Львівщина та її адміністративний центр є надзвичайно популярним туристичним регіоном. Сюди мандрівників з усіх куточків України та зарубіжжя манить неповторний галицький колорит і величезна кількість пам’яток – архітектурних, історико-культурних та природних.
Одним із місць, яке зазвичай відвідують допитливі гості міста Лева – музей «Личаківський цвинтар». Він не є музейним закладом у звичному розумінні. У ньому не можна побачити колекцій речей, розміщених у експозиційних залах. Навіть самої будівлі немає. Це особливе місце поховань, на якому знайшли вічний спокій сотні тисяч людей.
Його вважають справжнім некрополем, що став своєрідним віддзеркаленням історичного розвитку Галичини. Детально про цей відомий навіть за межами України об’єкт, про його особливості, далеке минуле й сучасний стан розповідає подальший текст.
Історичні факти
Хоча встановлення найдавнішого надмогильного каменю цього цвинтаря, підписаного вірменською мовою, відбулося ще за часів XVII століття (воно датується 1675 роком), історія Личаківського кладовища офіційно розпочалася майже на сторіччя пізніше.
Засноване воно було 1786 року. Така хронологія дає підставу вважати дане місце поховань одним із найстаріших на території Європейського континенту.
За даними джерел, на його території упродовж кількох сторіч було поховано понад 400 тисяч померлих. Загалом площа відповідного некрополя величезна. Вона складає 40 гектарів.
Уже за кілька років після заснування відповідного львівського цвинтаря ділянка, відведена під могили, була розширена за рахунок купівлі прилеглих земель. Чергове збільшення площі для поховань відбувалося кілька разів – у 1804, 1808 та в 1856 роках.
А в 1875 році Личаківський цвинтар у Львові отримав головну браму, яка стала його атрибутом та відзнакою. Автором проекту цих величних воріт став талановитий зодчий І. Дрекслер. Брама була збудована у вишуканому неготичному стилі.
Згідно даних інших джерел, ця кам’яна брама була вирізьблена зі старих надгробків та встановлена 1876 року скульпторами Юзефом Шидловським та Леопольдом Шімзером.
Ландшафтно-дизайнерське облаштування даного об’єкту пов’язане з іменем ще одного видатного фахівця – Кароля Бауера. На той час цей спеціаліст очолював університетський ботанічний сад міста Лева. З 1856 року йому було доручено зайнятися впорядкуванням на території майбутнього кладовищенського музею доріжок та алей.
А його наступником та адміністратором даного цвинтаря став Титус Тхужевський. Цей садівник структурував кладовище-музей у Львові, розподіливши його на окремі ділянки-поля.
У роки Другої світової війни значна частина надгробків була ушкоджена або знищена. У перші десятиріччя після її завершення замість вишуканих скульптур тут здебільшого встановлювалися лаконічні кам’яні плити.
Чим відомий Личаківський цвинтар?
Свою назву дане кладовище отримало від найменування населеного пункту, на території якого воно було засноване. Називалося цей поселення Личаків, а володіла ним у XVII столітті міщанська династія Лютц.
Найдавніші могили розташовуються на полях 6, 7, 9, 10 та 14.
Із самого початку свого існування відповідна цвинтарна територія використовувалася для поховань людей найбільш заможних та відомих. На ній знаходили вічний спокій політики, видатні науковці та митці Галичини, що зробили свій вагомий внесок в історично-культурний розвиток даного регіону і України загалом.
Ці особистості належали до різних національностей та етнічних спільнот. Дане поле почесних поховань у Львові містить могили українців та поляків, вірменів, австрійців та євреїв.
На своєрідний музей надмогильних скульптур та монументів воно перетворилося поступово.
У 1975 році рішенням місцевої влади було припинення поховань та надання цвинтарю статусу заповідника.
А офіційного статусу історично-культурного музейного закладу місцевого значення це кладовище, що стало цінною пам’яткою садово-паркового мистецтва, було удостоєне в 1991 році.
У наш час його територія включає 86 полів. Загалом на ній знаходиться понад 5 індивідуальних тисяч могил, 24 каплиці, що є переважно шляхетськими родинними усипальницями, та приблизно 80 тисяч пам’ятників.
Відомо, що за поховання в цьому особливому місці найбільше було заплачено 80 тисяч гривень.
Поширена легенда, нібито земля біля могили, в якій спочиває єпископ Микола Чернецький, здатна зцілювати від хвороб. Через це чимало відвідувачів намагаються взяти пригоршню цього ґрунту з собою. У результаті працівникам локації доводиться постійно підсипати землю коло пам’ятника.
Що цікавого на Личаківському кладовищі?
На просторах музею-цвинтаря можна побачити безліч витворів архітектурного та скульптурного мистецтва. Авторами їх є відомі далеко за межами Львівщини майстри: Павло Евтельє, Іван Левинський, Юліан Марковський, Яків Чайка, Сергій Литвиненко й інші митці.
На увагу туристів заслуговують і монументально-скульптурні пам’ятники, виготовлені Гартманом Вітвером, Генріхом Пер’є, Еммануїлом Миською та Григорієм Кузневичем. Це були кращі скульптори свого часу.
