Львівська область є принадним регіоном для мандрівників. Її родзинки – неповторний місцевий колорит, мальовничі пейзажі Прикарпаття та відомі далеко за межами України бальнеологічні курорти.
А ще даний регіон включає чимало споруд фортечної архітектури. Яскравим її взірцем є Золочівський замок, що подивитися мандрівникам пропонує топовий туристичний маршрут «Золоті підкови Львівщини».
Детально про відповідну цитадель, яка має славетне багатовікове минуле і по праву отримала статус унікальної історичної пам’ятки національного значення, про її минувшину та архітектурну концепцію розповість подальший текст.
Стаття також містить добірку цікавих фактів про цю яскраву перлину оборонної архітектури Галичини, інформацію про присвячені їй народні легенди та відповіді на найактуальніші для туристів питання.
Сторінки минулого – заснування й первісний вигляд
З джерел та даних наукових досліджень відомо, що Золочівський замок, історія якого розпочинається на рубежі XVI-XVII століть, мав попередника. Це була типова для епохи Середньовіччя невелика фортеця з дерева.
Про наявність такого дерев’яного оборонного укріплення на пагорбі біля Золочева свідчать літописи 1180 року.
Ідея перебудови старого форпосту виникла у представників династії Собеських, які володіли ним. Спочатку можновладці ініціювали зведення основи під нову цитадель. Вони також подбали, щоб місце майбутньої твердині було захищене та стало неприступним для ворогів з усіх боків.
Його периметр оточили високим насипом ґрунту й величезними кам’яними брилами.
Потім процес будівництва замку на кілька десятиліть відклався. З’явилася ця фортеця лише в 1634 році. Наказ щодо її забудови віддав Якоб Собеський – батько майбутнього короля Речі Посполитої Яна Собеського.
Будматеріалом для даного укріплення був камінь. Зводилося воно за поширеною на ті часи голландською технологією. Вона передбачала обладнання великого земляного валу системою комунікацій. Зовнішній бік цього насипу зміцнили за допомогою кам’яних валунів. Всередині фортеці обладнали приміщення-каземати.
Історія Золочівського замку свідчить, що за весь час свого існування даний форт був взятий штурмом ворогом був лише єдиний раз. Сталося це в 1672 році. Тоді цитадель вдалося захопити й зруйнувати турецьким загарбникам. Очільником ворожого війська був паша Капудан. А захопленню форту передувала шестидобова облога.
А після руйнації її турками за відновлення замку взявся Ян Собеський – син Якуба, який у майбутньому став королем Польщі. Відбудова твердині була успішно завершена впродовж трьох років.
Жодна інша спроба взяти фортецю успіху не мала. Наприклад, штурм турецьких військ, очолюваний ханом Аджі-Гіреєм 1675 року, виявився для ворогів безрезультатним.
Наприкінці XVII століття територія оборонного комплексу доповнилася незвичною для Галичини будівлею – Китайським палацом. Таку споруду розпорядилася звести дружина Яна Собеського – Марія Казимира Луїза де Гранж д’Арк’єн.
Коли принц Яків помер, Золочівським замком спершу заволодів Сандомирський воєвода Тарла, а потім – відома династія Радзивілів. Оскільки на той час фортеця оборонне значення втратила, нові власники не підтримували її споруди в належному стані.
Комплекс, прийшовши до занепаду, став потребувати капітального ремонту й масштабної реставрації – це підтверджується актом його огляду 1768 року.
Кількома роками пізніше, коли відбувся перший поділ Польщі, вогнепальна та холодна зброя, яка досі знаходилася у замку, була конфіскована австрійським урядом.
Відновлювальні роботи на території фортеці розпочалися лише в 1802 році, коли вона стала власністю графів Комарницьких. Нові володарі повернули палаци до житлового стану, а також впорядкували алеї на території.
Небайдужим до екзотичної флори Олександром Комарницьким тут була зібрана колекція рідкісних рослин із різних куточків планети.
