Місто Біляївка, розташоване на південь від Одеси, є одним із тих маловідомих, але водночас надзвичайно цікавих населених пунктів України. Як райцентр, Біляївка з’явилася на мапі України лише у 2016 році, але її історія налічує більше двох століть. Засноване козаками у 1790-х роках, поселення відзначається багатонаціональним населенням, в якому співіснували німці, болгари, греки і цигани.
Визначні місця в м.Біляївка
1. Церква Святого Георгія
Однією з основних архітектурних пам’яток Біляївки є церква Святого Георгія, збудована в кінці XIX століття. Її архітектурні особливості вражають відвідувачів, а внутрішнє оздоблення приваблює своєю красою і витонченістю. Ця церква стала важливим духовним центром для місцевих жителів.
2. Біляївський краєзнавчий музей
Також варто відзначити Біляївський краєзнавчий музей, який розповідає про історію, культуру і побут населення. Тут можна дізнатися про різноманітні аспекти життя містечка, від козацьких часів до сучасності. Музей став важливим осередком для збереження місцевих традицій і знань. Унікальним явищем є традиційні фестивалі. Наприклад, свято «День міста», відзначається щорічно, об’єднує жителів і гостей, надаючи можливість дізнатися більше про культуру і звичаї різних національностей. Цей захід супроводжується концертами, ярмарками і виставками, але навіть якщо вам не доведеться на нього потрапити, все одно цікаві місця і архітектурні пам’ятники батьківщини письменника Олександра Копиленка залишать приємні спогади.
Що цікавого є у Біляївці та Біляївському районі?
Оскільки в Одеській області є багато виноградників і вирощують лозу варто розпочати екскурс містом з дегустації місцевого вина, саме тут можна дізнатися більше про місто, сучасні традиції і спланувати маршрут подорожі.
1. Винарня сім’ї Шевченко
Приватна винарня сім’ї Шевченкова на вул. Теплична, 1, це заклад, де кожен любитель вина може поринути в атмосферу традиційного виноробства, дізнавшись про всі етапи виробництва цього благородного напою. Вина, виготовлені тут, не лише дарують задоволення, а й розкривають секрети минулих поколінь.
Винарня займається виробництвом крафтових вин, використовуючи європейські сорти винограду, вирощені на родючих землях Одеського краю. Власники, Наталія та Мар’ян Шевченки, з великою любов’ю підходять до кожного етапу виробництва. Вони запрошують гостей на екскурсії, розповідають про технології виготовлення вина, його особливості і методи дегустації.
Цікавим фактом є те, що винарня була заснована всього кілька років тому, але вже встигла завоювати популярність серед місцевих і туристів. Вона активно бере участь у регіональних винних фестивалях, презентуючи свої напої та підкреслюючи унікальність українського виноробства. Гостям пропонують не лише продегустувати вино, а й поєднати його з традиційними стравами української кухні
2. Свято-Миколаївський храм
Побудований на початку XX століття, храм був освячений на честь святителя Миколая Чудотворця, покровителя мандрівників і торговців. Храм зведено з червоної цегли та білого каменю. Архітектурний стиль та огорожа, виконані в одному стилі, створюють гармонійний вигляд.
Храм відомий своїм внутрішнім оздобленням і іконами. Серед цікавих фактів – наявність семи дзвонів різного розміру.
У часи радянської влади, храм зазнав труднощів. Існує легенда про те, як у 30-ті роки минулого століття планували знести будівлю. Архітектор, якому доручили цю справу, порадив почати з огорожі, адже розчин виявився настільки міцним, що цегла не піддавалася розбиранню. Таким чином, храм вцілів і продовжує служити громадам до сьогодні.
Свято-Миколаївський храм розташований на вул. Теплична, 10, відкритий для відвідувачів щодня (9:00 до 18:00).
На вул. Свободи, 24 зберігся ще один храм XX століття – Свято-Успенський, зведений на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Перед закриттям у 1937 році настоятелем Свято-Успенського храму був протоієрей Павло Григорович Мерчанскій, чия дружина походила з родини святого праведного Іони Одеського.
На жаль, у часи радянської влади храм зазнав руйнувань. Коли комуністи намагалися знести купол, їх зупинив отець Павло. Проте, його опір виявився безуспішним і настоятеля було розстріляно біля воріт. Цей трагічний момент став початком важких часів для храму.
Під час Другої світової війни заклад знову відкрили і румунські війська займалися його реконструкцією. Однак, змінюючись, настоятелі не затримувалися довго і храм залишався без присутності священства до 50-х років. Останнім священиком, який служив тут, був отець Михайло.
На жаль, з часом Свято-Успенський храм був закритий, і в його стінах з’явилася майстерня і автоколона. Проте, на стіні залишилася фреска з образом святого Онуфрія, яка дивом проявлялася, незважаючи на спроби її зафарбувати. Це було справжнім дивом і наводило на думки про чудеса.
