В історію нашої держави, її культури та боротьби за незалежність золотими літерами вписано багато імен видатних митців літературної творчості.
Одна із найвідоміших постатей, відома кожному нашому співвітчизнику з дитинства, – Лариса Петрівна Косач. Вона писала свої полум’яні твори під псевдонімом Леся Українка.
Зберегти пам’ять про цю геніальну поетесу, якою називають «дочкою Прометея», допомагають не лише регулярні передруки взірців її творчої спадщини та включення їх до навчальних програм і громадських заходів.
У Житомирській області вже понад 60 років працює музей Лесі Українки (Звягель). Даний літературно-меморіальний заклад відкриває маловідомі сторінки біографії цієї талановитої особистості та її творчості.
Про цю інституцію, її історичне минуле та сучасність, фонд та громадську й культурно-просвітницьку діяльність розповідає подальший текст.
Загальна інформація про музей Лесі Українки
Така музейна установа, що внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, вперше відкрила свої двері відвідувачам 1 серпня 1963 року.
Знаходиться вона в невеличкому будиночку, що має неабияку архітектурну й історичну цінність. В його стінах Лариса з’явилася в 1871 році на світ.
Відомо, що на той час відповідну садибу, власником якої був міщанин Андрій Окружко, сім’я Косачів взяла в оренду.
Адреса музею Лесі Українки в Звягелі – вулиця Соборності, 76/2. Його контактний телефон – +38 093 545 22 90.
Зовні даний заклад виглядає досить лаконічно та скромно. Це одноповерхова споруда з жовтими стінами та зеленим, вкритим черепицею дахом. Про її шляхетний вік можуть свідчити хіба що вікна з популярними на той час віконницями та незвичні для сучасних поколінь мініатюрні віконечка на фронтоні.
Цей будинок-музей, що має статус комунального закладу Звягелівської громади, привертає увагу високим критим ґанком перед входом, до якого веде кілька сходинок.
На його подвір’ї встановлене погруддя великої поетеси.
Доступний даний музейний заклад для відвідувачів з вівторка по суботу. Графік роботи музею Лесі Українки в Звягелі у вівторок, середу, четверта п’ятницю – 9.00-18.00. У суботу він зачиняється на годину раніше.
Сторінки історії музею Лесі країнки
Відомо, що родина Косачів орендувала «домочок», в якому зараз знаходиться присвячений їхній легендарній доньці музейний заклад, з 1870 по 1873 рік.
На той час відповідне містечко носило назву Новограду-Волинського. (Більше про історію Звягелю можна дізнатись тут).
За даними джерел, коли мати поетеси, Ольга Косач (Олена Пчілка) повернулася сюди в 1928 році (тоді вона обіймала посаду члена-кореспондента ВУАН, і була направлена у відрядження по роботі), то дуже зраділа, що будиночок, в якому багато років тому мешкала її сім’я, вцілів.
Під час відповідної поїздки матір Лесі супроводжувала її інша донька, Ольга.
Того ж року племінницею поетеси була зображена в автентичному вигляді кімната, в якій народилася Лариса Косач, а за ініціативи Олени Пчілки на фасаді їхньої колишньої садиби з’явилася меморіальна дошка з написом, що в цьому будинку народилася Леся Українка.
Хоча офіційні факти про музей Лесі Українки в місті Звягель свідчать, що він був відкритий 11 вересня 1970 року, насправді історія цього закладу розпочалася раніше, в 1963 році.
Тоді він був відкритим на громадських засадах у статусі музею-бібліотеки. Приурочена така подія була 50-й річниці від дня пам’яті поетеси. У перші роки свого існування дана установа експонувала здебільшого фотокопії та плоскінний матеріал.
А кількома роками пізніше, 25 лютого 1971 року, відбулося відкриття літературно-меморіального музею Лесі Українки. Ця подія була приурочена столітньому ювілею від дня народження Дочки Прометея.
Активну участь у відтворенні оригінального інтер’єру Лесиного будинку брали провідні науковці з Інституту літератури НАН України імені Тараса Шевченка.
А експозиції музею Лесі Українки (Звягель) створювалися відомими українськими художниками-декораторами: Г. Кириловим, В. Івановим, П. Чайкою й іншими фахівцями.
Що можна побачити в музеї?
Дана локація включає дві споруди, які між собою з’єднує перехідна галерея. Одна із цих будівель є помешканням, в якому майбутня майстриня літературної творчості народилася. Сусідній будинок є домом міщан Окружків.
У меморіальному музеї відтворена дитяча кімната Лесі, вітальня та робочий кабінет її батьків.
