Після проголошення незалежності музеї в Чернігові почали активно переосмислювати політику у сфері культури. Всі музеї в Чернігові почали грати важливу роль в збереженні і популяризації національної спадщини. Якщо в радянські часи Чернігів музеї мали політичну окраску і були більше інструментом пропаганди, то сучасні музеї в Чернігові цілком економічно самодостатні проекти. То ж якщо у вас є час і бажання ознайомитись з культурною спадщиною регіону, обов’язково відвідайте безкоштовні музеї в Чернігові.
Музей Коцюбинського
Літературно-меморіальний комплекс-заповідник Михайла Коцюбинського відкритий у 1934 році до 70-річчя з дня народження великого письменника на вулиці Шевченка. Став справжнім символом спадщини видатного діяча. Займає місце, де автор жив із родиною з 1898 по 1913 рік, і де створив багато своїх шедеврів. Перше директорське місце тут зайняв Хома Коцюбинський, молодший брат митця, що зробило його ще більш особистим і близьким родині великого митця.
Меморіальна частина експозиції знаходиться в дерев’яному будинку. І в цій оселі були написані знамениті твори: “Intermezzo”, “Fata Morgana” і “Тіні забутих предків”. Відтворено робочий кабінет творця з меблями і бібліотекою, яка нараховує понад 1500 книг, в тому числі перші видання творів. Важливим розділом є рукописи, листи і особисті фотографії. Відвідувачі можуть ознайомитися з усіма цими матеріалами про життя і творчість діяча.
Окремою перлиною є літературна експозиція, займає триповерховий будинок, спроектований видатним художником Анатолієм Гайдамакою. Головна архітектурна особливість — дерев’яна композиція “Дерево життя”, що проходить через всі три поверхи, ілюструючи персонажів творів Коцюбинського. Вона є не лише декоративним елементом, а й глибоким символом зв’язку між творчістю митця і його життєвим шляхом.
Меморіальний сад, що є сегментом осередку, зберігає більше 200 видів рослин, люблені самим Коцюбинським: маки, троянди, мальви і агави. Ці рослини митець вперше побачив в Італії, перебуваючи в гостях у Максима Горького, і вони стали фрагментом особистої ідентичності. У саду також росте ялинка, посаджена самим автором — і сьогодні їй вже більше ста років.
Під час російської агресії в 2022 він зазнав пошкоджень від обстрілів, але після реставрації експозиції знову відкрили. Залишається важливим культурним осередком, незважаючи на всі труднощі.
- Відкритий 09:00-17:30, субота, неділя – 10:00-17:30, 0462 677 481.
Військово-історичний музей
Розташований вул. Шевченка 55а +380 4622 39040, у будівлі, яка сама по собі є архітектурною пам’яткою. Став осередком не лише збереження історії, але й рефлексії над подіями ХХ століття, зокрема періоду Другої світової війни і більш сучасних збройних конфліктів.
Експозиція розділена на кілька тематичних розділів, кожен з яких відображає важливі етапи військової історії Чернігівщини. Головний розділ — «Військова історія Чернігівщини», була створена в 1988 і з тих пір кілька разів оновлювалася, доповнюючись новими елементами. Тут можна побачити різноманітні матеріали про участь чернігівців у бойових діях від Першої світової війни до періоду національної революції, а також участь в локальних війнах 1945 року. Зокрема, важливе місце займає тема бойового шляху колишньої 1-ї гвардійської армії, що є особливою гордістю, адже він починав свою діяльність з експозиції, присвяченої цій армії.
Зберігає більше 11 тисяч одиниць предметів: документи, фотографії, зброя, нагороди, військове спорядження і особисті речі військових. Найцікавіший об’єкт є листи з фронту від родини Тригубенків, листи і військові щоденники учасників бойових дій, зокрема з Афганістану, з німецької неволі, фотокореспонденція В.М. Андронова, який працював під час Другої світової війни.
Особливу увагу варто звернути на експозицію «Слава українського козацтва» і «Чернігівці на фронтах Великої Вітчизняної війни» про події, пов’язані з визволенням краю від нацистів. У закладі зберігаються матеріали про діяльність прикордонного загону і боротьбу українців в локальних війнах другої половини ХХ століття.
