Різдво – це прекрасне свято, яке святкують в багатьох країнах світу. Його обожнюють як діти, так і дорослі. Єдиний, хто не любить Різдво, − це той самий зелений Грінч. А до речі, звідки взявся цей персонаж та чому його переважно можна побачити лише у США? Це стосується не лише його. Ви помічали, що в Сполучених Штатах Америки та у Європі Різдво – це трохи різне свято. Звісно, головний посил та ідея однакові, але подекуди частково, а десь і суттєво відрізняються атрибути, традиції та інше. Як ви вже, напевно, зрозуміли, різниця традицій Різдва США та Європи − це основна тема цієї статті.
Пропонуємо у цьому матеріалі детально розібратися у тому, які є культурні відмінності святкування Різдва: від способу прикрашання осель до традиційних страв і навіть дати святкування – усе це формує неповторну атмосферу, властиву кожному регіону. Це буде цікаво, адже проаналізувавши традиції різних куточків планети, можна виділити щось для себе цікаве, і читач зможе привнести у свою родину якісь цікавенькі традиції, про які він, можливо, навіть не чув раніше.
Походження Різдва Європа
Важливо розуміти, що на Європейському континенті є чимало країн і у кожної своя особлива культура, але минуле у всіх спільне. Почнемо з історії виникнення цього свята, а потім вже перейдемо до його класичних атрибутів та традицій.
Різдво в Європі: історія
Важливо розуміти, що християнство у Європі було поширеним, як сьогодні, далеко не завжди. Тоді багато народів було язичниками. Звісно і Різдва не було, адже ідея цього свята – народження Ісуса Христа. Святкування Різдва в Європі бере свій початок приблизно в IV столітті, коли християнство поступово стало поширюватися континентом. Десь нова релігія ставала популярною поступово, а десь вона нав’язувалася тодішніми правителями. В результаті у багатьох країнах Європи християнські традиції переплелися з місцевими звичаями, які були у язичництві. Так з’явилися різдвяні ярмарки, вертепи, співи колядок і вогняні святкування, які символізують перемогу світла над темрявою.
Католицька церква встановила офіційну дату свята – 25 грудня, щоб замінити стародавні язичницькі зимові обряди, присвячені сонцестоянню – дня народження Сонця (Sol Invictus). У деяких країнах Європейського континенту, здебільшого у православних, Різдво відзначається 7 січня.
Цікаво, що багато істориків впевнені, що Ісус – це цілком реальна історична постать і немає жодних сумнівів у тому, що він справді колись жив. Точна чи хоча б приблизна дата народження Ісуса у Біблії не вказується. До того ж Біблія складається з чотирьох Євангелій, які були написані різними людьми у різний період часу − деякі буквально через сотні років після смерті Ісуса. Хай там як, але проаналізувавши святі писання, можна дійти до висновку, що Ісус, скоріше за все, народився не взимку, а восени. Зокрема:
Євангеліє від Луки згадує, що під час народження Ісуса «пастухи перебували в полі, стерегли отару свою вночі». Узимку в Юдеї досить холодно, іноді випадає сніг, і пастухи в цей період не ночують на полі. Восени ж, коли ще тепло і є трава, це цілком можливо.
У середньовічній Європі головний акцент робили не лише на релігійних обрядах, а й на спільних застіллях. Люди прикрашали домівки гілками вічнозелених рослин (ялинка/сосна), запалювали свічки та влаштовували святкові ходи. З часом традиції розвивалися і виникло те саме європейське Різдво, яке ми сьогодні знаємо.
Європейські традиції святкування Різдва
В Європі Різдво залишається більш сімейним і духовним святом. У багатьох країнах, зокрема в Німеччині, Австрії, Чехії чи Польщі, головним символом є різдвяний ярмарок. Він відкривається ще на початку грудня й триває до самого свята. Люди купують подарунки, п’ють глінтвейн, куштують імбирне печиво, слухають колядки й насолоджуються атмосферою свята.
У більшості європейських країн головне застілля відбувається 24 грудня – у Святвечір. Є традиція, що на столі має бути 12 страв. Це пов’язано з кількістю апостолів. Звісно, самі страви можуть суттєво відрізнятися і безпосередньо пов’язані з місцевими гастрономічними звичками та традиціями. Впливає на це й клімат, адже у Європі є кілька кліматичних зон, тому різноманіття продуктів у цей період може сильно відрізнятися.
Якщо говорити про східноєвропейські традиції, зокрема в Україні, Польщі чи Словаччині, центральною стравою Святвечора є кутя – варена пшениця або рис із медом, маком, горіхами чи сухофруктами. Вона символізує єдність роду, достаток і пам’ять про предків. У давнину господар дому обов’язково залишав ложку куті на вікні чи під образами – «для душ померлих родичів». Це смачна та ситна страва – ідеально для закінчення посту, який у православних країнах триває з 28 листопада до 24 грудня. Її готують без масла, молока чи вершкового сиру. А вже на Різдво, тобто 7 січня або 25 грудня, піст закінчується − і тоді можна їсти скоромну їжу: м’ясо, ковбаси, сир, вершкове масло тощо.
