Одним із критеріїв вибору автомобіля, що в сучасних реаліях набув особливої актуальності, є вид використовуваного цим транспортним засобом пального.
Наразі в продажу можна знайти варіанти з двигуном на рідкому паливі та з електромотором. Бензиновий мотор у багатьох випадках передбачає можливість адаптації до роботи на скрапленому нафтовому газі – для цього даний силовий агрегат дообладнують комплектом ГБО.
Пропонований текст містить огляд автомобільних ДВЗ, що працюють на різних типах пального. Стаття звертає увагу на переваги та недоліки кожного з цих двигунів, які визначають технічні характеристики та можливості машини, а також на вартість її утримання, що включає витрати на експлуатацію, техобслуговування та ймовірний ремонт.
Бензин
На сьогоднішній день різниці в ціні на бензин та солярку, яка є основним конкурентом цього палива, не є суттєвою.
Утім в плані простоти конструкції та вартості ремонтних робіт виграють автівки з бензиновим двигуном.
Особливого значення даний момент набуває в разі придбання автомашини з пробігом, що вже була в експлуатації.
У недалекому минулому авто на бензиновому паливі коштували приблизно на 10% від дизельних аналогів. Зараз цей показник практично вирівнявся.
Ще один позитивний момент ДВЗ, що працює на бензині, – можливість дообладнання його газобалонною установкою. Проте беручи до уваги витрати пального, таке рішення не завжди виправдовує себе. Тут усе залежить від конкретної моделі машини.
Переваги
Можна назвати кілька плюсів бензинових автомобільних моторів, які є для них загальними, не залежно від марки та моделі транспортного засобу.
- Більш висока потужність. Такі силові агрегати, в порівнянні з конкурентами, здатні виробляти більше потужності. Саме тому всі спорткари, гоночні авто комплектуються двигунами, що працюють на бензині.
- Лояльність до марки пального. Чимало відповідних ДВЗ здатні до перетравлення палива з невисоким октановим числом (А-92). Відповідна низькооктанова технічна рідина не скорочує експлуатаційного ресурсу такого мотора. Використання її допускає і виробник машини. В екстремальних ситуаціях можливий варіант навіть заправлення такого «залізного коника» низькоякісним, контрафактним пальним. Щоб у подальшому не виникло проблем, після цього рекомендується промивка паливної системи і двигуна.
- Порівняно легкий запуск в умовах низьких температур. Мороз не стає на заваді запуску бензинового ДВЗ авто, якщо він є технічно справним. Пояснюється відповідна позитивна особливість просто – щоб бензин зміг замерзнути, температура має бути -72 °С.
- Простіший ремонт та менш трудомістке техобслуговування. До комплектації більшості моделей бензинових силових агрегатів високотехнологічні форсунки, паливний насос високого тиску та сажовий фільтр не входять. Тому доглядові й ремонтні роботи в даному випадку обходяться автомобілістам дешевше.
- Доступніші запчастини. Мається на увазі і легший пошук цих деталей, і нижча їх вартість. Можливо, така тенденція пояснюється більшою поширеністю в Україні машин саме з бензиновими моторами.
Додатковим плюсом автівок останніх поколінь із ДВЗ на бензині є ширші можливості для їх тюнінгу, пов’язаного зі збільшенням потужності засобом встановлення спеціальних програм. Дане рішення дозволяє зробити бензиновий силовий агрегат потужнішим до 40%, у той час як відповідний показник дизельного аналогу неможливо підняти вище 20%.
Недоліки
Деякі неприємні нюанси, які стосуються експлуатації автомобілів з двигуном на бензині, також мають місце.
- Необхідність для високої потужності високих обертів. Видавати високу номінальну потужність такий ДВЗ здатен виключно за умови підтримки високих обертів. А в зазначеному випадку витрати пального збільшуються.
- Вищі, в порівнянні з дизельною альтернативою, витрати палива. Якщо порівняти два автомобільні мотори однакового об’єму, то бензиновий витрачатиме від 10 до 20% пального більше, ніж той, що працює на солярці.
- Необхідність частого техобслуговування. Через кожні 9-10 тисяч кілометрів пробігу фільтри та мастила двигуна потребують заміни. А у випадку експлуатації авто, що передбачає високі навантаження, міняти ці витратні матеріали необхідно через кожні 5-7 тисяч км пробігу. Даний аспект варто взяти до уваги любителям агресивної їзди.
