Києво-Печерська лавра є популярним молитовним місцем багатьох вірян, приваблює туристів з різних куточків не лише України, але і світу. Святиня входить до Світової спадщини Юнеско та Сім чудес України. На заповідній території знаходиться багато історичних будівель, які мають культурну цінність, а в підземеллях зберігаються мощі святих. Культурна значущість лаври, екскурсії по Києво-Печерській лаврі про все це розповімо далі у даному дописі.
Історична хронологія
Історія Києво-Печерської лаври бере початок з 1051 року, у роки князювання Ярослава Мудрого. Бажаючи знайти місця для усамітнення монахам випав чудовий варіант печер, першими їх почав приводити до житлового стану Іларіон, після його смерті поселився Антоній (засновник Печерського монастиря) та учень Феодосій. Монастир не один раз зазнавав значних руйнувань від навали половців та татар, пожеж.
Початком розбудови стало будівництво храму Успіння Божої Матері, у якому брали участь іконописці, серед відомих був Аліпій, грецькі архітектори. Церква була освячена у 1089 році, встановлювали мощі святих. Чимало руйнувань зазнала святиня також від навали монголів, а також від правління литовських князів, католицизму, що ослаблювало славу. Новий період відновлення розпочалось у роки боротьби з унією, розбудовувались нові приміщення, розвивалось книгодрукування, зокрема першою надрукованою книгою у Печерській лаврі є “Часословець”.
При монастирі відкривали будинок для прочан, де безкоштовно утримували тисячі паломників, виділялись кошти на створення початкової школи, духовного училища, де навіть впроваджували стипендії, у 1860-му році відкрилось народне училище де було два класи, навчатись могли діти служителів храму та жителі Києва, на той час налічувалось більше 100 дітей. Такий час розквіту тривав не так і довго, згодом у 1930-ті роки монастир ліквідовують, ченців масово вивозили, ув’язнювали або і взагалі вбивали.
Великих втрат принесла і Велика Вітчизняна війна, досі точно невідомо ким було підірвано культурний об’єкт, проте факт руйнування залишається очевидним. Післявоєнні роки не принесли розквіту, адже значно посилився тиск партій, проводилась пропаганда атеїзму та заборона православної віри тощо. Через роки радою Міністрів України лаврі було передано ближні і дальні печери з усіма прилеглими територіями.
Великий період відродження та відбудови припав на 1988 р, коли відбувались і докорінні зміни у суспільстві, все це вплинуло на екстер’єр архітектурного комплексу, реставрували церкви, корпуси, займались озелененням території, відновили Свято-Успенський собор після стількох років руйнації.
Варто відмітити, що ченці відрізнялись моральністю та подвижництвом, це дуже приваблювало освічених людей, саме тому Лавра стала центром православних ієрархів, а також літописання, саме тут був створений оригінальний твір
“Києво-Печерський патерик”, в основі якого були розповіді іоніка Полікарпа. Відомим та взагалі першим літописцем був преподобний Нестор, який написав “Повість минулих літ”. Обитель була культурним та просвітницьким центром і мала славу у Польщі, Болгарії.
Екстер’єр
Архітектура Києво-Печерської лаври поєднує у собі елементи готики та українського бароко. Характеризується контрастам поєднанням церковних дзвіниць у вежоподібній об’ємній формі з низькими спорудами. Вікна, двері приміщень оздоблювались різноманітними рослинними орнаментами, фігурними фронтонами. Перевагу надавали фарбами яскравих кольорів, а карбувальники зводили ошатні та урочисті будівлі. Отже, саме цей період вирізняється використанням прийомів українського будівництва та національних орнаментальних розписів.
У будівничому процесі брали участь як іноземні так і місцеві архітектори, майстри кам’яних справ, карбувальники, каменярі, живописці. На земельній ділянці зводили різні за розмірами та формою споруди, старі зносили, відбувався активний процес відбудовування та розквіту. Важливе місце займає монастир, котрий зовні оточений мурами та вежами, великою лаврською дзвіницею тощо. Інші храми є доповненням архітектури забудови.
Святині Києво-Печерської лаври
На території історико-культурного заповідника розміщено чимало архітектурних споруд, далі детальніше розглянемо їх.
Успенський Собор
Найдавніша пам’ятка Київської русі та перший кам’яний храм. За даними літописів початок зведення розпочалось у 1073 році, кошти на розбудову виділив князь Святослав. Побудований за візантійським стилем, тобто мав хрестокупольну систему, окрасою святого місця є п’яти ярусний іконостас. За свою історію собор зазнав значних руйнувань, повноцінна відбудова якого розпочалась у 1999-2000-х роках.
Трапезна палата з церквою Антонія та Феодосія
Побудована святиня у стилі Візантії, двоповерхова восьмикутна споруда, котра перекривається башнею, вперше у 1108 році, під час землетрусу була зруйнована, проте архітектор Ніколаєв взявся відновлювати святиню, збудував трапезний комплекс, який освятили іменем Антонія і Феодосія. Приміщення являє собою зал з металевими стовпами, поділений на три частини вздовж. Розписи виконували художники Іван Попов та Іван Їжакевич.
