У місті Кропивницький є будинок композитора Мейтуса. Він вражає своїм зовнішнім виглядом, має історичну цінність. Це дім, де пройшло дитинство відомого українського композитора Юлія Мейтуса. Споруда вважається однією з 5-ти найкрасивіших у Кропивницькому.
Історія будинку Мейтуса
Історія родини Мейтусів – це розповідь про заможних купців. Родина була відомою, успішною і дуже багатою.
Юлій Мейтус був сином відомого єлисаветградського лікаря – Ушема (Ушера) Мейтуса (за радянської влади змінив ім’я на Сергій Соломонович (в інших джерелах Самуїлович)). Батько Ушема був купцем, але свого часу родину Мейтусів виключили з купецького стану. Проте це були дуже заможні люди. Накопичені кошти вкладали у нерухомість, яку потім здавали і мали з того додаткові прибутки. Також Мейтуси займалися кредитуванням. Тому Ушем Мейтус зміг отримати якісну освіту в університеті святого Володимира, а також у Відні, і стати дипломованим лікарем.

Будинок Мейтуса Кропивницький – зведений у кінці 19 століття. Офіційні джерела часто подають інформацію, яка розходиться з інформацією дослідників. Історики вважають, що дім звели за проєктом архітектора Якова Паученка. Але багато спеціалістів кажуть, що це неможливо. Адже за даними дім було зведено у 1897 році Паученком. Проте архітектор лише у 1897 році розпочав свою кар’єру і тоді ж почав будувати будинок для себе. А малювати креслення для будинку Мейтусів він почав лише у 1900 році. Проте у міських записах від 1898 року є інформація про відмову родині у побудові будинку на тій вулиці, де він нині стоїть. Тому багато дослідників думають, що будинок зводили для міського равина Тьомкіна. Але після того як його побудували, той не захотів в нього перебиратися. Він уже мав власний дім, тому запропонував єврейській громаді цей дім просто здавати.
Тому точно відомо, що будинок побудували в кінці 19-на початку 20 століття. І родина Мейтусів переїхала в нього у 1904 році. При цьому, композитор Юлій Мейтус народився у 1903 році, тобто не в цьому домі. З 1908 року дім остаточно перейшов у власність Мейтусів.
Ушер Мейтус закінчив навчання у 1895 році, а з 1899 року мав лікарську практику в Єлисаветграді Херсонської губернії (Кропивницький). Вже у 1903 році він відкрив власну клініку. Вона називалася «клінікою з постійними ліжками доктора Мейтуса». Знаходилася на розі вулиць Успенської і Великої Перспективної. Тут існував електролікувальний кабінет, що було великим прогресом у ті часи.

Вже у 1908 році клініка переїхала на вулицю Московську (сучасний будинок Мейтуса). На першому поверсі знаходилось щось на кшталт сучасної поліклініки та лікарня, лабораторія. На другому поверсі були житлові кімнати, які з’єднувалися з лікувальним закладом. Це було нормальною практикою для того періоду. Спочатку лікар був терапевтом та неврологом, а з 1910-х років спеціалізувався на педіатрії. У клініці надавалися різноманітні послуги: робили аналізи, ручний та електричний масаж, була дитяча амбулаторія.
У лютому-березні 1919 року Ушера Мейтуса заарештували. Місцева спілка лікарів подавала клопотання про визволення чоловіка, адже його діяльність була важливою для громади.
Після 1917 року лікар належав до класу буржуазії і його примушували ділитися з нужденними. Навесні 1922 року чоловіку призначили сплатити 20 пайків, адже він вважався спекулянтом і неблагонадійним. У Єлисаветграді лікар працював до 1923 року. Після того його клініку і житло націоналізували. Лікар переїхав до Харкова, який був столицею. І там почав кар’єру з чистого аркуша. Там він став Сергієм Соломоновичем. Ім’я і по-батькові змінив офіційно.
Архітектурний стиль будинку Мейтуса
Точної дати побудови будинку немає, так само як і невідомий автор проєкту. Стиль – еклектика з елементами англійської неоготики. Центральна частина фасаду та бокові мають завершення у вигляді зубчастих башточок. Вони схожі до середньовічних веж. Композиція фасаду дуже вишукана та витончена, має фігурну кладку з лекальної цегли, незвичні лінії. Тому фасад оригінальний і незвичайний. Фасад має трьохчастну композицію, бокові частини прикрашені ризалітами. Цоколь облицьований тесаними блоками та прикрашений сірим гранітом.

