення.
Фахівці вважають, що ключовим завданням державних гімнів є позитивний вплив на свідомість громадянської спільноти відповідної країни, заряджання їх бойовим настроєм та підняття морального духу.
Звучання таких творів, що звеличують країну та її народ, є патетично піднесеним, ритмічним та мелодійним, а їх змістовна лінія відображає ментальність нації та прославляє велич держави.
Історія Гімну України
До того, як були написані відомі всім нам поетичні рядки, український народ шанував та використовував кілька бойових козацьких пісень, зокрема «Пісню про Байду» та «Нумо, хлопці, до зброї».
1848 року на Галичині таку роль відігравала пісенна композиція «Мир вам, браття, всі приносим». А духовним українським гімном можна вважати знамениту пісню-молитву «Боже великий, єдиний».
Датою написання вірша «Ще не вмерла Україна» став 1862 рік. Автор цієї поезії всеукраїнського значення був молодим науковцем та майстром літературного слова, вихідцем із небагатої дворянської сім’ї. Мабуть, немає такого нашого співвітчизника, який би не знав, хто написав Гімн України – творцем його слів став Павло Чубинський, якому на той час виповнилося всього 23 роки.
Відомо, що цей поет брав участь у роботі культурно-просвітницької організації «Стара Громада», до якої входили представники національної інтелігенції. Саме однодумці з даного об’єднання надихнули Павла на створення вірша, який став закликом до боротьби за свободу.
Оскільки ця волелюбна поезія стрімко поширилася серед прогресивної молоді, жандармерія російської влади не забарилася винести Чубинському суворий вирок – його за написання «возмутительных песен и прокламаций» було відправлено в заслання на північ, під Архангельськ.
Але так чи інакше, в 1863 році поезія «Ще не вмерла Україна» була вперше опублікована в галицькому журналі мета. У цьому виданні її й побачив та поклав відповідні полум’яні слова на музику, створивши майбутній Гімн України, композитор та священик Михайло Вербицький.
Спершу митець створив партію для струнного щипкого інструмента цитри, а версію для хорового співу він розробив пізніше.
1865 року цей вірш був опублікований уперше разом із нотами, а на честь річниці з дня народження Великого Кобзаря відбулося перше виконання такої пісні як музичного твору. Сталася відповідна визначна подія за межами нашої держави – в польському місті Перемишль.
Статус гімну державних утворень на території України «Ще не вмерла Україна» отримувала в 1917 та в 1918 році. Вона була офіційним символом УНР, ЗУНР та держави Карпатська Україна, яка існувала наприкінці 1930-х років.
Доля пісні за радянської доби
Цей час став для пісенного твору «Ще не вмерла Україна» періодом потужних репресій. Представникам тоталітарного комуністичного режиму не важко було здогадатися, що символізує гімн, створений Чубинським та Вербицьким, та до чого закликає народ ця революційна ода.
Відомо, що в 1919 році десятки примірників відповідного видання були знищено денікінцями. Особи, які намагалися поширювати цей твір, визнавалися буржуазними націоналістами, та жорстоко каралися більшовиками.
В епоху УРСР статус офіційного гімну радянської української республіки мав вірш «Живи, Україно, прекрасна і сильна», написаний Павлом Тичиною.
Політична відлига розпочалася за кілька років до розпаду радянської імперії. Знаменною подією для повернення пісні-гімну в маси став фестиваль «Червона Рута» 1989 року. Під час цього заходу «Ще не вмерла Україна» після багаторічного забуття знову прозвучала публічно. Виконана вона була Василем Жданкіним та співаками Едуардом Драчем і Віктором Морозовим.
Очевидці розповідають, що спів тоді підхопили десятки тисяч присутніх на стадіоні людей, і така подія стала справжнім апогеєм фестивалю.
Значення Державного Гімну України
Ця пісня, що є ключовим елементом державної символіки, стала напутнім словом, що окриляє, надихає на боротьбу і відгукується в серці кожного українського громадянина. Вона дозволяє ідентифікувати нашу державу та її народ на теренах світу.
У рядках даної пісні-гімну, що об’єднує наш народ і якою він пишається, звеличуються найвищі цінності нашої етнічної спільноти. Його можна по праву вважати атрибутом незламності, згуртованості та унікальності українців як нації.
Запитання – відповіді
Яка ідея назви нашого гімну?
Найменування цього символічного вокально-музичного твору відповідне першому рядкові його тексту. У ньому втілена головна думка про те, що наша держава є непереможною й незламною, вона не може загинути, оскільки воля і слава її невмирущі.
Ось чому гімн має таку назву. Закликає до боротьби за свободу рідного краю та незалежність і його приспів.
Що прославляє гімн України?
Ця хвалебна пісня є одою волі, Незалежності, свободі та боротьбі за ці одвічні, життєво важливі для нашого народу цінності. Вона висловлює палке сподівання на краще майбутнє для нашої країни та її громадян.
Скільки років українському гімну?
Якщо говорити про нього як про музично-поетичний твір, то відповідній пісні вже минув 161 рік. А як державний символ України «Ще не вмерла…» був затверджений президією Верховної Ради 15 січня 1992 року, тобто 32 роки тому.
Коли ми відзначаємо день Державного гімну?
Згідно наказу Кабміну нашої держави, виданого в 2021 році, таке свято відзначається щорічно 10 березня.
У сучасних реаліях ця пісня-символ набула нового змісту – із нею на вустах бійці лав ЗСУ відважно б’ють ворога на фронті, а в селах і містах, які деокуповані, державний гімн прославляє нашу Перемогу.