Пізніше, після продажу фортеці урядовим представникам Австрії, вона слугувала місцем для розміщення військових казарм. Згодом у замку відкрили лікарню, а в 1872 році – австрійську тюрму.
Роль в’язниці НКВС продовжував виконувати цей об’єкт і після приходу радянської влади, до 1953 року. Тоді в її стінах зазнали смертей тисячі закатованих.
До 1986 року, коли ця архітектурна пам’ятка була передана галереї мистецтв міста Лева, в ній розташовувалося ПТУ.
Архітектура Золочівського замку
Відомо, що первісний вигляд відповідної фортеці демонстрував бастіонний тип – така концепція для українських земель є нетиповою.
Даний об’єкт вирізняє геометрія подовженого чотирикутника. Ззовні його оточують високі вали й кам’яні глиби-плити. Додатковою перешкодою під час підступу до фортеці став також глибокий рів.
Перед вхідною брамою колись знаходилася конструкція підйомного мосту – тільки ним можна було потрапити на територію твердині.
Кожен ріг замкової споруди був обладнаний п’ятикутним бастіонами. Їх завершенням стали дозорні башти. Кожна з таких веж мала красномовний декор у вигляді плит, оздоблених геральдичною символікою.
Їх прикрашали герби Яніна, Годзави, Равича і Гербурта та абревіатура «J.S.K.K.S.K.». Ці літери розшифровуються у перекладі з польської на українську так: Якоб Собеський, коронний різьбяр, староста красноставський.
На вежах замку Золочева й дотепер проглядаються цифри року їх забудови – 1634.
У деталях розповідає літопис 1687 року про Золочівський замок – архітектура даної будівлі в цьому джерелі описує фортечний комплекс як «малу цитадель чотиристоронню, обнесену кам’яним мурами з кутовими бійницями для гармат».
Крім того, джерело вказує, що з одного боку замкову будівлю оточував рівнинний рельєф (поля), на якому теж знаходилися фортифікаційні споруди. Вони слугували для розташування регулярних військ. З іншого боку, який виходив на місто, була захищена брама.
Первісний варіант фортеці не відрізнявся розкішшю й вишуканістю. Зона житлових приміщень була одноповерховою. Отвори дверей та вікон оздоблювалися стриманим кам’яним декором, що висувався назовні.
Пересуватися всередині оборонного комплексу можна було круглими, очевидно, спіралеподібними, сходами. Вони вели до підземель під мури та дозволяли підійнятися на зовнішню вежу.
Домінантним та центральним елементом території об’єкту є великий двоповерховий палац, виконаний в елегантному стилі ренесанс.
Периметр двору став місцем розташовування господарських будівель з південного та західного боку і надбрамного корпусу.
Дивовижні відомості та легенди
Під час екскурсійних турів у Золочівський замок цікаві факти про нього розповідають гіди. Наприклад, відомо, що рішення звести Китайський палац було прийняте дружиною, Собеського Марією Казимирою,через данину моді – на той час усе східне розцінювалося як тренд.
Але оскільки зодчі, які створювали проєкт цього палацу, були галичанами, і, звісно, бувати в Піднебесній їм не доводилося, архітектура цієї красивої будівлі вийшла зовсім несхожою на китайську.
Королівський палац був обладнаний комунікаціями – це була система опалення й каналізації. До нашого часу в замку вціліли шість вбиралень з унітазами, обладнаними механізмами зливу.
Обігрів всіх палацових приміщень здійснювався за допомогою чотирьох камінів, які знаходились на першому поверсі.
У короля та його дружини були окремі покої. З кімнати пані був потайний хід до скарбниці. Вона з собою носила ключі від цього приміщення.
До нашого часу дійшли різні міфи та легенди про Золочівський замок.
Одна з них розповідає про дивовижну красу королеви Яна III Собеського, яку монарх любовно називав Марисенькою. Помічаючи, що врода цієї пані чарувала багатьох чоловіків, король дуже ревнував. Тому він розпорядився зробити коридор, який би сполучав кімнати королівського подружжя. Це дало можливість ревнивцю стежити, чи не зраджує йому дружина.
