Щедрівки є важливою часткою української святкової культури, які створюють неповторну атмосферу радості й тепла під час зимового періоду.
Ми підготували збірку найкращих щедрівок, що будуть цікаві як малечі, так і дорослим. У нашому ТОПі ви знайдете різноманітні варіанти: від коротких і легких для запам’ятовування до більш розлогих і смішних щедрівок.
1. Щедрик, щедрик, щедрівочка
Музична композиція, яку свого часу створив Микола Леонтович, перетворилася на справжній музичний символ зимових свят. Нині вона відома у всьому світі під назвою Carol of the Bells і беззаперечно є найпопулярнішою щедрівкою.
Цікавий факт: на теренах України здавна Новий рік святкували в інший час – навесні. Тому оригінальний текст пісні має суттєві відмінності від англомовної версії. Замість дзвіночків (bells) у пісні йдеться про ластівку, а сама назва «Щедрик» походить від слова «щедрий», що означає плідний і життєдайний. Протягом багатьох поколінь це була проста народна мелодія, що складалася лише з чотирьох нот.
Традиційно «Щедрик» виконували під час Щедрого вечора, коли вся родина збиралася за святковим столом. Приміщення наповнювалося різноманітними стравами, а щедрівники – здебільшого молодь або діти – ходили від оселі до оселі, співаючи під вікнами.
На відміну від різдвяного колядування, де оспівується народження Христа, щедрівки були присвячені вшануванню господаря і його рідних, а також змісту побажань – достатку, гарного врожаю та приплоду худоби в наступному році.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, –
Там овечки покотилися,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
2. Ой, сива та й зозуленька
Така українська щедрівка вирізняється надзвичайно ніжним і мелодійним характером. Вона має простий, легкий для сприйняття текст і чарівну мелодію, що робить її однаково привабливою як для дорослих, так і для дітей.
Глибокий символізм цієї пісні криється в традиційних образах обрядового вірша. Щедрівка змальовує унікальну картину небесної родини – сонця, місяця і зірок, які мешкають у трьох розкішних теремах серед чарівного саду. Центральним персонажем є сива зозуля – міфологічна істота, яка, за народними уявленнями, володіє ключами від раю. Водночас вона символізує плинність часу, адже “кує роки” людям, але ніколи не може потрапити до цього міфологічного саду вічності.
Метафора надзвичайно глибока: кожна звичайна українська родина прирівнюється до цієї міфологічної родини небесних світил, осяяної нескінченним світлом і щастям. Через цю щедрівку передається віковічне прагнення людини до вічності, гармонії і безперервності роду.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та і облітала,
А в одному та і не бувала.
А в тім саду три тереми:
У першому — красне сонце,
У другому — ясен місяць,
А в третьому — дрібні зірки.
Ясен місяць — пан господар,
Красне сонце — жона його,
Дрібні зірки — його дітки.
3. Щедрий вечір, добрий вечір
Ця старовинна щедрівка є справжньою перлиною українського фольклору, яку традиційно виконують напередодні Старого Нового року. Вона чудово передає глибинний дух народних традицій і світосприйняття.
Основне послання щедрівки сповнене оптимізму і щирої віри в краще майбутнє. Вона втілює традиційні народні сподівання на щасливий рік: міцне здоров’я, достаток, родинне благополуччя. Кожне побажання – глибока віра в те, що наступний рік принесе добро і злагоду кожній господарській родині.
Через цю щедрівку українці висловлюють свою споконвічну мудрість: віру в силу спільноти, важливість родинних зв’язків і непохитну надію на щасливе майбутнє.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на ввесь вечір.
Ой, ще вчора ізвечора
Пасла Меланка два качури.
Потий вона їх та й напасла,
Вечірна зоря та й ізгасла.
Потий вона їх напоїла,
Сім пар чобіт зопроїла.
Наша Меланка з Дністра була,
З Дністра воду та й носила.
З Дністра воду тай носила,
На камени ноги мила.
На камени ноги мила,
Тонкий фартух замочила.
Повій, вітре, по долині,
Висуши фартух на дівчині.
Повій, вітре, ой по лавці,
Висуши фартух на Меланці.
Повій, вітре, хоть сяк, хоть так,
Висуши фартух тонкий, як мак.