Ще на даному кладовищі-музеї знаходиться чимало військових меморіалів. Такі об’єкти вшановують пам’ять героїчно загиблих військових різних часів – воїнів УПА та Галицької армії, солдатів та офіцерів, полеглих під час російсько-української війни, Другої світової війни та місцевих Героїв Небесної Сотні (це В. Бойків, Б. Ільків, Ю. Вербицький та Андрій Дигдалович).
А на полі № 76 та 67 можна побачити могили політв’язнів, що стали жертвами репресій комуністичного режиму.
Окрема ділянка локації відведена під Польський військовий цвинтар захоронень періоду 1918-1920 років.
Уже за часів Незалежної України на Личаківському кладовищі з’явився символічний пагорб Слави. А рік 2001 став датою створення наукового відділу, що зайнявся вивченням та популяризацією цього нестандартного музейного закладу.
Личаківський цвинтар: хто похований на ньому з відомих людей?
На відповідному меморіальному кладовищі можна побачити могили видатних особистостей, імена яких вписані золотими літерами в історичну та культурну спадщину України.
Чимало львів’ян і туристів приходять сюди, щоб відвідати могилу Івана Франка – геніального українського письменника та публіциста. Пам’ятник цьому майстру полум’яного художнього слова був встановлений 1933 року.
Скульптурне зображення античного бога Орфея прикрашає поховання оперної співачки Соломії Крушельницької, що також була талановитим педагогом. Первісно на місці її поховання була встановлена проста плита. Рішення про розташування тут символічної скульптури було прийняте через часте відвідування могили співачки фанатами її творчості з Італії. Ймовірно, представникам радянської влади просто стало соромно перед цими іноземцями.
А окрасою могили священика Маркіяна Шашкевича, відомого як засновника «Руської Трійці», стало зображення жінки-плакальниці. За задумом автора, Рудольфа Тіле, воно символізує Галичину, яка тужить за своїм гідним сином, що у віці 32 років покинув цей світ. Матеріалом відповідної скульптури є покрите міддю чорне дерево.
Багато туристів та мешканців Львівщини приходять сюди, щоб віддати шану легендарному композитору Володимиру Івасюку, на могилі якого встановлений бронзовий рояль, та керівникові відомого музичного гурту «Варта» Ігорю Білозіру, над яким схилився білий янгол.
Тут поховані десятки діячів мистецтва, майстрів скульптури й живопису, музикантів та артистів. А ще львівський Личаківський цвинтар, адреса якого вулиця Мечникова, 33 (саме тут розташовується головна брама) став місцем поховання багатьох відомих політиків, громадських діячів, духовних осіб, військом та публіцистів.
Найкрасивішим надгробком кладовища-музею є могила Регіни Марковської, похованої в 1885 році. Відомо, що скульптурну композицію, яка прикрашає це поховання, виготовив родич померлої – Юліан Марковський. Робота над таким пам’ятником, який можна назвати шедевром скульптурного мистецтва, у зодчого забрала 7 років.
Актуальна інформація для туристів
Відвідати дану локацію можна в будь-який день, проте доступна вона не цілодобово.
Личаківський цвинтар, графік роботи якого з 9.00 до 18.00, дозволяє перебування на своїй території тільки у відповідний час.
Транспортне сполучення з куточком міста Лева, де розташовується відповідне кладовище-музей, добре налагоджене.
Із зупинки, що знаходиться в центрі міста, на вулиці Дорошенка або Руській, сюди можна дістатися трамваями № 1 та № 2. Пасажири «одинички» мають вийти на однойменній зупинці, яку іноді називають вулиця Мечникова. Головна брама музею знаходиться поруч.
Ті, хто іде «двійкою», повинні прямувати до зупинки «Церква Святих Петра та Павла». Від неї головний вхід до музею знаходиться в кількох хвилинах ходьби – до нього веде та ж сама вулиця Мечникова.
Піший шлях від центру міста проходить вулицею Пекарською.
Скільки коштує вхід у Личаківський цвинтар, залежить від того, чи будете ви приєднуватися до екскурсії та чи збираєтеся щось на цьому кладовищі фотографувати.
Ціна квитка для дорослого складає 80 гривень, для студента або дитини-школяра – 50 гривень.
Безкоштовним вхід до кладовища-музею є для родичів тих, хто похований на його території, та для осіб пільгових категорій.
За дозвіл на фотозйомку чи зйомку відео в цьому місці доведеться заплатити 100 гривень.
Вартість екскурсійного обслуговування для груп до 10 осіб становить від 150 гривень. Якщо чисельність групи більша – від 230 гривень.
Можливе також проведення екскурсії на електрокарі – автомобілі на 5 пасажирських місць. Обійдеться такий екскурс як мінімум у 300 гривень.
Замовляють сюди екскурсії тривалістю в 60 хвилин, півтори години або 2 години попередньо, за телефоном +38 (032) 275-54-15 або +38 (066) 991-53-08.
Деякі агенції є приватними організаторами екскурсій у це місце.
На питання, скільки коштує поховання на Личаківському кладовищі у наш час, відповісти неможливо. Наразі цей цвинтар для поховань фактично закритий, бо його територія є виключно музейним простором. Поховання на ній є можливими лише у виняткових, особливих випадках.
