Скільки районів в Миколаєві? Адміністративно місто розділене на 4 райони і кожен має, як переваги так і свої недоліки. Всі вони займають різну площу, мають свою історію і кількість населення. В певних кварталах краще проживати, в інших локаціях комфортніше працювати і вести бізнес.
В останньому соціологічному дослідженні на тему – де в Миколаєві краще жити, проведеному сайтом 0512, перше місце зайняв Центр, однак враховуючи переваги Миколаєвщини як адміністративного і індустріального центру, навіть периферійні райони Миколаєва можуть зацікавити інвесторів і просто переселенців, що потребують нову домівку. Які є райони в Миколаєві?
Центральний
Розташований на північному заході, є не лише історичним серцем, але й одним із найжвавіших і найзручніших для проживання. Офіційною датою утворення вважається 1938 рік. Саме тут знаходиться верф, на основі якої в 1789 був заснований Миколаїв — місто, що стало важливим суднобудівним осередком.
До Центрального району входить низка дрібніших адміністративних одиниць:
Матвіївка
Найстаріше козацьке поселення області. Спочатку вона входила до Бугогардівської паланки, а згодом до Бузького козацького війська. Тут проживали арнаути, а до 1778 існувала козацька станиця Слобода Красна. У 1886 в поселенні вже діяла кам’яна православна церква Петра і Павла, земська школа і кілька лавок. Під час Другої світової війни і німецької окупації (1941-1945 рр.) приміщення церкви використовувалися для різних потреб. Лише після здобуття Україною незалежності, собор відновив свою діяльність. У 1936 чисельність жителів Матвіївки становила 3027 осіб, що було менше, ніж до радянської влади. У серпні 1941 село було окуповано нацистськими військами, а в 1969 тут встановили пам’ятник на братській могилі солдат. У 1963 з’явилося електричне освітлення, а в 1990-х роках були проведені газифікація і встановлено квазіелектронну АТС «Квант».
Є ідеальним місцем для життя завдяки переважно приватному сектору. Тут є розкішні масивні котеджи на значних земельних ділянках і компактні, затишні будиночки. Центральною вулицею є Силікатна, що веде до дачних кооперативів «Ясна Поляна», «Соснове» в «Подільне». У Матвіївці є загальноосвітня школа, дитячий садок, дім культури, терапевтичне відділення лікарні, продуктові магазини. Міжнародний аеропорт знаходиться неподалік, а до центру можна доїхати за 20 хвилин на маршрутці або таксі.
Тернівка
Історична місцевість, розташована поруч з мікрорайоном Північний. Його заснування припадає на 1794 рік, коли Катерина II дозволила оселитися тут турецьким колоністам. Початкове ім’я — Турецька Тернівка, на честь річки, яка колись протікала через цю місцевість. Згодом територію покинули турки, а в 1802 році на її місці оселилися болгарські переселенці. Село отримало найменування Тернівка, і третина його мешканців на сьогодні складається з болгар.
Була включена до міста після Другої світової війни в 1949. Головною вулицею є Софіївська, а найстаріша — вулиця Маяковського (раніше Пирвата). Мікрорайон добре підходить для життя завдяки наявності всіх необхідних об’єктів: загальноосвітніх навчальних закладів, будинку культури, поліклініки, поштового відділення, магазинів і аптек. Серед пам’яток — Успенська церква і музей болгарської культури. Тут вигідно придбати приватну оселю або земельну ділянку для будівництва.
Соляні
Названі на честь соляних складів, що тут існували в XIX столітті. Вони використовувалися чумаками для перевезення солі з Криму. До Другої світової війни тут було лише кілька складів, але після 1945 округ активно забудовувався. Соляні мають гарну транспортну розв’язку, зокрема через міст на річці Інгул, і пов’язані з центром інфраструктурно.
Зараз це сучасний квартал, є два навчальні заклади, дитячі садки, торговий центр, ринок, медичні установи. Тут розташований Національний університет кораблебудування, значна кількість зелених зон і парків. Ринок нерухомості різноманітний: від нових сучасних квартир до старих «хрущовок».
Центр славиться парками і архітектурними пам’ятками. Одним із найбільших і найкраще облаштованих є парк культури і відпочинку, який є чудовим місцем для прогулянок і активного відпочинку. Вулиці зберігають історичні пам’ятки, включаючи будівлі, що належать до різних архітектурних етапів. Від старовинних помешкань до сучасних споруд, кожен куточок розповідає про багатогранну історію.
Має добре розвинену транспортну систему. Тут є об’ємні парковки для автомобілів, є зручний доступ до громадського транспорту, що дозволяє без проблем переміщатися по мегаполісу. У самому районі є паркувальні майданчики біля великих торгових центрів, офісних будівель і культурних установ.