4. Ой сів Христос вечеряти
Доволі гарна щедрівка має особливу атмосферу та глибокий духовний зміст, що робить її надзвичайно привабливою для дорослих виконавців. Церковна тематика і легкість сприйняття тексту перетворюють її на одну з щедрівок, які легко вивчити.
Мелодія та зміст щедрівки занурюють слухачів в українську духовну культуру, де релігійні мотиви тісно перепліталися з народними традиціями. Вона не лише передає святковий настрій, але й несе глибокий символічний сенс, звертаючись до біблійних образів і християнських цінностей.
Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на весь вечір!
Прийшла к Йому Божая Мати.
Подай, Синку, райськії ключі.
Одімкнути рай і пекло.
Випустити праведні душі.
Однієї не пустити.
Вона неньку поругала.
5. Щедрик-ведрик, дайте вареник
Коротка та грайлива щедрівка є справжньою знахідкою для дитячих колективів. Її можна впевнено віднести до смішних щедрівок, адже вона викликає щирі усмішки і піднімає настрій слухачам.
Простий і дотепний текст підкреслює традиційну українську гостинність та щедрість. Діти, виконуючи цю щедрівку, не лише демонструють свої творчі здібності, але й продовжують важливу культурну традицію, передаючи радість і веселощі від однієї родини до іншої.
Щедрик-Ведрик дайте Вареник
Грудочку кашки кільце ковбаски
Я ковбасу додому понесу
А кишку скину на вишку
Дайте пиріг з руками з ногами
Щоб бігав за нами
І без рук і без ніг щоб упав у сніг
А ви Тіточки Три Палянички
Щоб родилися Бички і Телички
І Гарні Ягнички на Рукавички
6. Ой, чи є, чи нема пан господар вдома
Є справжнім втіленням української гостинності та духовної щедрості. Красива щедрівка звертається безпосередньо до господаря, несучи в собі глибокі побажання процвітання і родинного благополуччя.
Корені цієї пісні сягають давніх обрядових традицій, що органічно поєднують язичницькі вірування і християнської духовність. Виконувана переважно на Щедрий вечір, вона є живим втіленням народної мудрості і культурної спадщини. Щедрівка не просто вітання – свого роду ритуал, покликаний привернути удачу, достаток та благословення для всієї родини.
Неповторність цієї пісні полягає в її здатності створювати особливу атмосферу тепла, єднання і надії. Кожне слово сповнене щирими побажаннями щастя, доброго врожаю та міцного здоров’я господарю і всім членам його родини.
Ой чи є, чи нема
Пан господар дома?
Щедрий вечір, добрий вечір,
Пан господар дома?
Ой нема, ой нема,
Та й поїхав до млина.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Та й поїхав до млина.
Та й муки спетлювать,
Меду-пива купувать.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Меду-пива купувать.
Меду-пива купувать,
Щедрівників частувать.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Щедрівників частувать.
7. На щастя, на здоров’я, на Новий рік
Є простою щедрівкою для дітей і чудовим прикладом лаконічної народної творчості. Її легкість і доступність робить її улюбленою серед наймолодших щедрувальників, даючи їм можливість долучитись до важливої культурної традиції.
Глибокий зміст цієї короткої пісні криється в обряді посівання, що має місце 14 січня – в день свята Василя Великого за юліанським календарем. Діти, входячи до оселі, не просто виконують пісню, а й символічно засівають зерном простір, що є стародавнім побажанням родючості, достатку і благополуччя господарям.
Щедрівка є живим втіленням духу українських новорічних та різдвяних традицій, де кожне слово, кожен рух несе в собі глибокий символічний сенс і віру в краще майбутнє.
На Щастя на Здоров’я на Новий Рік
Аби вам си родило
Краще як торік
Жито-Пшениця
Всяка Пашниця
Колопні по стелю
Сорочка по землю
А Лен по коліна
Аби вас хрещених
Голова не боліла
Будьте здорові
З Новим Роком! З Василем!
8. Щедрівочка щедрувала
Чарівна щедрівка є справжньою перлиною українського фольклору, що випромінює радість та надію. Щедрівка, яку легко вивчити особливо полюбляється в дитячих освітніх закладах, даючи найменшим можливість долучитися до багатої культурної спадщини.
