Чотирилапі улюбленці стають джерелом натхнення та задоволення для всіх членів сім’ї, хоч вони і вимагають догляду, турботи, уваги та виховання.
Ця стаття розповість про те, яку роль відграють тварини в родині з дітьми. У ній йдеться про ймовірний негативний вплив собак та кішок на здоров’я малюків та мінімізацію цього явища, а також розповідається про користь взаємодії дітлахів з хвостатими вихованцями.
Текст містить практичні корисні поради для батьків, які збираються заводити цуценятко або кошенятко, та для подружніх пар, що вже мають тваринку в своїй оселі й чекають на маля.
Перша зустріч та знайомство: що потрібно знати батькам?
Готувати собаку чи кота до появи в родині новонародженого необхідно почати заздалегідь. На думку фахівців, доцільно принести додому кілька речей малюка з пологового будинку, наприклад, пелюшки або одяг. Чотирилапому слід дати можливість обнюхати ці предмети, щоб він звикав до нового запаху.
Тим, хто цікавиться, як підготувати тварину до появи дитини правильно, слід взяти до уваги й ще один момент – завчасну та поступову зміну розпорядку дня чотирилапого. Він має хоча б частково адаптуватися до нового графіку й до того, що господарі змушені будуть приділяти хвостатому менше уваги.
Але залишати песика чи кота поза сімейним життям та позбавляти його ласки і тим більше повністю ізолювати в іншій кімнаті категорично не можна. Не слід забувати гладити його, коли дитинка спить, та приязно говорити з ним.
Необхідності віддавати тварину на перетримку в чужі руки, доки маля підросте, нема. Як вважають педіатри, за умови дотримання необхідних правил безпеки, немовля може контактувати з песиком чи котом буквально з перших днів свого життя, тобто одразу після виписки з пологового будинку.
Але перше знайомство дитини з твариною має відбутися в присутності дорослих. Ваш чотирилапий друг може посидіти поруч з новонародженим, понюхати його. Цим повинна їх перша взаємодія обмежитися.
Батьки мають подбати про наявність окремого простору для малюка та для домашнього улюбленця. Немовля в жодному разі не можна залишати без нагляду. Особливу увагу необхідно звертати на його безпеку власникам кішок, які полюбляють теплі місця. Не слід допускати, щоб хвостаті лягали на маля. Котик може йому нанести травми, зокрема, подряпати.
Не можна дозволяти вашому пухнастому другу спати в дитячому ліжечку чи візочку й тоді, коли немовляти там немає.
Для зберігання особистих речей малюка і тварини (маються на увазі товари, які ви придбали для хвостатого, відвідавши зоомагазин – посуд, іграшки, аксесуари тощо) потрібно організувати окремі місця. Зробити так слід не лише з міркувань гігієни, а й задля попередження ревнощів з боку тваринки.
Адаптація тварини до новонародженого не є миттєвою: вона потребує певного часу. Щоб цей процес пройшов легше й швидше, дорослим знадобиться виявляти терплячість та діяти послідовно. Залежить його тривалість від багатьох чинників, у тому числі від віку, породи та вдачі хатнього улюбленця.
Не можна допускати, щоб тварина відчувала себе покинутою. А якщо вона намагається наблизитися до маляти, але робить це обережно, песика чи кішку не слід сварити. Але облизувати малюка, особливо лизати йому обличчя, хвостатому дозволяти не слід.
Безпечні ігри та спілкування
Дорослим членам родини треба подбати, щоб перебування та виховання дитини поруч з твариною не створювало ризику травм та інфекцій.
У даному зв’язку є необхідними такі профілактичні заходи:
- своєчасне щеплення немовляти від правця – така вакцинаціє плановою, і її проводять з двохмісячного віку;
- регулярна обробка хвостатого від паразитів – препарати від глистів та бліх слід використовувати навіть для представників котячого племені, що живуть у ваші оселі постійно, без вигулу;
- собак та кішок, які бувають надворі, слід обробляти в період від початку весни й до настання зими й від кліщів, бо ці комахи є переносниками небезпечного для тварин і людей захворювання – хвороби Лайма;
- щорічно чотирилапих слід вакцинувати від сказу (перше щеплення їм робиться у віці трьох місяців).