Тут зосереджено кілька великих торгових центрів і супермаркетів: “Магелан”, ” Ринок” і “Караван”. Це не тільки місця для покупок, але й комплекси для дозвілля, де є кафе, ресторани і розважальні зони. Це забезпечує максимальний комфорт для жителів і гостей.
Центральний район є привабливим для інвесторів, оскільки нерухомість у цій частині завжди користується високим попитом. Житло тут зазвичай дорожче, ніж в інших частинах, оскільки це зона з розвинутою інфраструктурою з історичним значенням. Вартість квадратного метра житла коливається в межах 30 000.
Розділений річками Інгул і Південний Буг на південну та північну сторони. На південь розташовуються історичний центр і Варварівка, а на півночі — Соляні, Північний, Тернівка і Матвіївка. Забезпечений хорошими транспортними зв’язками через старі й нові мости, що з’єднують різні береги.
В якому районі Миколаєва живе найбільше людей? Центр є найбільш населеним, з чисельністю 150 000 мешканців. Громада збільшилась після приєднання в 1990-х роках селищ: Варварівка, Матвіївка і Тернівка. Життя тут зручне завдяки близькості до важливих адміністративних установ, торгових і бізнес-центрів.
Збережені архітектурні об’єкти свідчать про багату історію. Різноманітні будівлі й вулиці допомагають краще зрозуміти, яким було місто в різні етапи його розвитку. Такі вулиці, як Велика Морська, Адміральська, Потьомкінська, розповідають про бізнесові й адміністративні аспекти. Найцікавішою локацією є Артилерійська вулиця, де досі тривають археологічні розкопки стародавнього городища віком в три тисячі років.
Заводський
Є однією з важливих адміністративно-територіальних одиниць. Найменш населений район Миколаєва розташований на заході, омивається водами Бузького лиману. До нього входять такі місцевості:
- Велика Корениха і Мала Корениха — правий берег.
- Лески, Намив, Слободка, селища Залізничний та Ялти — лівий берег.
Був утворений у квітні 1944 року. Існує кілька версій походження його ім’я. Згідно з однією з них, отримав свою назву через значну кількість промислових підприємств, що розташовані на його території. Інша версія стверджує, що район отримав назву Заводський завдяки численним заводам. Однак, більш достовірною є перша версія, з огляду на те, що саме тут розміщено безліч підприємств:
- Чорноморський суднобудівний цех.
- Лікеро-горілчаний завод.
- Комбінат залізобетонних виробів.
- «Екватор».
- Сільськогосподарське підприємство «Нібулон».
- Мелькомбінат.
- Морський та річковий порти.
- Портовий елеватор .
Територія місцевості становить 27 квадратних кілометрів, що включають 173 вулиці і провулки загальною протяжністю 112 км. Жителей близько 130 000 осіб, з яких майже 25 000 проживає в приватному секторі, де знаходиться 6600 будинків. Перший перепис населення був проведений наприкінці 50-х років минулого століття, коли кількість мешканців налічувала 40 000. За наступні 50 років жителей збільшилось майже в 2,5 рази.
Нерухомість представлена різноманітними варіантами:
- Багатоквартирні комплекси різного типу і періоду будівництва радянського періоду.
- Нові житлові комплекси, побудовані за сучасними європейськими стандартами з використанням інноваційних технологій.
- Невеликі компактні приватні будинки.
- Розкішні особняки з просторими ділянками і ландшафтним дизайном.
Підходить для людей з різними фінансовими можливостями. Однак, щоб уникнути неприємних ситуацій і зекономити час, варто скористатися послугами фахівців з перевіреного агентства нерухомості.
Заводський район утворювався двічі. Спочатку він з’явився у 1938, а потім, після визволення Миколаєва від нацистів, його було знову утворено 12 квітня 1944. Раніше ця територія була заселена ще до революції, і на місці нинішнього мікрорайону Лески розташовувались так звані Інвалідні хутора — землі, надані ветеранам Кримської війни. Також на вулиці Спортивній стояли маєтки багатих миколаївців, де деякі будівлі збереглися і до цього часу, такі як дача Кудрявцева.
У наш час популярним місцем для прогулянок є Яхт-клуб, збережена будівля якого є своєрідною пам’яткою. Серед улюблених фотозон жителів — відреставрований Турецький фонтан.
Інгульский
Який район в Миколаєві найбільший? Інгульський район є одним із найбільших і найстаріших кварталів. З 1920 року, коли він був утворений під найменуванням Слободський, неодноразово змінював своє ім’я. В 1938 його перейменували на Сталінський, а в 1961, під час “хрущовської відлиги”, після розвінчання культу Сталіна, став Ленінським. Лише в 2016, після прийняття законів про декомунізацію, отримав свою сучасну назву.
