У кожного обласного центра України є власні архітектурні родзинки, що вважаються його атрибутами і формують особливе «обличчя» цього населеного пункту.
Якщо спитати про найвідомішу споруду їхнього рідного міста мешканців Івано-Франківська, більшість із них назве міську ратушу.
Про те, чим відома Івано-Франківська ратуша, адреса якої вулиця Галицька, 4-а, яке історичне минуле й архітектуру має відповідна будівля та чому вона набула статусу візитівки міста, можна прочитати далі.
Екскурс в історію
За часів Середньовіччя ратуші будували як споруди для розташування місцевої влади, магістратів. Найчастіше такий об’єкт являв собою чотирикутну башту.
Відповідна будівля, яка наразі є окрасою головного міста Івано-Франківщини, є не першою його ратушею, і навіть не другою – вона четверта.
Перша ратуша
Найперша попередниця нинішньої будівлі-вежі була зведена в Станіславові невдовзі після заснування цього містечка. Намір спорудити відповідний об’єкт висловив Анджей Потоцький, якого вважають засновником міста, ще 1662 року.
Як свідчить історія ратуші Івано-Франківська, первісний її варіант був побудований у 1666 році. Цю башту тоді звели з дерева, очевидно, як тимчасову.
Уже за декілька років міська вежа отримала оновлений, деревино-мурований фасад, відповідний стилю пізнього ренесансу. На той час вона набула й кам’яну основу.
Детальний опис відповідної будівлі наведений у «Щоденнику» мандрівника з Німеччини Ульріха фон Вердума, який відвідав Станіславів у 1672 році.
Цей любитель подорожей уточнив про наявність різних заглиблень у фасаді цієї споруди, що засвідчують нестандартну фактуру її фасаду, та використання для них як каменю, так и деревини.
Височіла там тогочасна, найперша ратуша Івано-Франківська, де знаходиться і її сучасниця – посеред ринкової площі міста. Цей майдан Ульріхом фон Вердумом був згаданий як «великий та чотирикутний».
У приміщенні ратуші відбувалися засідання місцевої ради та суду. А верхівка її башти використовувалася як пункт спостереження – для контролю виникнення пожеж та переміщення бойових підрозділів ворогів – татарів і турків. Адже саме в той час тривала війна між Туреччиною й Польщею.
Демонтували цю вежу, що простояла близько п’яти років, після турецької облоги.
Друга ратуша
До 1695 року в місті такої споруди не було.
Наступну ратушну вежу в ньому збудували повністю муровану. Замовив цю будівлю очільник міста – Юзеф-Потоцький, а керування процесом її спорудження він доручив архітектору Кралу Бенуа.
Прототипом даного проекту стала ратуша містечка Гусятин, що на Тернопільщині була збудована ще в 1634 році. Проте франківська версія виявилася її збільшеною копією, ставши найвищою міською спорудою.
Зробити графічну реконструкцію даного об’єкту вдалося зодчому Прикарпаття Зиновію Соколовському. Відомо, що цей архітектор користувався ескізами та описами такої вежі, які збереглися.
Відповідна конструкція вирізнялася хрестоподібним планом, була дев’ятиповерховою й увінчаною куполом. Ця башта привертала увагу розташованим на рівні п’ятого поверху годинником оригінального дизайну. Даний хронометр мав чотири циферблати. А підвішені в куполі дзвони гучно й мелодійно лунали через кожні 15 хвилин, відбиваючи час.
Розташована по периметру верху будівлі галерея була місцем спостереження дозорців. Коли ці вартові виявляли небезпеку (наприклад, пожежу чи наступ ворогів), вони одразу починали трубити в сурми, попереджаючи містян.
Для таких дозорців вище годинника вежі було обладнане спеціальне помешкання.
Перший поверх цієї будівлі орендували купці для розміщення своїх 24 крамничок, а другий та третій – слугували місцем для проведення засідань були відведені під в’язницю. У них відбували покарання різні кримінальні злочинці. Славнозвісних опришків також кидали в цю тюрмуй жорстоко катували.