- Значні витрати олії. Найбільш актуальним цей момент є для турбодвигунів. Причиною його є те, що ДВЗ на бензині здебільшого схильні до суттєвого витрачання мастил на чад. Деякими виробниками навіть вказуються гранично допустимі витрати олії в технічній документації на авто.
- Температурна завантаженість. Вона призводить до ризику перегріву силового агрегату. Такий ризик підвищують забруднені радіатори та неполадки в охолоджувальній системі. У даній ситуації не обійтися без капремонту мотора.
Висновок однозначний: багато в чому бензиновий двигун автомобіля своєму опоненту на дизельному паливі програє.
Дизель
Прихильники автотранспорту з моторами дизельними пояснюють своє відповідне уподобання економічністю цих машин.
При однаковій потужності ДВЗ на солярці потребує пального в середньому на третину менше, ніж той, що споживає бензин.
Заслуговує на повагу і солідніша тяглова сила дизеля. На практиці це означає, що в однакових умовах експлуатації останній характеризується більшим обертовим моментом.
У результаті авто розганяється швидше, і цій можливості не стають на заваді такі обставини як крутий підйом траси чи значне навантаження на машину.
Така технічна особливість є характерною хіба що для бензинових турбодвигунів. У той час дизелі, здатні добре тягнути тільки при обертах від 1200 до 1500 обертів за хвилину, також зустрічаються, хоч і рідко.
Неоднозначність ситуації і в тому, що своїми видатними технічними можливостями мотори-дизеля автівок останніх поколінь зобов’язані власній просунутій паливній системі типу Common Rail. А комплектується таке обладнання далеко не дешевими деталями, зокрема, чотирма форсунками або більшою їх кількістю та паливним насосом високого тиску.
Ремонт даної системи, який рекомендується проводити через кожній 300-400 тисяч кілометрів пробігу машини, влітає автовласникам в немалу копієчку. Ці витрати заощадження на пальному зводять нанівець.
Переваги
Утім, очевидними є три плюси дизельних силових агрегатів, що стали вагомими причинами для їх популярності.
- Нижчі витрати палива. Переважна частина дизель-моторів, які мають об’єм до 2,5 літрів, у міському циклі витрачають від 7 до 8 літрів, а на заміських трасах – від 5 до 6 літрів.
- Наявність приводу ГРМ. Ремінним приводом газорозподільного механізму комплектується більшість дизельних двигунів. Деталі такого вузла потребують частої заміни, проте обходиться відповідна опція недорого.
- Гідна тяга з низів. На відміну від бензинового, ДВС, що працює на солярці, здатен досягати найбільшої потужності без необхідності розкручування його до високих обертів. Це означає, що для поїздок неякісними дорогами та для перевезення вантажів значної ваги краще обрати авто дизельне.
Такі автомобілі є практичним варіантом для експлуатації в несприятливих умовах, зокрема, на бездоріжжі.
Недоліки
На жаль, кількість мінусів двигунів дизельних перевищує кількість їхніх плюсів. Усі ці нюанси наводяться в переліку нижче.
1. Чутливість до якості палива. Наслідком використання неякісного пального стане швидкий вихід механізмів з ладу. Тому заливати в такі транспортні засоби контрафакт не можна категорично – промивка системи ситуацію не врятує.
2. Складність та висока вартість паливного обладнання. Воно у дизельних ДВЗ включає ПНВД, високотехнологічні форсунки та Common Rail. Така система не застрахована від поломок, а ремонт її надзвичайно трудомісткий і дорогий.
3. Сажа як продукт згоряння солярки. Частково проблему вирішує сажовий фільтр, що забезпечує затримку шкідливих речовин відпрацьованих газів. Проте даний елемент вимагає періодичного створення умов для підтримки його працездатності. Це означає, що час від часу необхідно їздити машиною по шосе зі швидкістю від 80км/год. У противному випадку фільтр виявиться засміченим і вимагатиме термінової заміни. Через забиття сажею також потребує періодичного демонтажу й чищення впускний колектор.
4. Наявність вібрацій та шуму. Мотори-дизеля працюють гучніше від тих, що на бензині. Така тенденція поширюється на всі цінові категорії марок та моделей на солярці, включаючи взірці преміальної цінової категорії.
5. Потреба використання сезонного палива. У холодну пору року заливають дизпаливо з депресорними присадками, що попереджують загущення даної рідини. Це пальне називається зимовим та арктичним. Влітку застосовують солярку літню, без присадок.
