Кожен куточок України має безліч популярних у мандрівників визначних місць, що дарують допитливим відвідувачам чимало яскравих вражень.
Власні принадні для туристів родзинки є і на Чернігівщині, зокрема, в її адміністративному центрі. Наприклад, надзвичайно цікавою локацією вважаються Антонієві печери (Чернігів), історія яких, за даними джерел, налічує майже тисячоліття.
Про цей дивовижний підземний печерний комплекс, що територіально відноситься до історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній», розповідає подальший текст.
Заснування та епоха Середньовіччя
Даний об’єкт вважається пам’яткою культової архітектури ХІ-ХІХ століть.
Із літописів відомо, що заснування відповідного християнського печерного монастиря відбулося 1069 року. Фундаторів цієї святині було два. Один із них – священик Антоній печерський, уродженець Чернігівщини (місто Любеча). Ім’я цього відомого церковного діяча давньоруської доби й дало локації назву.
Має безпосереднє відношення до заснування чернечих печер і тодішній правитель Чернігова – князь Святослав Ярославович.
Як свідчать письмена давніх літописців, спершу цей монастир назвали Богородичним (на честь Божої Матері). Виникнення даної святині пов’язане з гострою конкуренцією, що відбувалася того часу між Черніговом і Києвом. Кожне із цих міст претендувало на статус головного політичного та культурного центру держави.
Одна з версій розповідає, що преподобний Антоній змушений був прибути до Чернігова, бо на нього розгнівався київський князь Ізяслав. Священик-утікач зупинився в Болдинських горах, що зачарували його мальовничістю й тишею. Власноруч ним була викопана печера, що в наступному стала монастирем.
На той час Київ мав власний Печерський монастир, який був широко відомим місцем молитви й паломництва. Тож не дивно, що Чернігівським князем Святославом було прийняте рішення щодо створення в своїх володіннях подібного чернецького осередку. Цей можновладець вважав саме Чернігів «матір’ю міст руських», тому в рамках суперництва з Києвом намагався довести ключове значення цього міста. Створити такий монастир на Болдиних горах князю допоміг Антоній.
Майже впродовж двох століть, до зруйнування цієї святині в 1239 році, яке вчинили монголо-татарські загарбники, Болдиногірський Богородичний монастир інтенсивно розвивався. На початку ХІІ століття поруч із входом до печер був споруджений кам’яний Іллінський храм.
Після руйнації святиня переживала тривалий, багатовіковий період занепаду. Роботи з реконструкції монастирського комплексу розпочалися лише в XVII столітті.
Відомо, що 1649 року, за ініціативи й фінансування чернігівського старшого сотника Степана Подобайла, розпочалося відновлення Іллінської церкви. У даній реставрації брав активну участь також ієромонах Зосим Тишевич. Цей процес, що час від часу ставав на паузу, загалом тривав понад три століття.
Сучасного вигляду Антонієві печери в Чернігові, адреса яких вулиця Іллінська, 33, набули наприкінці ХІХ століття.
Сучасний стан та структура печерного комплексу
У наш час відповідна локація являє собою сукупність сполучених переходами підземних приміщень, загальна протяжність яких складає приблизно 350 метрів.
Розміщується такий своєрідний лабіринт підземель на глибині від 2 до 12 метрів у товщі Болдиних гір, які включає нинішня територія міста Чернігів.
Дана підземна локація є двохрівневою. Місцеві геологічні умови виявилися настільки сприятливими для спорудження відповідної архітектурної конструкції, що вона є ідеально міцною й довговічною. І зараз додаткових укріплень Антонієві печери, де знаходиться чимало цінних реліквій, не потребують.
Цей печерний комплекс включає давні галереї та просторі приміщення. Деякі його стіни демонструють автентичні графіті – написи епохи пізнього середньовіччя.
Особливо цікавим для відвідувачів з даної точки зору є нижній рівень печер. Протяжність відповідної ділянки складає приблизно 100 метрів, а розташовується вона східніше вівтаря храму Феодосія Тотемського.
Стіни та стеля цієї частини печер є ґрунтовими. Цегляне облицювання-закріплення площею в кілька метрів вони мають лише при вході.
Істориками доведено, що за різних часів існування дана ділянка підземного сакрального комплексу слугувала місцем помешкання ченців або місцем їх поховань, тобто розташованим під землею некрополем.
На верхньому ярусі локації розташовується ще одна частина печер. Її складовими є також приміщення й галереї, а обабіч відповідної ділянки розташовуються дві церкви. Одна з них – церква Феодосія Тотемського, яку вважають найцікавішою підземною святинею України, а інша – храм Миколи Святоші.
Особливості архітектури підземних храмів печер
Досліджуючи цю культову пам’ятку, археологи знайшли покинуту давньоруську підземну церкву, яку не відновлювали з часів середньовіччя.
