В обласному центрі Черкащини є не лише багато цікавих для туристів архітектурних пам’яток та історично-культурних закладів, але й обладнано декілька гарних доглянутих парків із розвинутою інфраструктурою, в яких дорослі й маленькі містяни люблять проводити вільний час.
Пропонований текст розповість про Черкаський міський Дитячий парк, адреса якого вулиця бульвар Шевченка, 155.
Ця локація має поважний, понад столітній вік – за даний період у її житті траплялося чимало різних значимих, іноді трагічних подій. Яким був цей парковий масив у далекому й не дуже давньому минулому, чим він цікавий і чому є популярним у наші дні, розповідається далі.
Історія Дитячого парку в Черкасах на початку ХХ століття
Закладання цього зеленого об’єкту відбулося 1902 року. Раніше на відповідному місці, де нині зеленіють крони дерев, розташувався пустир.
За встановленими краєзнавцями даними, ця земельна ділянка початковою площею в півтора гектари була викуплена в міської адміністрації відомим підприємцем Іваном Яровим та Анною Яровою – його сестрою. Нові володарі такої території вирішили розбити на ній сад.
Очевидцями висадження на пустці молодих деревець, що нині є могутніми й крислатими, стали кілька старовинних, міщанських будівель, які збереглися донині. Зараз ці споруди називають «Комплексом Школьникова».
Відомо, що в 1916-1917 році у даних, нині раритетних будинках відбувалися розважальні та музичні заходи – бали й концерти, а також аматорські театральні вистави та бізнес-зустрічі. У них же розташовувалися такі установи як Суспільне та Комерційне зібрання.
Іван Яровий купив покинуту земельну ділянку, ймовірно тому, що він мешкав поряд. Маєток цього підприємця знаходився на розі нинішньої вулиці Хрещатик та Святотроїцької. На початку минулого століття ці вулиці називалися Дубасівська й Музикантська.
Плани Ярового включали не лише обладнання комерційного парку-саду, але й створення на цій ділянці театру. Такою благородною справою стала опікуватися його сестра Анна, що після тривалого проживання в Петербурзі повернулася до Черкас.
Даний проект відповідна світська левиця реалізовувала за власний кошт, і їй вдалося відкрити в Черкасах театр.
З точки зору архітектури будівля цього закладу була далекою від монументальної або епічної. Та й інтер’єр її вирізнявся простотою й лаконічністю. Проте ці далеко не вишукані підмостки стали місцем виступу легендарної акторки Марії Заньковецької та її колег по цеху, що працювали в знаменитих трупах, очолюваних Марком Кропивницьким та Панасом Саксаганським.
Відомо також про дружні стосунки Ярової із Заньковецькою. Коли ця видатна артистка приїздила до Черкас, вона зупинялася в домі своєї подруги, яка відкрила театр.
Даний заклад набув статусу культурного центру міста. А по центру молодого парку його власники збудували павільйон, який став осередком постійних виступів піхотних полкових оркестрів – Роменського та Острозького. Також на території парку працювала бібліотека.
Була того часу в ньому й зовсім дивна та прогресивна розвага для відвідувачів – Біоскоп. Він являв собою апарат, що вдень проектував на великий екран зображення представників фауни, а пізньої пори він показував картинки пікантного змісту.
На той час ціна квитків до саду-парку, що становила 20 копійок, була високою, але інакше вона б не компенсувала солідні витрати на його утримання.
Зелений парковий масив тієї пори був невеликим. Він налічував приблизно два десятки дерев різних порід. Частина з них були фруктовими. Також локацію прикрашали клумби, на яких висаджували переважно однорічні квіткові рослини. Даний підхід до декору квітників дозволяв щороку їх оновлювати.
Нинішній Дитячий парк у Черкасах, що спочатку носив назву саду Ярової, тоді став культовим місцем тусовок міського бомонду та флірту. Сюди з’їжджалася еліта з усієї округи для світських зустрічей і розваг.
Життя закладу до Першої світової війни
У 1910 році Ярові вирішили здати свій сад в оренду. Знайшлися й охочі – підприємці Зинін та Лур’є.
Проте ці не позбавлені комерційного таланту орендарі навели в закладі власні порядки. Театр ними був фактично загублений – його альтернативою став синематограф, що приносив більше прибутку. Літню споруду театру переобладнали під цирк, який став місцем проведенням турнірів із боротьби.
Ці змагання їх організатори пафосно позиціонували як «чемпіонати світу», хоча під видом іноземних титулованих борців у них виступали вітчизняні спортсмени. Відомо, що в Черкаському цирку відбувалися виступи і відомих силачів та майстрів зі спортивної боротьби – Івана Піддубного, Данила Посунька та Івана Заїкіна.
Проведення відповідних шоу в Черкасах сприяло зростанню доходів місцевих купців та пожвавленню торгівлі. Наприклад, на Хрещатику тоді відкрилося декілька єврейських крамничок.
І, очевидно, що не без участі саду Ярової, Черкаси за кілька років до початку Першої світової війни виявилися найбільш розвиненим з точки зору ділової активності повітовим містечком регіону.
Відомо, що в ньому була влаштована церемоніальна, показова відправка на фронт місцевих полків. Цей захід, за даними краєзнавців, нагадував шоу: повітря стрясали феєрверки, а офіцери пили багато вина.
Парк за часів радянської влади
Наступним власником, точніше орендарем цієї садово-паркової зони став Іосев Лев. Та довго розпоряджатися придбаною локацією даному підприємцеві не довелося.
