Місто Новомиргород, знаходиться на берегах річки Велика Вись, у самому серці Кіровоградщини недалеко від обласного центру Кропивницького. Історія міста розпочалася після 18 століття, коли на цих землях виник зимівник запорозького козацтва. Першими жителями стали козаки Миргородського полку на чолі з отаманом Василем Капністом. Вони обрали цю місцевість за сприятливе розташування і назвали поселення Новий Миргород на честь рідного Миргорода в Полтавській області.
У середині 18 століття воно стало важливим осередком, заселеними сербськими військовими переселенцями, відомим як Нова Сербія. За часів козаччини тут розташовувався штаб гусарського полку, і були побудовані оборонні споруди, які забезпечували місту важливу роль у військовій структурі того часу. Статус міста Новомиргород здобув у 1773 році, а згодом підпорядковувався відомству військових поселень, через що його розвиток на певний час був обмежений військовою діяльністю.
Визначні локації в м.Новомиргород
1. Свято-Іллінська церква
Візитівкою міста є його архітектурні пам’ятки і цікаві місця. Серед них Свято-Іллінська церква, збудована у 1786 році у стилі бароко і класицизму. Храм найдавніший у Кіровоградській області і цінний унікальною архітектурою.
2. Свято-Миколаївська церква
Свято-Миколаївська церква, зведена в 1809 році, відзначається витонченим стилем класицизму. Дотепер збереглися будівлі Златопільської гімназії XIX століття, старовинної лікарні, побудованої в 1910-1913 роках.
3. Міста козацької спадщини
У Златополю, північному районі Новомиргорода, збереглися визначні міста козацької спадщини. У 18 столітті селище належало польським аристократам Любомирським, Висоцьким і Лопухіним. У 1959 році Златопіль було приєднано до Новомиргорода, що стало важливим кроком для розвитку міста. Златопільська гімназія, збудована у XIX столітті, має особливе значення для історії України: тут навчалися майбутні українські діячі, серед яких політик Володимир Винниченко.
Особливу увагу привертають відомі постаті, пов’язані з Новомиргородом. Визначний український письменник Іван Котляревський перебував тут на службі у 1820-1821 роках. У місті також бував Тарас Шевченко, який відвідав його разом із батьком у 1824 році під час подорожі через Златопіль і Новомиргород. На його честь встановлено пам’ятник.
Що подивитись у місцевому музеї?
У Новомиргороді, в приміщенні міської ради, розташована унікальна музейна кімната, присвячена археологічним і краєзнавчим дослідженням цього регіону. Заснована Петром Озеровим, українським дослідником і археологом, кімната відкрила свої двері в 2013 році. Завдяки його зусиллям і безпосередній участі, експозиція налічує понад 2000 експонатів, більшість з яких були знайдені в ході досліджень на території району.
Тут представлено знаряддя праці кам’яної доби, фрагменти трипільського посуду, артефакти з скіфських поселень, серед яких виділяється меч-акінак. Також експонуються предмети, пов’язані з готським періодом, залізні вироби часів Київської Русі, козацька зброя і амуніція. Особливу увагу привертають документи, світлини і побутові предмети XIX-XX століть, які ілюструють повсякденне життя містян.
Під час екскурсій відвідувачам дозволяється торкатися експонатів, тримати їх в руках, а деякі навіть пробувати використовувати за призначенням. Найцікавіший презентаційний предмет – працюючий патефон, на якому можна почути пісні Івана Паторжинського, записані на платівці 1935 року.
Що цікавого є в центрі міста Новомиргород?
На вул. Незалежності знаходиться найстаріша архітектурна пам’ятка Кіровоградської області – Свято-Іллінська церква. Ця церква, зведена у 1786 році на кошти купця Миколи Годжія, належить до архітектурної спадщини XVIII століття і має статус національного значення. Цегляний храм, виконаний у перехідному стилі від бароко до класицизму, привертає увагу своєю вражаючою формою і архітектурними особливостями.
Тетраконхова структура святині має план у вигляді грецького хреста, з однаковими довжинами променів. Храм увінчаний високим восьмигранним куполом. Особливістю є відсутність дзвіниці, що характерно для споруд, виконаних у стилі на межі бароко і класицизму. Візуально церква нагадує традиційні дерев’яні козацькі храми, але виконана з цегли.
На території розташовані три поховання, серед яких виділяється могила купчихи Соколової, що датується 1843 роком. Тут зберігається частка мощей святого цілителя і великомученика Пантелеймона.
Цікаво, що в Україні налічується всього 22 тетраконхових храми, які почали активно зводити в другій половині XVIII століття. Серед них лише 16 збереглися до сьогодні і Іллінська церква є однією з них. Архітектор споруди досі залишається невідомим, але існують припущення, що це міг бути Стефан Стобенський. Час роботи святині варіюється залежно від церковних служб, тому варто заздалегідь уточнити графік.