До магістрату вела єдина металева брама. Її прикрашало зображення герба Потоцьких.
А декором бані спершу була постать архангела Михаїла, який перемагає змія. Відомо, що в 1826 році сильний буревій зніс фігурку святого, а оскільки на той час Станіславів територіально відносився до Австрійської імперії, заміною архангела Михаїла став цісарський орел.
Край існуванню другої ратушної споруди в Івано-Франківську поклала пожежа, що сталася у вересні 1868 року. Вогонь знищив усе, лишивши по собі тільки каркас вежі.
Третя ратуша
Будівництво наступниці ратуші, яка згоріла, було розпочато за два роки після цієї трагічної події. Тривав цей процес у 1870-1871 роках.
Архітектурний проект нової вежі був створений у результаті співпраці Філіпа Покутинського та Атанасія Пшибловського.
За даними джерел, коли закладали фундамент даного об’єкту, у ньому була вкладена капсула з пергаменним папером. Це був своєрідний літопис історії ратуші. Крім того, в такий тайник поклали медалі та монети австрійські й ставропольські.
Ратуша, споруджена 1871 року, виглядала як двоповерховий будинок строгої прямокутної форм. Як основу для її високої вежі будівельники використали обгорілий каркас попередньої башти.
Вигляд нової ратушної будівлі виявися більш презентабельним. Від низу по кінця четвертого поверху вона отримала білосніжне мармурове облицювання, над яким установили годинник-куранти й дозорну галерею. Завершенням даного архітектурного ансамблю став купол оригінальної напівсферичної форми.
Розкішний декор отримала й зала засідань міськради. Її стіни оздобили написами про визначні історичні події, що відбувалися в Станіславові.
А у підвалах цієї споруди відтепер не лише тримали правопорушників. Тут також розташовувалася поліцейська дільниця.
Існує непідтверджена версія, згідно якої в 1880 році одним із арештантів цього місця ув’язнення став Іван Франко. Ніби то після затримання письменник провів у відповідному казематі одну ніч.
Значних пошкоджень третя від обстрілів австрійської артилерії будівля ратуші зазнала в лютому 1915 року. Тоді тривала Перша світова війна, і на території Станіслава відбувалися жорстокі бойові дії. Сильні ушкодження привели до аварійного стану цього архітектурного об’єкту – його фасад укрили тріщини.
Четверта ратуша
Оскільки 20-ї роки минулого століття були періодом економічної кризи в Польській Республіці, до 1929 року коштів на будівництво нової ратуші міськраді знайти не вдавалося.
Коли ці гроші нарешті були знайдені після прийняття кошторису відповідні будівельні роботи були розпочаті організацією, що виграла тендер. Нею стала фірма «Інженер Крауш і спілка». Новий архітектурний проект вежі був створений відомим у місті інженером Станіславом Трелею.
Хоча намічений план передбачав завершення будівельних робіт 1932 року, реалізувати його вдалося тільки трьома роками пізніше.
А виконання оздоблення приміщень нинішньої ратуші тривало ще довгих 7 років. Причиною відповідного затягування стала знову нестача коштів.
Від усіх своїх попередниць остання ратуша Івано-Франківська, історія якої починається 1935 роком, відрізняється радикально. Вона являє собою хрестоподібну споруду, що включає чотири двоповерхових крила та центральну вежу заввишки 49,5 метрів.
Вінчає такий домінантний елемент даної архітектурної композиції елемент, що нагадує гігантський шолом воїна. Крім того, первісно цю височенну башту прикрашали бронзові орли, що були символом Польської держави.
Щодо архітектурного стилю такого будівельного об’єкту думки фахівців дещо розбігаються. Вікіпедія визначає цей оригінальний дизайн як конструктивізм, а деякі спеціалісти вважають, що івано-франківська ратуша побудована в стилі функціоналізм, який є одним із напрямків раціоналізму, запровадженого в Німеччині.