У 1919 році Сад був націоналізований та переданий у власність міста новою, більшовицькою владою.
Пізніше цим культурно-відпочинковим міським осередком по факту володіла профспілка харчовиків. Така структура займалася організацією концертів, які здебільшого пропагували політику Сталіна.
Дивно, що сад того часу перейменували на Шевченківський. Цікаво й те, що на його території вперше в місті було встановлене монументальне погруддя Великого Кобзаря.
У роки Другої світової, коли відбувалася деокупація Черкас, звільнення міста від ворога, ця садово-паркова локація сильно постраждала.
Більшість її дерев була знищена, а приміщення театру – зруйноване вщент.
Повертатися на цей визначний у минулому міський культурно-відпочинковий об’єкт життя почало тільки в 1946 році.
Тоді на парковій території похапцем звели майданчик літнього кінотеатру для демонстрації трофейних фільмів, облаштували більярдну та відкрили маленьку точку громадського харчування – буфет.
Відвідувачами даної відпочинкової зеленої зони стали здебільшого військові місцевого гарнізону та ветерани війни, що лікувалися в санаторії мікрорайону Черкас Соснівка.
У період 1950-х років поруч зі зруйнованим театром був збудований ще один кінотеатр, потім ще. Називалися ці заклади типово для радянської епохи «Родіна» та «Салют». Цього ж часу за ініціативи Павла Курінного, що працював в парку звичайним сторожем, у парковому закладі запрацювали секції городків «Динамо» та «Спартак». Їх учасники успішно брали участь в змаганнях республіканського рівня.
Як парковий заклад став дитячим
Сталася ця подія в 1962 році. Незадовго до того, як парк був переданий піонерам та відповідно названий Піонерським, на його території відбулась незначна перебудова, що полягала в демонтажі невідповідних «дитячій» специфіці об’єкту споруд.
Проте обладнання відповідної локації більше десятка наступних років обмежувалося декількома гойдалками та примітивним павільйоном для малечі. За відсутності тротуарів та стежок, ця паркова зона була брудною в міжсезоння та курною влітку.
Догляд за нею обмежувався тим, що калюжі, які з’являлися тут повсюдно після дощу, засипали тирсою. А єдиними тутешніми масовими видовищами були фільми, що демонструвались у кінотеатрі «Салют».
До оновлення парку, яке було приурочене 40-й річниці Перемоги, нарешті дійшла черга лише на початку 1980-х років. Тоді об’єкт дійсно змінився на краще.
У 1985 році він уже мав «Фортецю» з ігротекою, декоровану строкатим панно літню сцену та зведений в вигляді хатинки-теремка ігровий павільйон. У котрий раз збудували тут і новий кінотеатр, який не змінив назви, але офіційно став вважатися дитячим.
А справжньою окрасою локації стала так звана «Галявина казок», на якій встановили скульптурні зображення з дерева, змайстровані місцевим умільцем Михайлом Ширінкіним.
Як виглядає й працює Дитячий парк Черкас нині?
Свою теперішню назву цей заклад отримав на початку 1990-х років.
Проте упродовж тривалого часу в місцевої влади до модернізації даного об’єкту, вірогідно, «не доходили руки».
У 2013 році в Дитячому парку міста відбулося відкриття локації «Тропік-парк», в якій можна поспостерігати за екзотичними птахами країн Півдня та хамелеонами.
Зараз це місце є популярно фотозоною, де приємно погуляти.
Чергове часткове оновлення того місця, де знаходиться Дитячий парк у Черкасах, розпочалося в 2015 році.
Минулого року на території цієї відпочинкової зони була висаджена невелика плантація лаванди та встановлені нові атракціони.
Зараз у цьому парку, що чудовий і доглянутий в будь-яку пору року, є багато атракцій для малюків. Вхід до даного закладу є безкоштовним, а ось ціни на більшість розваг у ньому є досить високими. За катання на них доводиться платити погодинно від 100 до 150 гривень.
Територія локації включає, як і раніше, ботанічний куточок типу критої оранжереї, в якому можна фотографувати екзотичні тропічні рослини та побачити цікавих мешканців – плазунів, варанів, павуків тощо.
А ще Черкаський Дитячий парк, графік роботи якогоз 9.00 до 20.00 години, включає декілька майданчиків для активних ігор малечі (один із них адаптований для діток з обмеженими фізичними можливостями), та привертає увагу численними чудернацькими композиціями. Одні із цих скульптур виконані з дерева, інші кам’яні.
Серед них є статуї, що зображують персонажів казок, мультиків та героїв міфів, вишукано оздоблені розписами й мозаїкою.
У теплу пору року на парковій території, що наразі складає 2,5 га, багато розкішних квітників. Як і в минулі часи, на ній є відкритий літній театр зі сценою. А ще тут можна скористатися питним фонтанчиком та зручними лавочками, що знаходяться в затінку.
Родзинками локації є спортивні куточки та мальовничі альпійські гірки, виконані в сучасному ландшафтному дизайні.
Контактний телефон цього закладу +38 0472 632 534.
Відповідь на питання, як дістатися до Дитячого парку в Черкасах, проста: з центру міста сюди можна доїхати автобусними маршрутами № 2, 4, 11, 22, 26 та 31 або тролейбусами №№ 1, 3, 4-а, 7, 7-а та 10. Виходити треба на зупинці «Площа Слави».