Обласний історичний музей імені В. В. Тарновського
Заснований ще у 1896, він став хранителем багатої історії краю, відображаючи етапи розвитку від найдавніших літописів до сьогодення. Розташований у самому серці на вулиці Музейна, 4, у будівлі, яка є пам’яткою архітектури національного значення — колишньому губернаторському будинку, зведеному на початку ХІХ століття.
Історія культурного центру тісно пов’язана з ім’ям Василя Тарновського, відомого культурного діяча і мецената, колекціонера старожитностей. Він зібрав колекцію, включаючу рідкісні артефакти: козацькі клейноди, гетьманські універсали, документи, пов’язані з важливими постатями історії державності: Івана Мазепи, Василя Кочубея, Івана Скоропадського. В 1902 йому було присвоєно ім’я Тарновського, а збірка сформувала основу для створення Музею українських старожитностей.
Протягом своєї історії неодноразово змінював локацію розташування і назву. В 1923 він об’єднався з кількома іншими музеї в м.Чернігів, які варто відвідати, а з 1934 року офіційно отримав статус державного історичного. В період Другої світової війни зазнав значних втрат — багато предметів були евакуйовані, а приміщення було пошкоджено німецькою окупацією. Однак після війни продовжив свою діяльність і поступово відновлювався, доповнюючи колекцію новими цінними матеріалами.
Сьогодні налічує понад 210 тисяч предметів: археологічні знахідки, документи, предмети побуту, старопечатні книги і багато інших рідкісних матеріалів. Унікальним сегментом експозиції є археологічні колекції з розкопок палеолітичної стоянки в Мізині, давньоруських городищ і курганів.
Цікавим аспектом є наукова бібліотека з понад 20 тисяч томів. Відзначається високим рівнем наукових публікацій, особливу увагу привертає збірник “Скарбниця української культури”. Цей проект є результатом співпраці з Інститутом археографії і джерелознавства. У ньому функціонує унікальний автолекторій — “Дорогами рідного краю”, єдиний в Україні, який дозволяє проводити лекції з історії Чернігівщини.
Що стосується відділів, то є Військово-історичний, хоча в даний момент він тимчасово не працює через пошкодження бомбардуваннями в березні 2023 року. Проте заклад продовжує активно працювати з іншими своїми філіями – меморіальним комплексом партизанської слави “Лісоград” і “Садиба родини Лизогубів”.
Відвідувачі можуть побачити вражаючі артефакти: давньоруські прикраси, амфори з графіті, історичні документи і побутові предмети періоду Гетьманщини. Найбільш цікавий об’єкт – мініатюрний портрет Миколи Гоголя, виконаний на кістці мамонта, вулик відомого бджоляра Петра Прокоповича.
- Відкритий щоденно (09:00–16:30), 0462 645 964.
Антонієві Печери
Є однією з найбільш значущих пам’яток підземної архітектури і культури XI—XIX століть. Їх заснування відбулося в 1069 за ініціативою князя Святослава Ярославича і відомого церковного діяча Антонія Печерського, який народився в місті Любечі. За літописними джерелами, монастир спочатку мав назву Богородичний, тобто на честь Божої Матері. Причиною заснування монастиря була втеча Антонія від князя Ізяслава Київського, чия влада в ті століття не користувалася підтримкою в монаха. Прибувши до Чернігова, Антоній обрав для свого затишку Болдині гори, де викопав першу печеру і заложив основу для монастиря. Таким чином, створення Антонієвих печер безпосередньо пов’язане з політичними і культурними суперечностями між Черніговом і Києвом, що в тому столітті були двома впливовими центрами на Русі.
У період свого розквіту, до монголо-татарського нападу в 1239 році, печери були важливим духовним осередком. Після руйнування монголо-татарами, монастир пережив період занепаду, однак відновлення почалося вже в XVII столітті, коли за підтримки полковника Степана Подобайла розпочалися масштабні реконструкції монастиря і печер. Завершили ці роботи лише наприкінці XIX століття, в результаті чого комплекс набув сучасного вигляду.