Так чи інакше, але під потреби органів міської влади дана ексклюзивна споруда виявилася не адаптованою. Саме тому ні самоуправління, ні магістрат міста в ній не працював. Натомість в її приміщеннях відкрилися недорогі крамниці й ресторації.
Ратуша міста Франка від 1939 року по наш час
Приватним торгівельним закладам та ресторанам в цій будівлі не судилося працювати довго. Їхня робота була припинена більшовицькою владою, що захопила місто.
Невдовзі розпочалася Друга світова, і Станіслав опинився під фашистською окупацією. Німці спершу використовували приміщення ратуші під склади, а підніме прийняли рішення щодо її знесення.
Продиктоване воно було тим, що нацисти вважали вежу важливим стратегічним об’єктом спостереження для супротивника. Але привести цей план в дію окупантам не вдалося. Заряд, якого б вистачило для руйнації цієї споруди, не залишив би цілими й довколишні квартали, в який були розміщені адміністративні структури та гуртожитки німецьких загарбників.
Відомо, що фашисти намагатися закласти вибухівку потрібної потужності всередину стін крил цього архітектурного комплексу, проте така спроба виявилася невдалою. Оскільки фасад будівлі був залізобетонним, монолітним, то просвердлити його настільки сильно, щоб можна було закласти заряд потрібної потужності, не вийшло.
Єдине, на що спромоглися нацисти, – це пошкодити одне із крил ратуші, південне. Ця частина споруди після деокупації міста була успішно відбудована.
Після того, як відповідні реставраційні роботи були завершені (а сталося це в 1959 році), з башти зняли польських орлів. Цей символічний декор був замінений скульптурною абстракцією. А в приміщенні ратуші відкрили краєзнавчий музей.
Останні зміни дизайну ратуші міста Івано-Франківськ відбулися вже тоді, коли Україна стала Незалежною.
У 1990 році, в січні під час виконання ремонтних робіт на риштуванні башти Тарас Майстринишин встановив на її маківку синьо-жовте знамено.
Від квітня цього ж року державний прапор України офіційно замайорів над куполом міської ратуші – таке рішення прийняла обласна Рада депутатів.
Відомо, що встановили цей стяг Зиновій Дума, Петро Арсенич та Маркіян Чучук.
А в 2007 році на вежу встановили чотири годинники. Цю систему хронометрів вирізняє автоматичний механізм та електронні куранти. Вони не тільки відбивають час на кшталт дзвонів, але й виконують в аналогічному музичному стилі 12 мелодій українських музичних композицій.
Запитання – відповіді
Як дістатись до ратуші Івано-Франківська?
Цю будівлю видно практично з усіх куточків міста, а знаходиться вона в самому центрі, на площі Ринок. Від залізничного вокзалу сюди курсує маршрутка № 22. Від зупинки відповідного громадського транспорту дана локація знаходиться в кількох хвилинах пішої ходьби.
Чому варто відвідати цю вежу туристам?
На ратушні обладнаний оглядовий майданчик, з якого відкриваються дивовижні міські краєвиди. На фоні цих панорам та урбаністичних пейзажів весільні пари, містяни та мандрівники часто фотографуються на згадку – світлини виходять неперевершеними.
У чому унікальність даного архітектурного об’єкту?
Оригінальним є дизайн та архітектурний стиль цієї споруди. Крім того, вона є єдиною на території нашої держави будівлею громадського призначення з покритим шаром позолоти куполом.
Який графік роботи ратуші Івано-Франківська?
Піднятися на оглядовий майданчик відповідної башти можна в будь-який день тижня, крім понеділка, з 10.00 до 20.00 години. Відвідування її є безкоштовним.
Цікаво, що зображення ратушної вежі головного міста Івано-Франківщини прикрасило ювілейні монети НБУ номіналом у 5 та 10 гривень, відкарбовані з нагоди 350-й річниці цього обласного центру. Такий дизайн цих грошових знаків підтвердив в черговий раз символічне значення цього шедевра архітектурного зодчества для міста.