На практиці АЗС не завжди своєчасно переходить на потрібний водіям вид дизпалива. У результаті виникають проблеми із запуском моторів в холоди. Проблему вирішує доливання в бак спеціальних присадок, які називаються антигелями. Завдяки таким добавкам, дизпаливо не гусне.
Газ СНГ/LPG
Більшість бензинових ДВЗ легкових авто можна перевести на газове паливо за допомогою дообладнання комплектом ГБО.
Таке рішення дозволить працювати їх силовому агрегаті на скрапленому нафтовому газі, який називають СНГ або LPG.
У середньому вартість відповідного дообладнання двигуна автомобіля складає від 600 до 700 доларів.
Газове пальне коштує набагато дешевше від бензинового, і його вартість часто залежить від сезонності. Влітку ціна 1 л газового палива, як правило, складає близько 40% ціни 1 л бензину. У холодну пору року цей показник зростає до 60%.
Але вираховуючи період самоокупності обладнання СНГ/LPG на автомашині, слід взяти до уваги, що двигун, за умови ідеального його налаштування, споживатиме газу на 10-15% більше, ніж бензину.
На думку фахівців, витрати авто газового пального за умови їзди цієї машини далекими заміськими маршрутами будуть приблизно такими, як у дизельних автомобілів останніх поколінь.
Але, як уже йшлося раніше, ремонт дизель-моторів вимагає в рази більше коштів.
Серед бензинових ДВЗ є такі, що газифікації не підлягають – до їх числа відносяться турбодвигуни. Не рентабельно застосовувати відповідний апгрейд і для моторів із функцією безпосереднього впорскування пального.
Електромобілі
Незважаючи на поширеність думки щодо допомоги електрокару своєму власнику заощаджувати гроші, електричні машини мають власні «підводні камені».
У випадку використання для заряджання електромобіля домашньої розетки, вартість 1 км пробігу дійсно в 5-6 разів буде меншою, ніж авто на бензині. Проте сам процес зарядки в такій ситуації займе як мінімум 7, а то й усі 10 годин.
Прискорити відновлення втраченого ресурсу АКБ електрокара допоможе «швидкісна» зарядна станція. Але таке обладнання надзвичайно вартісне – його ціна складає кілька тисяч доларів, а для користування цієї технікою знадобиться ще й підведення до неї трифазної електролінії 380 В.
У випадку доступності так званої «громадської» зарядки показник економії складе приблизно 30% (якщо ця заправка швидкісна) або близько 50% (якщо вона повільна).
Додатковий негативний аспект – обмеженість терміну служби автомобільної батареї (до 8-10 років). Заміна даного акумулятора, що «відслужив своє», обійдеться як мінімум в кілька тисяч доларів.
До мінусів екологічних та тихих електромобілів слід також віднести невелику відстань їх пробігу на одному заряді та потребу їх власників ощадливо використовувати опалювач і кондиціонер.
Наразі випускаються також автомобілі-гібриди, здатні працювати на електриці й рідкому паливі – у таких універсалів є власні прибічники. До речі, рейтинг електромобілів. ТОП-20 кращих електичних авто можна переглянути у попепедній нашій оглядовій статті.
Рекомендації та висновки
Свої «за» та «проти» є в кожного пального для автомашини. У даному зв’язку автомобілістам слід взяти до уваги кілька наведених нижче порад.
Машини з ДВЗ на бензині варто обрати в таких випадках:
- якщо автовласник не збирається їздити багато та на довгі дистанції;
- коли автомобіліст віддає перевагу агресивній манері водіння;
- якщо він має великий водійський досвід і планує тюнінг двигуна.
Автівки на дизпаливі будуть слушним рішенням у наступних ситуаціях:
- часті поїздки на далекі відстані;
- перевезення значних вантажів;
- подорожі всією родиною – для відповідних мандрівок доцільно придбати дизельний фургон, мінівен чи пікап.
Автомобілі-позашляховики краще купувати також із дизельними двигунами – вони допоможуть без проблем їздити пересічною місцевістю, завдяки тязі на низьких оборотах.
Отже, критеріями вибору пального авто є показники очікуваного добового й річного пробігу машини, режиму її руху, стану дорожніх покриттів, темпераменту водія та передбачуваного місячного бюджету на утримання цього транспортного засобу.