Коли йдеться про пустельну місцевість, більшості людей на думку спадає одразу африканська Сахара або азіатські Каракуми. Проте така локація з безкраїми пісками є й на території Європи.
Не всі знають, що найбільша пустеля на Європейському континенті знаходиться у нас, в Україні, в Херсонській області, а називається вона – Олешківські піски.
Детально про цю дивовижну локацію, що заслуговує на увагу бажаючих яскравих вражень мандрівників, розповість подальший текст. Стаття містить добірку маловідомих фактів про даний географічний об’єкт, який відносно недавно потрапив у поле зору об’єктивів NASA, а також розповідає про його екологічну цінність, туристичну привабливість та трагедію, яку він переживає зараз, опинившись в окупації.
Загальні відомості
Свою назву відповідний піщаний простір отримав від розташованого неподалік нього містечка Олешки, що в минулому називався Цюрупинськом.
Дана територія, встелена піском, являє собою ділянку солідної площі понад 2 тисячі квадратних кілометрів. Олешківська пустеля на Херсонщині простирається з півночі на південь на 35-40 км, а протяжність її з заходу на схід становить до 150 км.
Західний край її практично підходить до чорноморського узбережжя, а східний – до міста Каховка.
Ця локація вражає нетиповим для нашої країни ландшафтом. Від обласного центру такий дивовижний природний об’єкт відділяє всього 45 кілометрів.
Подекуди піщаний масив перетинають проміжки з травою та деревами. Якщо враховувати його без цих ділянок, можна сказати, що площа пісків складає 162 тисячі гектарів.
У цій місцевості часто можна побачити бархани до 5 метрів і ще вищі, які місцеві мешканці називають кучугурами. Рослинність тут здебільшого небагата, характерна для південних пустельних регіонів.
Походження Олешківських пісків
Науковцями доведено, що за прадавніх часів ця ділянка була частиною акваторії річки Дніпро. Поступовий відступ її вод спричинили величезні масиви континентальних льодів, які рухалися в епоху льодовикового періоду.
На місці, звідки відходила вода, утворювалися безмежні піщані простори. А позаяк відступаючі річкові потоки лишали по собі мул, ґрунт на такому місті був не позбавленим родючості. Це створювало сприятливі умови для зростання на ньому характерної для степових зон флори.
Але оскільки основним заняттям місцевого населення до ХІХ століття було розведення овець, цю худобу, поголів’я якої налічувало мільйони, випасали. Вона активно поїдала трави й чагарники. Іншим фактором, що спричинив розширення піщаних просторів, дослідники вважають вітрові ерозію.
Щоб зупинити ці процеси, які перетворювали місцевість на пустку, в минулому столітті було прийняте рішення щодо заснування Олешківського лісництва. У 1950-х роках почали активно висаджувати сосни.
Цікаві факти про Олешківські піски
Інша, неофіційна назва відповідної локації, поширена в народі, – українська Сахара.
На території цієї пустелі трапляються ділянки, на яких можна побачити трав’янисту рослинність і навіть зарості очерету. Оточена вона штучно створеними сосняками.
За радянський часів частину пустелі Херсонщини використовувати як військовий полігон. На ньому випробовували авіаційну техніку.
З 2010 року даний об’єкт належить до державного національного парку – нині це заповідна територія.
Умовно територію відповідного масиву можна поділити на сім піщаний арен. Кожна з цих горбистих ділянок має власні особливості ландшафту та флори.
Дощ у відповідній місцевості, зокрема в теплу пору року, є рідкісним явищем. Опади тут влітку малоймовірні через здатність піску нагріватися до +75 °С. Внаслідок цього гарячі потоки повітря прямують від нього вгору і тим самим розганяють дощові хмари.
Клімат у відповідній географічній зоні є континентальним – різниця температур вдень та вночі є суттєвою.
