Маєте ідею створити вишиванку своїми руками, але не знаєте, з чого почати? Усе не так страшно, як здається. Головне — трохи терпіння, правильний підхід і бажання довести справу до кінця. Далі розкажемо, як вишити вишиванку з нуля — покроково, без зайвих складнощів.
Основні матеріали та інструменти
Перший крок — зібрати “арсенал”. Без якісних матеріалів і зручних інструментів процес може стати не задоволенням, а катуванням.
- Вибір тканини для вишиванки. В ідеалі — натуральна: льон, бавовна або домоткане полотно. Вибір тканини для вишиванки залежить від ваших вподобань: хочете щось легше — беріть тонку бавовну, хочете щільну і грубішу текстуру — льон або габардин у поміч.
- Нитки для вишиванки. Найчастіше використовують муліне — яскраве, м’яке, зручно поділяється на пасма. Ще один варіант — вовняні нитки (але вони грубші, це вже складніший рівень). Вибираючи кольори ниток для вишиванки, враховуйте символічне значення: червоний — захист і енергія, чорний — земля і пам’ять, синій — небо і спокій.
- Голки. Підійде спеціальна голка для вишивки — з тупим кінцем, щоб не рвати тканину, і великим вушком, щоб легко втягнути нитку.
- П’яльце. Дає можливість натягнути тканину, щоб стібки лягали рівно. Без нього — як без руля.
- Ще дрібнички: ножиці з гострим кінчиком, маркер або крейда для нанесення схеми, копіювальний папір.
Вибір візерунку та символіки
Треба не просто прикрасити сорочку — важливо знати, чим. Вишиванка своїми руками — це не абстракція, це візуальна мова символів, і кожен хрестик тут має значення.
- Якщо ви новачок, то краще обирати просту схему вишивки вишиванки, з чіткими лініями й повторюваним орнаментом. Знайти схеми можна в інтернеті або в наборах для рукоділля.
- Не забувайте про регіональні особливості. Наприклад, на Полтавщині — білим по білому, на Гуцульщині — яскраво і густо, з геометрією.
- Сучасна вишивка — це не тільки відтворення традицій, а й творчість. Можете змінювати кольори, комбінувати елементи, створювати щось своє. Але якщо хочеться «по класиці», зверніть увагу на традиційні візерунки вишиванки: ромби, зірки, хрести, дубове листя — усе це не випадково.
Підготовка до роботи
Гаразд, тканина є, нитки теж, візерунок обрали — тепер готуємось до діла.
- Прати чи ні? Якщо тканина нова — так, обов’язково випрати й висушити. Інакше після вишивки вона може «сісти» — і вся робота піде шкереберть.
- Намітити межі. Можна зробити це ручкою, що змивається, або звичайним маркером (тільки перевірте, що не залишає слідів після прання).
- Центруйте візерунок. Завжди починайте із центру тканини або візерунка — так легше не схибити й не змістити малюнок.
- П’яльце — наше все. Натягніть тканину в п’яльце рівно, але без фанатизму. Інакше можуть тягнутися нитки.
Основні техніки вишивання
Тепер трохи про технічну частину — техніка вишивки вишиванки — це не одна єдина штука, є кілька варіантів.
- Хрестик. Найпростіший і найпопулярніший. Особливо для тих, хто щойно починає.
- Гладь. Створює м’який, малюнковий ефект. Не така вже складна, але вимагає акуратності.
- Низинка. Стара техніка, при якій стібки видно на вивороті, а лицьова сторона виглядає «чисто».
- Стебнівка, козлик, мережка — це вже, так би мовити, підвищений рівень, “задачка із зірочкою”. Можете спробувати їх пізніше.
Спочатку краще обрати один стібок і освоїти його досконало. І не переймайтесь — це як їзда на велосипеді: спочатку важко, потім буде виходити автоматично.
Покрокова інструкція
А тепер про вишивку вишиванки покроково – час братися до роботи.
Крок 1. Підготовка тканини.
Як почати вишивати вишиванку? Що ж, перш ніж братися до голки, тканину обов’язково виперіть та попрасуйте. Так ви уникнете “сюрпризу”, коли готова вишиванка після першого прання сяде на два розміри. Якщо тканина обсипається по краях — акуратно обробіть її зигзагом на машинці або хоч би наметайте вручну нитками.