Нині це величезний підземний комплекс загальною довжиною близько 350 метрів на вул. Іллінська, 33. Печери мають два основні рівні, з глибиною залягання від 2 до 12 метрів. Будівельники врахували геологічні умови, що дозволило створити стійкі без додаткових кріплень підземні приміщення. Деякі з стін досі зберігають давні графіті, що є цінними артефактами пізнього середньовіччя.
Особливий інтерес викликає нижній ярус, довжина якого складає близько 100 метрів. Цей сектор зберігся в грунтовому вигляді, і в різні історичні етапи він слугував як житловий район для ченців або підземний некрополь. Ще однією значущою ланкою є верхній ярус, де розташовані галереї і приміщення між церквами Феодосія Тотемського і Миколи Святоші. Тут було виявлено давньоруську підземну церкву величезних розмірів: 12 метрів у довжину і від 5 до 2 метрів у ширину. Цю церкву залишили в давнину і більше не відновлювали.
Після перебудови в XVIII—XIX століттях печери набули нових рис. Зокрема, були побудовані три підземні храми, один з яких — церква Феодосія Тотемського — є архітектурною перлиною у стилі бароко. Вражають високі стелі, півциркульні ніші, арки і карнизи, характерні для цього стилю. Ця церква є головною в Антонієвих печерах і найбільшою підземною церквою в Лівобережній Україні, її висота сягає 8,5 метра, а довжина — 15,5 метра.
Ще дві підземні церкви — святого Антонія Печерського і святого Миколи Святоші — мають більш скромний вигляд, але також є компонентом архітектурного закладу. Особливістю підземних храмів є те, що вологість у них не дозволяла використовувати дерев’яні іконостаси, тому їх замінили на кам’яні стіни з металевими іконами.
- Відкриті кожного дня 09:00 до 17:00;
- Телефон +38 (0462) 64 59 64.
Міні-музей Олександра Довженка
Розташований в Центральній міській бібліотеці імені О.П. Довженка для дітей на вулиці Кирпоноса, 22, відкрив свої двері 10 вересня 2017 року, в день народження кінорежисера і художника.
Ідея створення виникла з бажання вшанувати пам’ять Олександра Довженка і розповісти сучасному поколінню про величезний внесок у культуру і кіно. Виставка охоплює різні аспекти життя і творчості митця. Тут можна знайти фотографії, книги, афіші, які відображають важливі етапи творчого шляху Довженка, багатогранну діяльність як кінорежисера, актора і художника.
Експозиція розташована в кількох залах. Найбільш цікаві елементи є колажі на стінах, які демонструють ключові моменти кар’єри. Унікальним є те, що тут представлена мобільна бібліотека, де відвідувачі можуть безкоштовно завантажити книги і фільми Олександра Довженка за допомогою QR-кодів, що дає можливість не тільки познайомитися з творчістю, а й отримати доступ до цифрових копій робіт, тому заклад можна вважати найкращим у списку музеї в м.Чернігів для дітей і підлітків.
Цей архів – це не лише виставка предметів, але й культурний простір, в якому постійно проходять цікаві заходи, організовуються лекції, майстер-класи, покази фільмів і творчі зустрічі.
- Працює вівторок, середа, четвер, п’ятниця, неділя (10.00 до 18.00).
Художній музей Григорія Галагана
Знаходиться в будівлі колишньої жіночої гімназії на вул. Музейна, 6, яка була побудована ще в XIX столітті, і є ланкою архітектурної спадщини міста. Колекцією налічує близько 16 тисяч експонатів, що охоплюють широкий спектр художніх напрямів: від західноєвропейського мистецтва XVI століття до сучасності. Основу складає зібрання представників славетного козацького роду Ґалаґанів. Відомі картини, портрети, меблі, прикраси і інші предмети декоративно-ужиткового мистецтва є відображенням життя і побуту дворян, а також демонструють велику роль цієї родини в культурному розвитку країни.
Найбільш захоплюючі експонати — портрети представників козацького роду Ґалаґанів, знамениті роботи відомих художників: Михайла Жука, Сергія Шишка, Марії Примаченко, Тетяни Яблонської. Перлина колекції – картина західноєвропейського мистецтва «Концерт» художника Гендрика Тербрюггена, написана в 1626. Також експонуються роботи французьких художників XVIII-XIX століть — Жана Мейссоньє, Ганса Робера. Є колекція народної іграшки, включає понад 350 виробів з дерева, глини, соломи і тіста. Ці предмети чудово відображають традиції народної культури і є яскравим прикладом самобутнього мистецтва.
