Галич – стародавнє українське місто, розташоване неподалік від місць злиття з річками Луква і Лімниця. Місто було створене на місці слов’янських поселень, існувавших задовго до його офіційної згадки в 898 році. Саме Галич став центром могутнього Галицько-Волинського князівства – державного утворення, яке було найвпливовішою силою південно-західної Русі.
Період розквіту Галич пережив за князя Ярослава Осмомисла, який правив з 1153 по 1187 роки. У цей час місто процвітало ремеслом, розвивалась торгівля, будувалися церкви, монастирі, визначні місця духовності. Галицький літопис, створений саме тут, відтворює драматичні сторінки історії, коли у 1241 році місто було вщент зруйноване монголо-татарами хана Батия. Згодом король Данило Романович змушений був перенести столицю князівства до Холма.
Архітектурні пам’ятки в м.Галич
1. Храм Святого Пантелеймона
Серед архітектурних пам’яток варто виділити храм Святого Пантелеймона, побудований у XII столітті у романському стилі. Його унікальна архітектура, простота й витонченість форм зачаровують і сьогодні. Недалеко від нього височіє церква Різдва Христового, яка поєднує в собі елементи архітектури XIII-XVIII століть. Вона неодноразово перебудовувалася, і тепер її вигляд – це поєднання давніх елементів з бароковими рисами.
2. Руїни Успенської церкви
Неподалік розташовані руїни Успенської церкви XVI століття. Цей храм, як і багато інших, не встояв перед численними ворожими навалами, проте залишки збережених фундаментів дозволяють оцінити колишню велич і сьогодні.
3. Галицький замок
Відвідувачів міста приваблює Галицький замок, розташований на високому пагорбі над Дністром. Побудований у XIV столітті , слугував головною оборонною спорудою краю. За століття він неодноразово змінював вигляд – від дерев’яної до кам’яної фортифікації, проте численні турецько-татарські напади значно його пошкодили. До середини XVIII століття він перебував у напівзруйнованому стані, зберігши до сьогодні лише частину муру і оборонної вежі.
4. Галицька могила
Серед визначних пам’яток Галича виділяється так звана Галицька могила – курган, який вважається найдавнішим похованням на теренах сучасної України. За переказами, це місце спочинку одного з давньоруських князів. Крім того, збережено Княжу криницю – джерело з чистою водою, яке за легендою було створене з волі самого князя Ярослава Осмомисла.
Що подивитись у Галичі туристам?
Цікаві місця міста пов’язані з польським королем Казимиром Великим і взагалі з князями різних епох. Власне Галицький замок на високому пагорбі над річкою Дністер (має ще назву Старостинський) вважається візитівкою міста. Вперше згадки про цитадель датуються 1114 роком. Однак, як замок-фортеця, Галицький замок сформувався в XIV столітті, коли на пагорбі над містом звели дерев’яно-земляні укріплення, що мали захищати навколишні землі.
Цікаво про Галицький замок
Існує декілька версій про засновника цієї твердині. Історики припускають, що будівництво міг ініціювати або польський король Казимир Великий, який прагнув укріпити західні рубежі держави, або волинський воєвода Любарт, якому належала частина цих земель. Поступово дерев’яні стіни замінювали кам’яними, створюючи потужну захисну споруду, оточену глибоким ровом. Відповідно до люстрації 1627 року, замок мав три кутові вежі, масивні мури і просторе подвір’я, на якому розміщувалася каплиця святої Катерини і замковий арсенал.
Фортеця неодноразово ставала об’єктом атак і випробувань. Зокрема, у 1490 році її намагалися захопити повстанці під проводом Мухи, а в 1621 році вона серйозно постраждала від татарського набігу. Під час Визвольної війни українського народу, військам Богдана Хмельницького вдалося здобути замок у 1649 році, завдяки чому твердиня ще більше увійшла в історію боротьби за незалежність українських земель.