Якщо вірити іншій легенді, на території замку, під його мурами, заховані багаті скарби – коштовності знатного роду. Спроби знайти це багатство мали місце багато разів, проте всі вони виявилися безуспішними.
Третій міф пов’язаний із загадковим написом, який викарбуваний на камені в Китайському палаці. Розшифрувати його не вдалося досі нікому, але побутують думки, що це послання від прадавніх цивілізацій або слова магічного заклинання.
Життя Золочівського замку в наш час
Цей об’єкт внесений до Державного реєстру України як історично-культурна пам’ятка національного значення.
Він є однойменним музеєм-заповідником, в якому експонуються твори галереї мистецтв Львова, та незмінною складовою одного з найпопулярніших туристичних маршрутів Львівської області.
Наразі триває процес реставрації цього фортечного комплексу. У 2007 році було завершене відновлення однієї його з оборонних споруд, розташованих між бастіонами, – равеліну. В інтер’єрах відремонтованої частини зараз працює крамничка сувенірів, заклад громадського харчування та санвузол для відвідувачів.
Влітку 1995 року відбулося на замковій території відкриття каплички. Вона є знаком вшанування пам’яті жертв НКВС, які були масово закатовані в казематах фортеці наприкінці червня 1941 року, перед відступом радянської армії.
Уже за часів Незалежності відбулася повна реставрація Великого та Китайського палаців, що включила відновлення фасадів і всіх комунікацій.
Відтворений автентичний вигляд приміщень Великої резиденції. Науковцям вдалося знайти втрачені таємні ходи, печі й каміни.
Відвідувачів даної локації дивує, що подивитися в Золочівському замку можна так багато унікальних предметів антикварного меблювання та цінних, оригінальних художніх полотен.
Також завершилося будівництво тунелю з в’їзною брамою та підйомного мосту. Інвестором усіх цих робіт став український політик Петро Писарчук.
Завершилася також реконструкція королівського саду – йому повернений первісний вигляд та колишні ландшафтні елементи – скульптури і фонтани.
А біля цієї архітектурної перлини споруджено монументальний сакральний знак «Джерело», що має для неї символічне значення.
Запитання-відповіді
Яка адреса Золочівського замку?
Ця пам’ятка знаходиться в містечку Золочів, на вулиці Тернопіліській, 5 (контактні телефони даного музею-заповідника для замовлення екскурсій: +38 096 218 4229 та +38 096 218 44 09).
Як дістатися до замку?
З міста Лева до Золочева регулярно курсують автобусні рейси. Вони відбуваються з львівського автовокзалу № 2. Від автостанції Золочева ця локація знаходиться в пішій доступності. Дійти до неї можна за 15 хвилин.
Потяги місцевого сполучення від Львова до Золочева також ходять. Із Золочівського залізничного вокзалу до славнозвісного фортечного комплексу можна дістатися пішки або доїхати на таксі.
Власним автомобілем від Львова до Золочева слід їхати автотрасою М06 (Е40). Далі необхідно орієнтуватися на вказівні знаки. Замок знаходиться в центральній частині міста.
Коли ця пам’ятка доступна для відвідувачів?
Золочівський замок, графік роботи якого з 10.00 до 17.30, працює з середи по неділю включно (в понеділок та вівторок він зачинений). Каса в робочі дні працює до 17.30.
Скільки коштує квиток?
Вартість вхідного квитка для дорослих осіб без пільг становить 200 гривень, для студентів – 150 гривень, для дітей та пенсіонерів – 100 гривень.
Якщо відвідування Золочівського замку відбувається в рамках екскурсійного туру «Золота підкова», його ціна, залежно від агенції та програми, може складати від 300 до 1250 гривень.
Вартість групових екскурсій варіюється від 300 гривень (для дітей та осіб пенсійного віку) до 500 гривень.