Благовіщенська церква та будинок митрополита
Розташовується на Соборній площі у південній її частині. Колись на території святого храму було подвір’я архімандрита, яке зруйноване було у 1718 році внаслідок пожежі. На місці будівлі звели кам’яні келії, а згодом і ще один корпус з каменю.
Троїцька надбрамна церква
Унікальна історична пам’ятка, побудована у період княжої доби, меценатом став князь Святослав, який у свій час прийняв чернецтво та носив ім’я Микола Святоша. Церква була однією з оборонних споруд монастиря. Побудована у стилі бароко, виділяється башнею грушоподібної форми та рослинними орнаментами.
Миколаївська церква
Мурована свята споруда будувалась у 1700 році у вигляді української трапезної, біля палати розташовується вівтар, у західній частині передпокій та завершується приміщення банею, такі екстер’єрні ознаки характерні для українського бароко, а саме купол блакитного кольору із зірчастим орнаментом та золотим хрестом, вхід прикрашали ворота із срібним покриттям.
Архітектурні споруди лаври
На території монастиря знаходяться також цікаві місця, які приваблюють туристів та відвідувачів, серед них можна виділити:
Ковнірівський корпус (книжкова крамниця)
Зведена дана будівля Степаном Ковніром, поділялась на дві частини: монастирську проскурницю (прибудова у квадратній формі, з великими стінами, згодом добудували келію для наглядача за територією) та книжкова крамниця (6 фронтонів було зведено, у яких за часів радянської влади розмістили музей історичних коштовностей)
Друкарня
Перша дерев’яна будівля зведена була у 1615 році відомим вченим Єлисеєм Плетенецьким, з часом розпочали будівництво цегляного приміщення у стилі бароко. Саме тут друкували літописи, збірники, Печерська лавра була центром літописання та друкарства.
Аптека
Архітектор Єрмаков звів двоповерховий будинок з цегли, на якому розміщувався корпус із дзвіницею.
Іконописна майстерня
Створена Аліпієм, над проектом працював спеціаліст Сичунов, такі майстерні розмістили на другому поверсі, на першому ж знаходилась ключня. У підвалах був склад для зберігання бочок з пивом і квасом, котельня, яка обігріває будинок. Нині тут розташовуються спілки художників України.
Також відома лавра і своїми печерами Дальні (у підземеллі поховано 49 святих, також 30 достеменно невідомих, серед яких мощі Феодосія, відповідно і Феодосіївська церква розташована, саме там зберігаються мироточиві глави) та Ближні (довжина близько 383 метри, містять мощі 79 святих, похований Антоній. Має розгалуження: трапезна, підземна печерна церква).
Ікони Києво-Печерської лаври
Давні святі ікони є свідченням нашої багатої історії та релігійної спадщини, які привертають увагу, молитви вірян, є джерелом віри та духовної надії.
Серед таких: Успіння Пресвятої Богородиці, Печерська ікона (є відображенням Пречистої Діви Марії з Ісусом Немовлям на руках), Хрещення Господнє, Зішестя Святого духа, Стрітення та багато інших унікальних та старовинних зображень всіх Святих.
Адреса, графік, вартість
Києво-Печерська лавра для туристів відкрита кожен день з 10:00 до 19:00 години, екскурсійний огляд проводять до 17:00, експозиційний об’єкт такий як “Церква Спаса на Берестові” можна оглянути з середи по неділю до 5-ї години вечора, лаврську дзвіницю є змога відвідати з моменту відкриття заповідника до 18:30. Для туристів, гостей міста та місцевих жителів доступна велика кількість різноманітних екскурсійних програм, від ознайомлення до мандрівок в історію лаври, легенд святих споруд. Розробляють маршрут та його тривалість, в середньому це займе більше години вашого часу, але який ви проведе з користю. Вартість входу стартує від 220 гривень на всі програми, діють знижки для пільгових категорій (особи з інвалідністю, учасники бойових дій тощо) ціна за такий квиток становитиме 110 грн.
Екскурсії по Києво-Печерській лаврі можна завчасно замовити за контактним номером телефону 38 (066) 728-03-27 або на зручному сайті. Знаходиться святиня у Києві на вулиці Лаврській 9.
Києво-Печерська Лавра – цікаві факти
- Києво-Печерська лавра була чоловічим монастирем, проте на території жила жінка під образом ченця, виявили цю таємницю лише після її смерті, вона була донькою російського купця.
- На святині встановленні куранти 1903 року, які до цього часу не піддавались ремонтним роботам
- У підземеллях поховано 123 святих
- Лаврські печери мають різновиди:
– для житла, молитви та поховання
– приміщення для господарських потреб
– для інженерних комунікацій - Глибина печер сягає до 20-ти метрів, простягаються на 293 метри
- Серед колекції ікон у храмі знаходяться Чудотворні ікони (наприклад “Печерська похвала”, “Успіння Божої Матері”), також деякі з них кровоточать, що надає їм чудотворності
- За переказами в одній з печер знаходяться мощі Іллі Муромця
- Доторкнувшись до мощ святих можна зцілитись від хвороб, безпліддя тощо.
Стіни Києво-Печерської лаври наповнюють своїх відвідувачів енергією, новими знаннями в історії, культурі. Відвідавши святиню ви зануритесь у велич минулого та переосмислите ваше сьогодення і майбутнє.