Популярність цієї пісні сягає корінням глибоких обрядів Щедрого вечора. Символічний образ “повного місяця” в тексті щедрівки несе глибокий метафоричний сенс – він уособлює повноту життя, родючість і гармонійне існування. Кожне виконання перетворюється на справжнє свято, наповнене позитивними емоціями і колективним духом єднання.
Традиційно виконання супроводжується веселими сценками та танцями, що додає особливої святковості дійству. Незалежно від віку виконавців – чи то діти, чи дорослі – щедрівка завжди несе головну місію: принести радість, тепло і благословення в кожну оселю.
Щедрівочка щедрувала, до віконця припадала
Що, бабусю, напекла, неси швидше до вікна
Не щипай, не ламай, а по цілому давай!
Щедрівочка щедрувала, у віконце заглядала
Що ти, тітко, напекла, неси швидше до вікна
Дай хоч руб, хоч п’ятак, я не вийду з хати так!
Щедрівочка щедрувала, ворітечка поламала
Господарю не журись, і не хмурся, посміхнись
Не жени, і не лай, з нами пісню цю співай!
9. Добрий вечір тобі, пане господарю
Найкраща щедрівка з плеяди традиційних українських різдвяних пісень, що викликає особливе піднесення під час колективного виконання. Її мелодія та зміст є живим втіленням духу української гостинності і щедрості.
Глибина цієї щедрівки криється не лише в словах, але й у самій традиційній формі її виконання. Колядницькі гурти, мандруючи від хати до хати, перетворюють звичайний вечір на справжнє свято єднання та взаємної підтримки. Урочистий характер пісні підкреслюється музичним супроводом і театралізованими елементами, що додають особливої магії дійству.
Кожне виконання – це не просто привітання, а ритуал передачі найщиріших побажань добра, щастя і благополуччя господарям дому. Щедрівка єднає покоління, зберігаючи українські традиції.
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той перший празник – Рождество Христове, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той другий празник – Святого Василя, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той третій празник – Святе Водохреща, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Хай святкує з нами вся наша родина, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Вся наша родина, славна Україна, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
10. Маланка ходила, Василька водила
Життєрадісна, динамічна щедрівка є справжнім втіленням багатогранної української культурної традиції. Вона є яскравим прикладом українських щедрівок, що зберігають глибокий обрядовий характер та символічне навантаження.
Щедрівка розповідає про двох міфологічних персонажів – Маланку та Василя, які уособлюють споконвічний баланс жіночої і чоловічої енергій. Маланка символізує працьовитість, турботу та родючість, втілюючи традиційні уявлення про жіночність. Василь, у свою чергу, репрезентує чоловічу силу, господарську могутність і благополуччя, особливо в контексті християнства, де він асоціюється зі святим Василем Великим – покровителем хліборобської справи.
Традиційне “Маланкування” перетворюється на справжнє театралізоване дійство, де кожен учасник може перевтілитися в різні колоритні образи – від Маланки і Василя до козака чи циганки. Це не просто розвага, а ритуал, що єднає спільноту, зберігає культурну пам’ять та передає радість від життя.
Меланка ходила, Василька водила:
– Васильку, мій синку, пусти у хатинку.
Я жита не жала, на боку лежала.
На боку лежала, чесний хрест держала.
Чесний хрест держала та ще й кадільницю.
А ви, люди, знайте, мені дару дайте.
Хоч хліба, хоч сала, а хоч паляницю,
На добреє жито, на яру пшеницю,
На білую гречку, теля та овечку,
На воликів пару й другого товару,
На ваше здоров’я, на вашу родину,
Вклоняйтеся, люди, та й Божому сину.
Коли виконуються щедрівки?
Магічна ніч з 13 на 14 січня – особливий час, коли щедрівки наповнюють простір урочистістю і надії. Це момент, коли кожна оселя перетворюється на центр святкування, а гості несуть із собою найщиріші побажання щастя, достатку і родинного благополуччя.
Щедрівки – набагато більше, ніж просто традиція. Це живий міст між поколіннями, спосіб збереження культурного коду нації, можливість подарувати радість і тепло близьким. Щедрівки українською мовою не лише звучать, вони промовляють до самої душі, єднаючи серця і український дух.
Кожна щедрівка – маленьке диво, здатне перетворити звичайний вечір на справжнє свято життя, кохання і надії!