Тепер храм відновив своє функціонування завдяки старанням місцевих жителів і священства. У 90-х роках, коли розпочалося відродження православних храмів, питання про відновлення Свято-Успенської церкви стало актуальним. З приходом настоятеля отця Володимира (Підгаєцького) у храмі знову проводяться богослужіння, працює недільна школа, а також організовуються різноманітні заходи для громади.
3. Меморіал слави
Про героїчне минуле міста свідчить Меморіал слави, розміщений на вул. Соборній. Монумент символізує глибоку повагу до подвигу захисників Батьківщини. На його постаменті зображено солдата з прапором в руках. Сюжет пам’ятника викликає враження глибокої вдячності і пам’яті про тих, хто боронив країну. Окрім самого пам’ятника, територія меморіалу прикрашена квітами і вазонами.
Цікаві факти з історії пам’ятника свідчать про його еволюцію. Спочатку на цьому місці було лише просте поховання солдатів, загиблих під час бойових дій. У 1965 році встановили перший пам’ятник, з часом він був модернізований і доповнений новими елементами. Відтоді Меморіал слави став не лише місцем пам’яті, а й символом єдності і боротьби за незалежність.
Що подивитись у місті цінителям художньої творчості?
В Майстерні всесвітньо відомого художника В.М.Сирова кожен відвідувач має можливість зануритися у світ творчості. Відвідання цієї майстерні стане чудовою нагодою для поціновувачів живопису і тих, хто прагне зрозуміти глибину художнього бачення. Тут можна насолодитися творами мистецтва і дізнатися більше про процес створення живопису.
Валерій Сиров — член спілки художників, активно бере участь у національних і міжнародних виставках. Його роботи представлені в музеях України, а також у приватних колекціях за кордоном, зокрема в Італії, Мексиці і Японії. Унікальність майстерні полягає в тому, що відвідувачі мають можливість спостерігати за творчим процесом, ставити питання і брати участь у майстер-класах, де відкриваються нові горизонти в живопису.
Історія майстерні тісно пов’язана з життям самого художника. Валерій Михайлович малює й передає свій досвід молодим художникам. Його ентузіазм і бажання навчати надихають багатьох на творчість. У стінах майстерні проводяться заняття, проходять виставки, на яких можна побачити роботи Сирова і його учнів.
Куди піти з дітьми на Біляївщині?
В особливості, Біляївка стане чудовим місцем для відвідування з дітьми, адже тут є кілька захоплюючих і цікавих локацій, де погуляти можна всією родиною:
1. Екологічна стежка «Дністровія»
Маршрут, спроектований спільно з Нижньодністровським національним природоохоронним парком, на сьогоднішній день включає п’ять облаштованих локацій із запланованих чотирнадцяти. Стежка активно розвивається, з’являються нові інформаційні панелі і локації.
Особливістю стежки є її багатий культурно-природний спадок. У цьому місці можна знайти численні види рослин і тварин, занесених до Червоної книги України.
2. Біле озеро
Простягається на 1,7 км в довжину і 0,8 км в ширину. Славиться неймовірною красою і унікальною екосистемою. Озеро стало відомим завдяки своїм можливостям для активного відпочинку. Тут можна займатись риболовлею, катанням на човнах, каяках або просто насолоджуватись пішими прогулянками навколо водойми. Крім того, біля озера облаштовані зони для відпочинку. Раніше ця місцевість була частиною заплави Дністра, і з часом утворилось озеро. Серед жителів регіону ходять легенди про те, як озеро отримало свою назву, пов’язану з кольором води.
Кращий час для відвідування оазису — з травня по вересень. У цей період природа особливо прекрасна, а відпочивальники можуть насолоджуватись теплом і сонячними днями.
3. Музей води
Взагалі білявці по-особливому ставляться до водних ресурсів. У місті є навіть Музей води, розташований на вулиці Отамана Головатого, 404. У закладі можна побачити старовинні інструменти, документи, що відображають еволюцію системи водопостачання, а також фотографії, які ілюструють розвиток водогонів з моменту їх заснування до сьогоднішнього дня.
Історія музею безпосередньо пов’язана з будівництвом водоочисної станції «Дністер», розпочатому у 1873 році. Станція стала першою в регіоні постачальницею питної води, вносячи важливий внесок у розвиток інфраструктури. Гості можуть дізнатися про складнощі і досягнення, з якими стикалися інженери та будівельники, а також про те, як змінювалися технології протягом часу.
Висновок
Місця для туристів Біляївки, з її багатою історією, культурною спадщиною і численними архітектурними пам’ятками, відкривають перед мандрівниками широкий спектр можливостей для пізнання і відпочинку. Місто, ставше райцентром лише в 2016 році, вже встигло здобути популярність завдяки своїм традиціям, фестивалям і унікальному місцевому виноробству. Від церкви Святого Георгія до Свято-Миколаївського храму — кожен куточок Біляївки сповнений історії і духовності.