Виходячи з місцевих кліматичних умов, завжди вважалося, що найкращий час для відвідування Олешківських пісків – це весна або осінь. У період міжсезоння, на відміну від літа, тут немає спеки, тож мандрівки пустелею є комфортними.
Навесні й восени місцева природа оновлює свої кольори, наповнюючись яскравими барвами, а довколишні ландшафти набувають особливої чарівності.
До повномасштабного вторгнення численні туристи відвідували даний заповідний об’єкт і влітку, обираючи для ознайомленням з ним прохолодну ранкову або вечірню пору, комфортну для прогулянок.
Відпочинок в Олешківських пісках
Його зазвичай обирали допитливі мандрівники, що прагнули яскравих вражень і віддавали перевагу активному дозвіллю.
Не бракувало в даного об’єкту і таких гостей, що приїздили до нього заради усамітнення, релаксації та медитації.
Багато туристів вибирали це місце для ексклюзивних фотосесій – можна було повірити, що зроблені в ньому ефектні світлини були відзняті на далекому курорті в якійсь екзотичній країні.
Сюди в будь-яку пору року приїздили любителі катання на квадроциклах – прокат таких всюдиходів був доступним в будь-яку пору року. Орендатори цієї техніки могли просто проїхатися пустелею або влаштувати екстремальні перегони, отримуючи море драйву.
А поціновувачам екотуризму була доступною екскурсія «Олешківські піски» з Херсона в різних варіаціях. Їм пропонувалося кілька шляхів. Один із них, протяжністю 2,2 кілометри, розпочинався в Раденську і був розрахований на дві години. Цей шлях передбачав чотири зупинки в затінку дерев, що зустрічалися на ньому.
Існували й інші напрямки подорожі Херсонською пустелею. Один із них відомий під назвою «Березовий гай», а інший – «Дивосвіт». Кожна із цих екологічних стежок передбачала подолання пішки дистанції приблизно в 2,5 кілометри.
Екскурси проводилися для груп кількістю від 12 осіб, а вартість такого обслуговування була доступною.
Тисячі туристів, які взяли участь у таких захоплюючих подорожах, переконалися, що подивитись в Олешківських пісках можна не лише піщані простори з барханами висотою до двох десятків метрів.
Ландшафт цього унікального природного об’єкту включає сосновий бір з окремими старезними деревами віком до 150 років (мешканцями такого лісу є лисиці й зайці), березовий гай та прекрасну, мальовничу оазу серед пісків з озерцем, оточеним зеленню.
Урізноманітнюють ландшафти даної пустельної території висаджені на ній акації, берези та тополі.
А єдиним фруктовим деревом у цій українській піщаній пустелі є дика яблуня, що дивом виросла в пониззі.
Деякі мандрівники обирали це місце, щоб випробувати себе. Вони влаштовували собі екстремальні курси виживання з ночівлями в наметах, попередньо домовившись про це з адміністрацією заповідника.
Сучасні реалії
На початку масштабного вторгнення, в 2022 році, відповідна пустельна територія стала тимчасово окупована ворожими військами. Саме тому наразі жоден маршрут Олешківські піски для наших співвітчизників є недоступним.
Хоча частина Херсонщини та її обласний центр пізніше Збройними Силами України були звільнені від окупантів, повернути назад нашим захисникам землі заповідника поки що не вдалось.
Відомо, що в результаті окупації, цей регіон потерпає від екологічних проблем. Через мінування та пожежі унікальна природа заповідної зони нищиться.
На даний час оцінити збитки, які завдав ворог відповідній унікальній екосистемі, неможливо, і точних даних про те, як саме окупанти використовують її, нема.
Український народ палко вірить у перемогу. Після повернення наших територій можна буде знову відвідати цю заповідну ділянку Херсонщини та насолодитися її величчю й красою.
Але поки що на питання, як дістатися до Олешківських пісків відповіді для наших туристів, на превеликий жаль, нема.