Однак найбільші зміни в архітектурі відбулися у XVII столітті, коли староста Андрій Потоцький доручив італійському інженеру Франсуа Корразіні реконструювати фортецю. Тоді вона набула трикутної форми і отримала сучасні оборонні елементи, відповідавші вимогам часу. З’явилися три потужні вежі, а всередині – кам’яна каплиця і зали для зберігання продовольства й зброї. Незважаючи на ці покращення, фортеця знову зазнала значних руйнувань у 1676 році під час нападу турецько-татарського війська. Поступове занепадання почалося з відбудовою сусіднього Станіславова, а з приходом австрійців у 1796 році частина мурів була розібрана.
Нині замок входить до складу Національного заповідника “Давній Галич” і поповнює цікаві місця для туристів, де відвідувачі можуть побачити збережені елементи середньовічної фортифікації, зокрема Шляхетську вежу і каплицю святої Катерини. Руїни стали справжнім свідком історії Галичини, приваблюючи мандрівників з усього світу.
Серед цікавих фактів, які стосуються пам’ятки, слід зазначити, що фортеця свого часу була резиденцією старост, а оборонні мури і підземелля служили прихистком для місцевої знаті під час воєн. Зараз туристам доступні екскурсії територією, які дозволяють поринути в атмосферу середньовіччя, дізнатися більше про історію. Проводяться щоденно (10:00 до 18:00), вартість становить 100 грн.
Що цікавого є з церковної архітектури?
Найстарішою пам’яткою сакральної архітектури вважається Церква Різдва Христового на центральній площі. Входить до складу Національного заповідника «Давній Галич». Споруда стоїть на місці давнього капища, де в XII столітті знаходилося язичницьке святилище слов’янського бога Перуна. Храм, збудований із місцевого каменю – мергелю і цегли на вапняному розчині, пережив безліч руйнувань та перебудов.
Перший удар завдала орда хана Телебуги в 1286 році, спустошивши Галич і частково зруйнувавши храм. У 1349 році церкву знову спалили під час завоювання Галичини польськими військами. Згодом храм відбудували, надавши йому міцніших мурованих стін. У XVI столітті споруда вже згадується як основний центр духовного життя ремісничих об’єднань. Польський король Сигізмунд III надав її гончарному цеху в якості власності, що мало велике значення для розвитку місцевих ремесел.
В 1785 році для дзвіниці був вилитий один з дзвонів, а всередині встановили різьблений одноярусний іконостас. Під час реставрації 1904–1906 років, якою керував архітектор Левинський, церква набула сучасного вигляду – оновлений купол, внутрішній інтер’єр, дерев’яну дзвіницю замінили новими конструкціями, і митрополит Андрей Шептицький освятив храм. Сьогодні церква зберігає триапсидну структуру з хрестоподібним планом і величним куполом над центральним нефом.
У 1929 році біля храму встановили пам’ятник на честь жертв австрійських репресій у концтаборі Талергоф. На меморіальній дошці вибиті імена містян, загинувших в цьому таборі під час Першої світової війни.
У 1960 році було проведено капітальний ремонт, під час якого художники брати Щупаки розписали інтер’єр, зобразивши сцени з євангельських сюжетів. Відкрита з понеділка по п’ятницю (10:00 до 18:00), у вихідні дні (11:00 до 17:00).
Музеї етнографії, історії та природи
З урахуванням сусідніх населених пунктів у районі є три музеї і кожен може похизуватися унікальними експонатами та цікавими легендами:
1. Музей етнографії в селі Крилос
Будучи частиною Національного заповідника «Давній Галич», музей переносить відвідувачів у світ давніх традицій, розкриваючи особливості побуту, архітектури і звичаїв жителів Прикарпаття періоду XVII–XX століть. Він розташований на мальовничому пагорбі, з якого відкривається чудовий вид на стародавні оборонні вали, що захищали територію давнього Галича.