У відповідних приміщеннях експонується зібрання оригінальних речей родини Косачів. Воно включає автентичні предмети українського, національного вбрання, прикраси й особисті речі Лесі, зокрема, її чашку, іграшкову монетку та пенал для олівців.
Доповнюється відповідна колекція художніми полотнами, друкованими виданнями, предметами меблювання (їх прикладами є аптечна шафа та дзеркало) й хатнього начиння.
У стінах будинку Окружків знаходиться відділ вшанування пам’яті поетеси. Тут представлені виставки її літературної спадщини, видання творів Лесі Українки в перекладах на різні мови. Окрема виставка експонує сувенірні вироби, присвячені пам’ятним та ювілейним датам.
Одним зі ключових елементів цього відділу стала діорама-ілюстрація, створена за мотивами сюжету драми-феєрії «Лісова пісня» в 1992 році. Її автори – художники Г. Кирилов та В. Іванов.
Робота закладу в наш час
Екскурсії музеєм Лесі Українки в Звягелі проводяться різноманітні. Вони мають багато тем та адаптовані для відвідувачів різного віку.
Велику популярність здобув екскурс «Леся Українка – гордість Поліського краю».
Під час цього заходу гіди натхненно та цікаво розповідають екскурсантам про свою славетну землячку.
Також можна взяти участь в екскурсіях, що розповідають про дитячі роки Лесі, висвітлюють роль музики та фольклору в її житті, проводять паралель між творчістю поетеси й сучасними реаліями життя міста та повідомляють маловідому інформацію про родину цієї видатної особистості.
«Лесина світлиця» є місцем традиційного проведення літературно-музичного заходу «Плеяда паростків Лесиного слова».
Протягом свого існування керівництво даного музейного закладу підтримувало зв’язки з родичами великої поетеси, які мешкали за межами нашої країни.
До 150-річного ювілею Лесі Українки в Звягелівському музеї була проведена поточна реконструкція інтер’єру та реекспозиція його меморіального відділу. Відбувався цей процес за участі не тільки наукових співробітників самого музею, але й їхніх колег з інших міст.
Серед них варто назвати очільника Житомирського обласного краєзнавчого музею Романа Насонова, та його заступника Юлію Каплун, а також заслуженого художника України Анатолія Гайдамаку.
З 2023 року літературно-меморіальний музей Лесі Українки переданий у комунальну власність Звягелівської громади. З 1999 року у нього є філія – цим відділом є музей родини Косачів-Драгоманових, що знаходиться на вулиці Родини Косачів, 5-а (тел. +38 063 016 13 00).
Цікаві факти про життя Лесі Українки та її музей
Перед присвяченим великій поетесі садибою-музеєм росте береза та дуб. Ці дерева були посаджені в день церемонії його урочистого відкриття відомими письменниками Олесем Гончарем та Анатолієм Софроновим.
Авторкою скульптурного погруддя Лесі на подвір’ї закладу є Валентина Дяченко, а творцем меморіальної дошки на його фасаді – Галина Кальченко.
Недалеко від музею знаходиться гідрологічна пам’ятка, яку називають Лесиним джерелом. Відомо, що в дитячі роки майбутня поетка втамовувала його чистою та смачною водою спрагу.
Домовитися про проведення екскурсій з працівниками закладу можна й у його вихідні дні, проте робити це слід завчасно.
З січня 2024 року директоркою даної музейної інституції є Кармазіна Анна Олександрівна, а до цього її роботою багато десятків років керувала Віра Омелянівна Римська. Тоді, коли заклад тільки відкрив двері відвідувачам, ця жінка з освітою бібліотекаря була в ньому і техпрацівницею, і завідувачкою водночас. Набагато пізніше вона була удостоєна звання заслуженого працівника культури.
Предмети домашнього інтер’єру в музеї створені за спогадати народного вчителя Романа Герасимчука. Він мешкав у відповідному будинку в період з 1924 по 1932 рік і саме в нього зупинялася в місті, гостювала Олена Пчілка з онуками в 1928 році.
Вартість вхідних квитків до музею є доступною. Їх ціна для дорослих відвідувачів без супроводу екскурсовода складає 60 гривень, для студентів – 50 гривень, а для школярів – 40 гривень. Вартість відвідування закладу за участі екскурсовода є вдвічі вищою.
Інформацію про почесних гостей та визначні заходи, які проводяться тут, працівники музею Лесі Українки (Звягель) детально висвітлюють на своїх сторінках у соціальних мережах.
Дістатися до цього міста з інших куточків України можна автобусом або потягом. Щоб потрапити сюди, від місцевого автовокзалу та залізничної станції слід їхати на таксі або громадським транспортом до вул. Соборності.