Якщо у вашій оселі знаходяться поруч діти і домашні тварини, необхідно особливо ретельно дбати про гігієну.
Щоб хвостатий не став джерелом кишкової інфекції, слід піклуватися про його чистоту.
Завдати шкоди малюку перших років життя, який починає досліджувати світ, можуть його несвідомі, викликані допитливістю вчинки. Наприклад, у немовлят часто виникає бажання скуштувати собачий чи котячий корм або навіть наповнювач для туалету котика. Наслідком останнього варіанту стає кишкова непрохідність. У такому випадку малюк потребує термінової госпіталізації.
Поширеною проблемою є й розвиток у дітлахів алергії на хатніх чотирилапих. За даними аналітиків, вразливим до цієї хвороби є як мінімум кожен десятий мешканець земної кулі.
Про те, що домашні тварини в сім’ї з дітьми в останніх викликають алергічні реакції, свідчать такі симптоми як закладення носа, чхання й нежить, висипання на шкірі та подразнення й свербіж очей. Рідше спостерігаються ознаки у вигляді підвищеної втомлюваності, безсоння, дискомфорту в горлі.
Розповсюджена думка, що алергію спричиняє шерсть, є дещо хибною – насправді цю патологію викликають мертві клітини, які містяться в шерсті, слині й сечі песика чи кішки.
Алергія, яка потребує своєчасної діагностики та призначеного фахівцем лікування, здебільшого виникає не миттєво. Часто прояви цієї хвороби з’являються після того як дитина і кіт під одним дахом жили спільно потягом двох років.
Щоб зменшити ризик розвитку алергії та зробити спілкування й ігри малюка з хвостатим другом максимально безпечним, фахівці радять вжити таких заходів:
- привчити дитину після кожного контакту з собачкою чи кицею мити руки з милом;
- забезпечити належний гігієнічний догляд за чотирилапим, зокрема, його купання, миття лап після прогулянки й вичісування шерсті;
- не дозволяти дітлахам тулитися до улюбленця обличчям та цілувати його, ділитися з ним їжею та класти пальці до рота після контакту з ним;
- регулярно робити ретельне прибирання в оселі й прати постільну білизну.
Знизити концентрацію алергенів у повітрі в приміщенні, в якому постійно знаходиться дитина і собака вдома, допоможе використання пилососа з НЕРА-фільтом та очищувача повітря.
Спільна відповідальність
Завдання дорослих – не лише навчити маленьку дівчинку чи хлопчика дбати про власну безпеку та здоров’я, спілкуючись із собачкою чи котиком, але й навчити дітлахів адекватній взаємодії з чотирилапими членами родини.
Важливо виховати у малечі не просто позитивне й прихильне ставлення до хатніх улюбленців та любов, але й відповідальність та повагу до них. Базових методів такого виховання існує три – це навчання через приклад, пояснення поведінки й потреб хвостатих та встановлення правил взаємодії з ними.
Підказки про те, як навчити дитину поводитись з твариною, яка живе вдома, наводяться нижче:
- слід зрозуміло розповідати та наочно показувати, як правильно кішку чи собачку гладять, годують та як доглядають за нею;
- правил безпеки спілкування з хвостатими мають дотримуватися й дорослі – треба, щоб малюк це бачив;
- варто обговорити з дитиною необхідність поваги до особистого простору хатнього улюбленця та те, що його не слід турбувати під час сну або їжі;
- знайомте малюка з мовою тіла та голосу чотирилапих – він має знати, в яких випадках пес лащиться, скалиться, гавкає й гарчить, а кішка шипить та вигинає спину й тікає або треться об ноги чи мурчить;
- пояснюйте, в яких ситуаціях хвостатий буде зляканим, стривоженим чи відчуватиме біль – наприклад, не можна його тягати за вуха чи хвоста.
Ці поради варто взяти до уваги дорослим, які розмірковують, як подружити дитину з домашньою твариною.
Не завадить також розповісти малечі про користь спілкування з чотирилапими, які за умови належного, свідомого й дбайливого ставлення та турботи здатні стати вірними друзями й відмінними компаньйонами.