Також слід сказати про те, що у Європі збереглося багато старовинних релігійних обрядів. Багато хто навіть не знає, що означають ці традиції та звідки вони з’явилися. Зокрема, це встановлення вертепів, колядування та благодійність. Все це відголоски минулого, коли у предків була інша релігія. Для більшості європейців Різдво – це насамперед час миру, вдячності та духовного оновлення.
Американське Різдво: походження та традиції
У США це теж одне з найважливіших свят. Там своя особлива атмосфера та багато цікавих традицій. Щоб зрозуміти особливості Різдва у США, потрібно пам’ятати, що це відносно нова країна, яка була заселена емігрантами з Європи. Різні народи зі Старого світу привезли свої культурні особливості й все це переплелося в одне ціле, що створило щось нове, наприклад, вже згаданий Грінч – це вигаданий персонаж, створений письменником Доктором Сьюзом у 1957 році у книзі «Як Грінч украв Різдво». Популярний він тільки у США.
Походження Різдва Америка
Переселенці з Європи привезли свої традиції на нову землю, а вже там вони змішалися між собою та з культурою корінного населення. Цікаво, що в американській історії навіть був період, коли це свято заборонялося – у XVII столітті пуритани в Новій Англії забороняли святкування Різдва, вважаючи його язичницьким пережитком. Лише у XIX столітті Різдво стало офіційним святом у Сполучених Штатах, а з часом перетворилося на масштабне сімейне й культурне дійство.
Ні для кого не секрет, що американці створили власний стиль святкування – яскравий, видовищний, наповнений комерційними елементами. Американська поп-культура загалом має сильний вплив на весь світ, але Різдво – це особлива тема. Тематичні кінофільми, телепередачі та пісні популяризували традиції святкування США, і деякі з них змогли прижитися в інших країнах, де вже навіть вважаються своїми.
Ви знали, що Санту, по суті придумала компанія Coca-Cola. Так, та сама фірма солодкої газованої води! Якщо говорити конкретніше, то саме у США сформувався сучасний образ Санта-Клауса – веселого дідуся в червоному костюмі, який приносить подарунки дітям. Звичайно, його образ не виник сам собою, а базується на європейському святому Миколаї, який і став прообразом, але популяризований він саме американською рекламою у XX столітті, особливо завдяки компанії Coca-Cola.
Про місцеві традиції
Без перебільшення можна стверджувати, що святкування Різдва в Америці набагато яскравіше. Підготовка починається одразу після Дня подяки – з кінця листопада. У цей період відкривається сезон розпродажів, а міста сяють тисячами вогнів. Американці приділяють велику увагу декору: прикрашають будинки гірляндами, встановлюють величезні різдвяні дерева, влаштовують конкурси на найкраще оформлення подвір’я.
Головне святкування припадає на 25 грудня, коли сім’ї збираються біля ялинки, обмінюються подарунками та вечеряють разом. Традиційними стравами є індичка, гарбузовий пиріг, картопляне пюре, соус з журавлини і гарячий шоколад. Також дуже популярний Ег-ног – це солодкий густий напій на основі молока, вершків, яєць, цукру та спецій (зазвичай кориці, ванілі чи мускатного горіха). Дорослі часто додають до нього трохи рому, бренді або віскі. Напій подають холодним або підігрітим, зазвичай у склянках, прикрашених тертим мускатним горіхом зверху. Цікаво, що він родом з Британії, а до Америки рецепт привезли англійські колоністи, і саме там він став символом різдвяного святкування.
У дітей свої турботи – напередодні вони залишають біля каміна печиво і молоко для Санта-Клауса, який, за легендою, приходить через димар уночі та кладе подарунки у шкарпетки, а також обов’язково пригощається тим, що йому залишила дітвора, аби трохи підкріпитися. Це один із найулюбленіших моментів американського Різдва.
Святкування Різдва в Америці та Європі: головні відмінності
Свята, звісно схожі, але відмінності помітні неозброєним оком. Європейці сприймають це свято більш релігійно, підкреслюючи його історичне та духовне значення. У США ж Різдво стало поєднанням віри та сімейних цінностей, але й комерційної культури.
В Європі зберігають тишу та спокій, святкують у колі родини, тоді як в Америці це масштабне шоу – з фільмами, концертами, вуличними декораціями та різдвяними парадами. Проте в обох випадках головна ідея одна – любов, тепло і єднання з близькими. Люди стараються не залишатися в ці дні наодинці, а проводять час із найближчими – будь то родичі, друзі чи просто сусіди. Усі дарують одне одному подарунки, аби підняти настрій та зробити ближньому приємно.
Підсумок
Таким чином, не дивлячись на відмінності традицій, Різдво – це прекрасне свято добра, любові та турботи про близьких. Це цінності, які важливі навіть для нерелігійних людей, для яких це просто красиве свято та червоний день календаря, тому воно й так популярне.