Центральна частина дещо утоплена. Віконні отвори на першому поверсі мають лучкові завершення, декоровані півколонами. Вікна схожі на аркаду через особливості побудови.
На другому поверсі віконні отвори прямокутні. Вони оздоблені прямокутною лиштвою. Простінки прикрашають півколони. На другому поверсі є балкон, який знаходиться у центрі фасаду. Балкон прикрашений ажурною кованою решіткою у стилі модерн.
Центральна частина прикрашена башточками, що схожі на вежі середньовічних замків. Карнизи надають відчуття середньовічного палацу для будинку. Над ризалітом з лівої сторони є невелике кругле віконце, яке є характерним для стилю ренесанс.
Південно-східний боковий фасад не декорований. Це означає, що на момент побудови поруч знаходилася якась будівля. Північно-східний фасад з двору зроблений в стилі еклектики, декорований. З дворового фасаду була тераса, плита якої виступала на 5-6 метрів. Зовнішні сходи з тераси використовувались для господарських потреб, були чорним входом.
Кладка фасадів відкрита, що характерно для початку 20 століття. Усередині була коридорна система на першому поверсі, на другому – анфіладна. Між собою поверхи з’єднувалися за допомогою сходів.

Первісне планування та декор збереглися не у повній мірі. Тому точно дізнатися про те, що цікавого в будинку Мейтуса було за час його розквіту неможливо. Але майже не зазнали змін парадні сходи. Це є мармурові сходи, які оздоблені керамічною різнокольоровою плиткою. Також збереглася ліпнина на стелі, ковані огорожі сходів.
Немає якоїсь особливої легенди про Будинок Мейтуса, але при цьому він приваблює людей. Адже тут також збереглася ліпнина і розетки на другому поверсі. Печі опалення були втрачені, але вони були прикрашені керамічною плиткою і вважалися справжніми витворами мистецтва.
Цікаві факти про Будинок Мейтуса
На даний момент у приміщенні розміщена музична школа №1. А також тут є меморіальна кімната Юлія Мейтуса, музей музичної культури імені Шимановського.
За дослідженнями будинок мав стати житлом для равина, але з часом його вирішили продати. І лікар Мейтус його придбав.

На першому поверсі приймали лікарі, тому тут не було особливих прикрас.
У первісному вигляді будинок був прямокутної форми. У 50-х роках з північно-західного фасаду добудували об’єм. У 60-ті роки біля дворого фасаду добудували прибудову для зберігання інвентарю. Після перебудов будівля стала формою схожа на букву F.
У будинку збиралися місцеві актори, співаки, піаністи. Тут співав бас Платон Цесевич.
З середини 20-х років до 1933 року у будинку були освітні заклади. У 1933 році тут відкрили Державну художньо-музичну студію. У 1981 році тут відкрили музичну школу імені Генріха Нейгауха.
Як дістатися до Будинку Мейтуса?
Дім розташований на вулиці Віктора Чміленка, 65. Він стоїть навпроти Великої хоральної синагоги. Дізнатися про роботу музею у приміщенні будинку можна за телефоном 0522220988.
Роль Мейтуса в історії Кропивницького досить значна. Він був лікарем і батьком визначного композитора. Його будинок до цього часу вважається шедевром містобудування.