Крок 2. Центрування схеми.
Знайдіть центр тканини й центр схеми. Зазвичай саме з нього й починають вишивати — так зручніше орієнтуватися й не з’їхати вбік. Щоб перенести візерунок, можна скористатись копіювальним папером або маркером, що змивається водою. Дехто вишиває просто по рахунку ниток, без нанесення малюнка — як кому зручно.
Крок 3. Підготовка ниток і голки.
Відріжте шматочок нитки довжиною приблизно 40 см (не робіть надто довгу — буде плутатись). Розділіть муліне на потрібну кількість пасом — зазвичай беруть 2 або 3. Всуньте нитку в голку, зав’яжіть хвостик або закріпіть нитку “петелькою” — і в путь.
Крок 4. Натяг тканини на п’яльце.
Не пропускайте цей момент. Добре натягнута тканина — це половина успіху. Якщо тканина провисає, стібки можуть вийти кривими. Натягайте тканину рівно, але не так, щоб луснула. І періодично підтягайте її в процесі, бо тканина має властивість розслаблятися.
Крок 5. Початок вишивки.
Починайте з центру або з верхнього лівого кута — залежить від схеми. Не поспішайте: краще зробити повільно, але рівно, ніж потім усе переробляти. Якщо працюєте хрестиком — слідкуйте, щоб усі нижні діагоналі йшли в одному напрямку (наприклад, зліва направо), а верхні — у зворотному. Так вишивка виглядатиме акуратно й професійно.
Крок 6. Контроль вивороту.
Не забувайте про зворотний бік. Це не менш важливо. У ідеалі — жодних вузликів і довгих перетяжок. Чим акуратніший виворіт — тим менше шансів, що щось затягнеться або буде колоти тіло при носінні.
Крок 7. Регулярна перевірка схеми.
Раз на кілька хвилин звіряйтеся зі схемою — інакше можна “з’їхати” на один рядок, і доведеться все розпорювати. Щоб уникнути плутанини, можна відмічати вже вишиті ділянки олівцем чи маркером на роздруківці.
Крок 8. Завершення вишивки.
Коли закінчите основний малюнок — перегляньте уважно, чи всі стібки на місці. Після цього обережно закріпіть нитки з вивороту. Попрасуйте роботу з виворотного боку через тонку тканину або марлю; не натискайте на праску сильно — просто пригладь.
Крок 9. Очищення та обробка.
Якщо малювала схему маркером або користувалася копіркою — промий тканину в прохолодній воді без мила. Залишити такі сліди — буде шкода. За бажанням — можна трохи накрохмалити готову вишивку, якщо хочете, щоб тримала форму й виглядала святково.
Крок 10. Зшивання.
І тепер останнє сакраментальне питання: як зшити вишиванку після вишивки? Отут є два варіанти: або ви маєте досвід і можете пошити самі за викрійкою, або несете деталі до майстрині. Часто вишивають окремо перед, рукави, іноді — комір, манжети. Далі це все з’єднується у виріб. Якщо плануєте вишивати на вже готовій сорочці — це складніше, бо доведеться вишивати через шви й складки. Тому краще робити все по черзі: спочатку вишити, потім зшити.
Корисні поради для початківців
- Не беріть одразу величезну схему. Почніть з елементів — наприклад, вишийте манжету або вставку.
- Вишивайте у добре освітленому місці — очі подякують.
- Якщо втомились — зробіть паузу. Не треба добивати себе вишивкою до півночі.
- Скільки часу вишивати вишиванку? Якщо щодня по годині — проста сорочка може бути готова за 2–3 тижні. Якщо вишиваєте епізодично — можете і за сезон не встигнути. Але поспішати тут не треба — це ж не конвеєр.
- Вчіться на помилках. Перший млинець може бути грудкою — і це окей.
Висновки
Вишиванка своїми руками — це більше, ніж рукоділля. Це спосіб побути наодинці з собою, зібрати думки до купи, зробити щось тепле і справжнє. Так, іноді щось не вдається, іноді здається, що легше купити готову. Але ж де те саме задоволення? Вишивати — це як малювати нитками, тільки трохи повільніше. А ще — це спосіб доторкнутися до традиції, внести в неї себе, свій стиль, свою енергію. Тож не відкладайте на потім — беріть голку, і вперед. Ваша перша вишиванка вже чекає.