На території закладу відтворено своєрідне «мікросело», де представлені етнічні зони Прикарпаття — Гуцульщина, Бойківщина, Покуття і Опілля. Кожна хата, привезена із відповідної місцевості, точно зберігає архітектурний стиль і особливості облаштування побуту. Всередині відтворених осель можна побачити традиційні інтер’єри — дерев’яні меблі, старовинний одяг, предмети повсякденного вжитку, що використовували місцеві жителі.
Заклад створений на території давнього городища, місця, яке здавна вважалося святим для місцевих жителів. За легендами, у давні часи тут стояли князівські палаци і храми, а тепер це простір, де можна доторкнутися до автентичних пам’яток архітектури й побуту. Довгий час заклад носив назву «Музей народної архітектури та побуту Прикарпаття», але сьогоднішня назва краще відображає його мету — збереження етнографічної спадщини. Працює щодня (9:00 до 18:00).
2. Музей історії у селі Крилос
Заклад розмістився в будівлі Митрополичих палат XVIII століття, яка свого часу була літньою резиденцією митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Це історичне місце, побудоване з матеріалів монастиря святого Іллі, несе в собі дух давніх епох, зокрема, через символічний пам’ятник «Меч і Рало», встановлений поруч із залишками стародавнього храму.
Відкрився в 1938 році завдяки ініціативі митрополита та археолога Ярослава Пастернака, який глибоко досліджував історію Галича і прагнув зберегти його культурну спадщину для нащадків. Відвідувачі мають можливість ознайомитися з археологічними знахідками, що були виявлені на території Крилоського городища і околиць. Особливою цінними експонатами є артефакти з Успенського собору, включно з архітектурними фресками, керамічними плитками, зброєю, ювелірними виробами місцевих майстрів.
Працює щодня (9:00 до 18:00), вхідний квиток коштує 40 грн.
3. Музей природи
Розташований на вулиці Природничій, він став унікальним центром вивчення флори і фауни регіону. Ідея створення зародилася в 1998 році під час святкування 1100-річчя Галича, і в 2004 році у Національному заповіднику відкрили виставку «Природа Землі Галицької». Перші зали експозиції демонстрували різноманітні природні комплекси з території Прикарпаття і включали 199 експонатів. Особливе місце займали опудала рідкісних птахів, ссавців, колекції комах і гербарії рослин.
Наразі експозиція займає три зали, де кожен куточок відтворює життя різних природних середовищ. У першому залі представлені опудала степових птахів і ссавців, зібрані з місцевих степових ландшафтів. Особливий інтерес викликає багатоповерховий дуб з дуплами, що слугує домівкою для білок, сонь, куниць. Тут можна побачити гнізда водоплавних птахів з яйцями і рідкісні зразки болотних рослин. Друга зала присвячена світові комах: вітрини демонструють величезну колекцію жуків і метеликів, зокрема, зразки видів, які зустрічаються лише на території Прикарпаття. Третя зала зберігає фрагменти різних природних середовищ, що доповнюють знання про екосистему краю. Працює щодня (9:00 до 18:00), вхідний квиток коштує 50 грн.
Завдяки зручному транспортному сполученню з містом, ці заклади є доступними для туристів і щоденно чекають на відвідувачів.
Куди піти з дітьми у Галичі?
У місті є Національний природний парк, де погуляти можна з дітьми, провести час на свіжому повітрі з користю. Парк було засновано в 2004 році з метою збереження рідкісних природних комплексів Галичини, і з того часу він став важливим об’єктом природоохоронного значення.
На території парку можна побачити кілька видів тварин, занесених до Червоної книги, серед яких бурий ведмідь, рись і беркут. Ліси, луки і болота стали домівкою для 1000 видів рослин, деякі з яких зустрічаються виключно на цій території. Прогулянка серед багатої рослинності і мальовничих краєвидів створює враження, ніби ви потрапили до справжнього «зеленого серця» України.
На території оазису знаходяться археологічні пам’ятки часів Київської Русі. Древлянське городище і місця стародавнього Галича допомагають зануритися в історію, відчути атмосферу минулих епох і уявити, яким був побут місцевих жителів у давнину.