Товари для тварин, які допоможуть налагодити контакт з дітьми
Під час навчання малят безпечній взаємодії з собаками й котами, що з’явилися у вашій квартирі чи приватному будинку, стануть у пригоді деякі спеціальні аксесуари.
Можна виділити декілька груп зоотоварів, які забезпечать встановлення теплих, дружніх стосунків між хвостатим та малюком, їхню взаємну прихильність та повноцінне виховання тварини поруч з дітьми.
- Іграшки. Вони можуть бути призначені для активних ігор або мати розвивальне значення. Найпопулярніші іграшки для собак – гумові, що видають під час натискання звуки, м’ячики й інші предмети для апорту. Котикам подобаються іграшки інтерактивні, що стимулюють їх активність та допитливість. Аналоги м’які та плюшеві пробуджують у домашніх тваринок інстинкт мисливців.
- Ласощі. Класичними смаколиками для представників собачої братії, що викликають у них радість і безмежну вдячність до юного господаря, є кісточки. А кішки у захваті від іграшок-головоломок із їжею – вони змушують пухнастих долати перешкоди задля отримання ласощів та розвивають їхні розумові здібності.
- Аксесуари для догляду та прогулянок. Багатьом песикам подобається, коли розчісують їхню шерсть за допомогою гребінця. А нашийник та повідець викликає у собак асоціації з прогулянкою, на яку їх цілком може повести разом із батьками і дитина, особливо, якщо цей пес малої породи.
Обирати відповідні товари, що допоможуть вашому малюку подружитися з хвостатим, варто якісні, а придбавати їх рекомендується в спеціальних зоомагазинах.
Поширені запитання й відповіді
Які домашні тварини краще підходять для сімей із дітьми?
Якщо йдеться про собаку, таким родинам доцільно завести ретривера або лабрадора, мопса, бігля або коргі. Представники цих порід найбільш лояльно ставляться до малечі, виявляють у спілкуванні з дітками терплячість, дружелюбність та поблажливість за умови правильного виховання й соціалізації. Із кішок найбільш охоче йдуть на контакт з малюками мейн-куни, перси та коти абіссінської породи.
Як правильно познайомити дитину з новою твариною?
Важливо, щоб і малюк, і хвостатий під час першої зустрічі почувалися добре й були в гарному настрої. Не менш необхідною від позитивних взаємних емоцій є дотримання правил гігієни та безпеки. Обов’язковою при цьому є участь та пояснення дорослого. Обстановка має бути спокійною – малюк не повинен кричати, бігати та робити різких рухів. Правила знайомства дитини з собакою передбачають врахування вдачі, віку песика й готовності його до спілкування з наймолодшим членом родини.
Що робити, якщо тварина боїться дитини?
У такому випадку налагодження контакту між чотирилапим та малюком має бути поступовим. Спершу вони мають знаходитися на відстані. По мірі того, як хвостатий до присутності дівчинки чи хлопчика звикатиме, цю відстань слід скорочувати. Якщо цуценя чи кошеня почне спокійно реагувати на знаходження в кімнаті дитини, його потрібно хвалити за це, заохочувати ласощами. У випадку, коли страх та паніка без причин та підстав не зникає, домашнього улюбленця варто показати фахівцю – зоопсихологу або кінологу.
Чи безпечно мати тварину з маленькою дитиною?
За умови обережного й відповідального ставлення дорослих, домашній улюбленець малюку не зашкодить. Навпаки – спілкування з ним стане для маляти корисним. Фахівцями доведено, що дітлахи, які ростуть у родинах, де є чотирилапі, мають кращий імунітет та менший ризик захворіти на астму й алергію. Вони отримують більше позитивних емоцій, зростають добрими, відповідальними, дбайливими й чуйними та не відстають у фізичному розвитку.
Обираючи цуценя чи кошеня, слід брати до уваги наявність необхідних для його утримання у вашій оселі умов, а також розмір, особливості темпераменту породи, потреби й специфіку догляду за цим хатнім улюбленцем. Якщо вік дитини вже дозволяє ставитися до цього рішення свідомо, варто врахувати і її думку.