На вулиці Садовій красуються куполи Миколаївської церкви, зведений у 1809 році. Цегляний храм в стилі еклектики був побудований за кошти Миколи Висоцького, який також став його засновником. Архітектура поєднує в собі риси класицизму і барокко.
Церква має три основні частини: квадратний центральний об’єм, прямокутний притвор і напівкруглу апсиду. Головний західний вхід прикрашений чотирма колонами, розміщених на високому цоколі. Протягом тривалого часу храм був єдиним православним осередком у місті, де проживала переважна кількість євреїв.
Святиня збудована на місці Успенської церкви, яка колись була побудована за наказом князів Любомирських. До 1956 року храм активно функціонував, тут регулярно проводилися богослужіння. Однак в період радянської влади його використовували як приміщення для краєзнавчого музею. Відновлення відбулося лише в 1991 році, завдяки наполегливості місцевих віруючих.
Згідно з документами XIX століття, до війни церкву прикрашала дзвіниця, яка, на жаль, була зруйнована після Вітчизняної війни. Також, біля храму раніше знаходилися будинки священнослужителів, які були перенесені на прохання ієрея. Засновник, генерал Висоцький, був похований на території храму, проте місце його поховання досі невідоме, оскільки могила не збереглася. Працює щоденно, але графік служби варіюється, тому відвідувачам варто уточнювати час.
Перша в місті чоловіча гімназія
Доповнює місця для туристів Новомиргорода Златопільська гімназія, заснована у 1836 році. Навчальний заклад став першим чотири класовим училищем, ініційованим поміщиками братами Лопохуніними, які спочатку використовували будівлю як свою резиденцію. Враховуючи зростаючу популярність гімназії, що проявлялась у збільшенні кількості учнів, стало необхідним побудувати нову будівлю. Витрати на її зведення взяли на себе Лазар Бродський і його син Ізраїль.
Після закриття гімназії у 1920 році, вже в 1925 році тут розпочала свою діяльність школа імені І. Франка. Під час Другої світової війни приміщення використовувалися як в’язниці для молоді, яка пізніше направлялася до Німеччини. Це завдало значної шкоди будівлі. Після війни навчання тривало до 1989 року, коли будівлю визнали аварійною.
Сьогодні Златопільська гімназія, попри занедбаність, все ще вражає архітектурними формами. Її витончено декоровані фасади нагадують про минулу велич. Гімназія розташована на вулиці Лесі Українки, у центрі.
Важливо зазначити, що під час роботи в стінах закладу викладали видатні особистості України, зокрема М. Зеров, Б. Лятошинський, І. Филипович і Г. Грушевський. Тут навчався також В. Винниченко, який отримав диплом, закінчивши навчання екстерном. До 50-х років ХХ століття в гімназії існувала власна церква, але її купол з хрестом було знищено радянською владою і донині не відновлено.
Архітектурний проект гімназії розробили Чекмарьов і Архипов, які поєднали в дизайні стилі еклектики та неоренесансу. У 1997 році будівлю було визнано пам’яткою архітектури і містобудування. На сьогоднішній день гімназія є відкритою для відвідувачів, але графік роботи варіюється, тому перед візитом варто уточнити години.
Куди піти з дітьми у Новомиргороді?
На сході від міста знаходиться маленький ландшафтний заказник площею 8,1 га, де погуляти можна з дітьми, провести час з сім’єю на свіжому повітрі. Тут можна побачити високі схили правого берега річки Великої Висі, які дали назву цій місцевості, а також частину річкової заплави. Особливою гордістю заповідника є джерело з чистою питною водою, яке містить іони срібла, завдяки чому його прозвали “Срібна криниця”.
Існує цікава легенда про походження назви “Панські гори”. За стародавнім переказом, на цьому місці колись стояв панський будинок, де жив заможний чоловік зі своєю сім’єю. Під час хвороби доньки пан найняв лікаря, який лікував її водою з місцевого джерела і вона одужала.
На стрімких схилах заповідника ростуть різноманітні злакові рослини: пісковий, типчак, пирій, келерія і тимофіївка. У весняний і літній періоди схили розквітають яскравими кольорами, створюючи неповторні пейзажі. Багато хто вірить, що постійне вживання цієї води може допомогти в лікуванні різних хвороб, омолодженні організму і поверненні природної краси. Заповідник “Панські гори” знаходиться на вулиці, що веде до річки Велика Виска.
Новомиргород, внесений до переліку історичних міст України. У місті збереглися унікальні архітектурні пам’ятки кінця 19 – початку 20 століття. Прогулюючись повз їхніх стін можна зануритися в минулу епоху, уявити, як виглядало місто століття тому, і як на його вулицях шуміло життя.