Осередок володіє величезною колекцією іконопису, роботами майстрів ХХ століття – Івана Айвазовського, котрий почав свій творчий шлях ще до того, як став відомим на весь світ. Ця рання робота художника була придбана Ґалаґаном і є важливим фрагментом виставки.
Музей зазнав деяких пошкоджень в результаті російського вторгнення в 2022, але вдалося відновити більшість експонатів і зберегти багатство колекцій.
- Відкритий щодня (10:00–18:00) окрім середи;
- Телефон (0462) 611-571, +380465321401.
Меморіальний музей П. Куліша «Ганнина Пустинь»
Розташований у області на території колишнього хутора Мотронівка, поблизу села Оленівка Борзнянського району на вул. Куліша, 15, (097) 640-05-08, (068) 039-98-36. Ця територія пов’язана з життям видатного романіста, етнографа і фольклориста Пантелеймона Куліша і дружини Ганни Барвінок, письменниці в культурної діячки, а також братом Олександри – Василем Білозерським. Тут протягом останніх 20 років свого життя мешкав Пантелеймон Куліш разом з дружиною, а на місцевому кладовищі поховані ці великі особистості.
Колекція налічує понад 3 тисячі елементів: численні портрети, книги, рукописи та інші артефакти про життя і творчість цих діячів. Окрему зону займають копії і оригінали наукових праць Куліша, документи про внесок у розвиток літератури і культури.
Територія є справжнім культурним центром. Тут збереглися і були відновлені важливі об’єкти, зокрема, хатина родини Білозерських, де народилася Ганна Барвінок. Збережена хатина самого Куліша і каплиця святого Пантелеймона – цілителя, біля якої проходять усі основні урочистості. Особливою привабливістю для відвідувачів є відтворена альтанка на березі ставка, де відпочивали гості родини Кулішів.
Історія місця насичена численними важливими подіями. На хуторі Мотронівка у 1840-х роках зустрілися Пантелеймон Куліш і Олександра Білозерська, а на їхньому весіллі був присутній сам Тарас Шевченко. Через багато років, у середині 1870-х, подружжя оселилося в Мотронівці на постійно, де і провели останні роки свого життя. Цікаво, що на цьому хуторі бували й інші видатні особистості: Іван Франко, Марко Вовчок, Панас Маркевич. Відкритий для відвідувачів цілий рік, і тут проводяться різноманітні виставки, конференції і наукові заходи, присвячені творчості і життєвому шляху великих діячів.
Бобровицький історичний музей
Знаходиться у центрі міста Бобровиця на вул. Франка, 1. Заснований у 1986 завдяки ініціативі лікаря Михайла Замчінського. Основу експозиції склала колекція предметів, зібраних учнями місцевого гуртка юних слідопитів, які активно досліджували історичну спадщину рідного краю.
Налічує понад три тисячі експонатів, що охоплюють широкий спектр історичних періодів, починаючи з XVI століття. В шести експозиційних залах представлені старовинний посуд, кераміка, металеві предмети, бронза а мідь, унікальні ікони, рушники, народний одяг і предмети побуту. Ці артефакти дають змогу зануритися в побут і культуру наших предків, відчути атмосферу минулих століть.
Особливий простір займають документи, що стосуються діяльності відомих особистостей, пов’язаних з Бобровицею. Однією з таких постатей є поет Павло Тичина, чиє ім’я є символом української літератури. В галереї можна побачити матеріали, присвячені життєвому шляху і творчості Тичини, винахіднику першої автоматичної зброї Яківу Рощепію, науковцю, літературознавцю Анатолію Погрібному.
- Працює з Пн по Пт (09:00–17:00);
- Телефон (098) 607-90-80.
Скільки музеїв в Чернігові? Наразі в області функціонує 33 закладу комунальної форми власності і 23 музеї на засадах громадської ініціативи. Який музей в Чернігові найцікавіший? Кожен осередок може запропонувати унікальні експонати але з точки зору масштабності і публічної огласки найпрестижнішим вважається музей Коцюбинського.