Зараз займає площу 35 квадратних кілометрів і є домівкою для 142 000 громадян. Більша площа має промисловий характер, на його площі розташовані численні підприємства: «Зоря-Машпроект», «Николаевхлеб», «Лакталис», «Велам». Однак з часом багато компаній закрилися, хоча деякі продовжують діяльність.
Відомий розвиненою інфраструктурою, яка постійно вдосконалюється. Тут активно розбудовуються нові житлові комплекси, відкриваються нові зелені зони. Це найбільша локація для проживання, завдяки хорошій транспортній мережі і наявності необхідних об’єктів для життя.
Серед визначної спадщини слід відзначити Миколаївський зоопарк, який став справжньою гордістю. Це улюблене місце для проведення сімейних вихідних і екскурсій. Окрім того, тут є такі важливі об’єкти: концерт-хол «Юність», обласна дитяча лікарня, офтальмологічна лікарня, міжміський автовокзал, найкращий ринок «Колос». З архітектурних пам’яток варто згадати площу Перемоги, де встановлений монумент, присвячений перемозі у Великій Вітчизняній війні і знаменитий некрополь, старовинне кладовище поблизу річки Інгул.
Придбати житло можна в різноманітних варіантах, від старих “хрущовок” до новобудов, що з’являються на місці старих промислових об’єктів. Ринок нерухомості варіативний, з цінами від 15 000 до 20 000 за квадратний метр.
Має ряд переваг для проживання. Поєднує близькість до центру з тишею і спокоєм, що забезпечує комфортний відпочинок. Крім того, має добре розвинену транспортну мережу, що дозволяє швидко дістатися до інших локацій. Мешканці можуть скористатися численними маршрутами громадського транспорту, зручно користуватися залізничним вокзалом і міжміським автовокзалом. Торговий центр «Центральний», супермаркети «АТБ» і «Сільпо», безліч маленьких магазинів і ринків роблять його зручним для покупок.
Що стосується паркінгу, то є достатньо паркувальних місць, хоча зростання кількості автомобілів може створювати певні труднощі в найбільш людних проспектах. Більшість нових житлових комплексів мають підземні або наземні паркінги.
Корабельний
Розташований на березі Бузького лиману, за 12 км від центру. До нього входять мікрорайони:
- Широка Балка. Має цікаву історію. В середині XIX століття була відома як місце для оборонних споруд, зокрема земляного редуту, побудованого під керівництвом генерал-інженера Кауфмана. Вона була приєднана до міста лише в 1956, ставши складовою території в процесі розширення. Сьогодні — це розвинутий мікрорайон з переважно приватним сектором і багатоквартирними новобудовами. Тут є все необхідне для затишного життя: школа, дитячий садок, магазини, аптеки, Свято-Георгіївський собор.
- Вітовка.
- Балабанівка.
- Кульбакино на південному сході. Відомий військовим в промисловим значенням. Тут знаходиться авіаремонтне підприємство, діє військовий аеродром, що став важливою віхою історії регіону з часів Другої світової війни.
Його Історія налічує тисячу років і вона простежуєтсья через численні найменування. Спочатку ця територія носила ім’я Вітовка, що походить від імені литовського князя Вітовта. Була відома ще в XVII столітті і на картах, спроектованих інженером Бопланом. Пізніше, під час правління князя Потьомкіна, поселення отримало нову назву — Богоявленськ, яке стало важливим культурним і торговим осередком. У кінці XIX століття Богоявленськ став складовою Херсонської губернії і здобув статус повіту. Після 1917 року населений пункт отримав назву Октябрьськ, а в 90-х роках минулого століття, ставши частиною Миколаєва, отримав своє сучасне ім’я.
Територія багата на промислові об’єкти, є два потужних підприємства: суднобудівний «Океан» і глиноземний завод, два порти — «Ольвія» і «Ніка-Тера». Має відчутну віддаленість від центру, завдяки чому набуває провінційного шарму.
Тут розташовані численні соціальні і культурні установи: школи, дитячі садки, супермаркети, районна лікарня, дитяча консультація, спортивний комплекс «Водолей». Одним з головних місць для відпочинку є Богоявленський парк із Потьомкінським джерелом і недавно відремонтований пляж «Чайка», де мешканці люблять проводити свій вільний час.
В якому районі Миколаєва жити найкраще? З точки зору зручності і розвиненої інфраструктури найкращим вважається центр, але всі райони Миколаєва можуть запропонувати переваги, тому варто орієнтуватись на власні вподобання і вибирати «золоту середину».