Цей храм, як для розташованого в товщі ґрунту, займав вельми значний простір. Висота стелі відповідного приміщення складала 3 метри, довжина – 12 метрів, а ширина – від 2 до 5 метрів.
У південному напрямку від даної покинутої церкви розташовується тунель, що являє собою галерею заввишки 3 метри. Науковці висловлюють думку щодо ймовірності розташовування в цьому місці головного входу комплексу.
Перебудування частини давніх комунікацій відбувалося в період XVIII-XIX століть. Такі роботи призвели до остаточної втрати Антонієвими печерами свого первісного вигляду.
У цей час в комплексі побудували три храми, облицьовані цеглою. Найвизначнішим серед них з точки зору архітектурної концепції вважають церкву Феодосія Тотемського. Оформлення її склепіння та стін відповідає українському бароковому стилю.
Приміщення даної святині прикрашене напівколонами та карнизами, нішами форми напівсфер, пілястрами й арками.
Є очевидною схожість інтер’єру церкви Феодосія в Антонієвих печерах з архітектурним оформленням Троїцького собору, що мав статус головної церкви Троїцько-Іллінського монастирського комплексу, починаючи з кінця XVII століття.
Унікальність церкви Феодосія Тотемського не лише в тому, що це головний храм печерної святині. Це найбільша на території Лівобережної України підземна церква з висотою в нартексі 8,5 метрів. Довжина її приміщення складає близько 15,5 метрів. А за цегляним склепінням в північній ділянці храму наявні хори.
Включає така пам’ятка сакральної архітектури міста Чернігів і два інших розташований під землею храми, габарити яких скромніші, а архітектура простіша.
Один із них – церква Антонія Печерського. У її приміщенні висота до стелі сягає 4,5 метрів, а довжина й ширина становлять 11,7 метрів та 4 метри відповідно.
Найменша кубатура вирізняє храм святого Миколи Святоші (12-метрова довжина, максимальна ширина 2,3 метри та 2,6 метри висота стелі).
Антонієві печери: цікаві факти та актуальна інформація для туристів
Антонієві печери є місцем, в якому збережена унікальна давньоруська кістниця – підземний некрополь домонгольського періоду. Аналогових підземних поховань такої далекої епохи на території України більше не було знайдено.
До найвизначніших святинь локації відносять гробницю з кістками загиблих від рук монголо-татар 1239 року монахів та келію Антонія Печерського.
Князі чернігівський Святослав та київський Ізяслав, що суперничали між собою, доводячи один одному статус лідера підвладного міста, доводились один одному рідними братами – синами князя Ярослава.
Є думка, що Антоній Печерський залишив Київ, бо вважав Ізяслава несправедливим правителем і був обурений його політикою.
Науковцям та мандрівникам, перебуваючи в підземеллях печерного комплексу, неодноразово доводилося зустрічатися з привидами монахів. Коли ці примари ченців з’являлися, в повітрі відчувався запах ладану й аміаку та чулися незрозумілі звуки.
У жодному з підземних храмів печер дерев’яних іконостасів нема. Їх заміною стали металеві образи на кам’яних стінах. Це пояснюється високою вологістю в приміщеннях, яка б зруйнувала деревину.
Метал був використаний і для спорудження царських брам, що збереглися в храмах Феодосія і Антонія.
До складу архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» цей культовий підземний комплекс увійшов 1967 року.
Відвідати Антонієві печери (Чернігів), графік роботи яких із 10.00 до 17.00, як і інші пам’ятки даного заповідника, можна в будь-який день тижня.
Вартість екскурсії тривалістю 45 хвилин до даного об’єкту складає для дорослого 150 гривень, а для учня або студента (студентський квиток потрібно мати з собою та пред’являти) – 75 гривень.
Під час таких екскурсів досвідчені гіди проводять туристів галереями й темними коридорами підземного святилища, розповідають історії та містичні легенди про це дивовижне місце.
Іноземним туристам тут пропонується екскурсійне обслуговування англійською мовою, що обійдеться їм удвічі дорожче. Замовлення на бронювання таких екскурсій приймаються попередньо за телефоном +38 (0462) 64 59 64.
Зазвичай відвідувачі перебувають у печерах близько 1 години.
Вирушаючи в це місце, слід обов’язково взяти з собою верхній одяг, бо впродовж цілого року температура в даних підземеллях становить близько +5°С.
Як дістатись до Антонієвих печер у Чернігові відомо кожному мешканцю цього старовинного й гостинного міста. До даної пам’ятки курсують маршрутні таксі № 8 та № 30. Виходити слід на станції «Пагорб Слави». Далі необхідно йти пішки в напрямку Троїцького монастиря. Пам’ятка розташована на території цього монастирського комплексу.
