У контексті розмови про українську історію та культуру, кожне її місто заслуговує окремої уваги, бо воно по-своєму унікальне та неповторне. У цій статті пропонуємо поговорити про Харків. Це досить велике місто, яке пройшло цікавий культурний та історичний шлях. Воно, до речі, навіть колись було столицею України.
В рамках цього тексту ми поговоримо про його заснування, назву, цікаві історичні події, що з ним пов’язані, а також обговоримо місцеві легенди та перекази. Якщо говорити коротко, то нудно не буде!
Найдавніші згадки про Харків
Коли заходить мова про історію того чи іншого населеного пункту, то завжди виникають певні проблеми з тим, щоб зрозуміти скільки йому років, бо не зовсім зрозуміло, від якої дати варто відштовхуватися. Наприклад, в тій чи іншій місцевості поселення може існувати протягом сотень років, але потім змінюється назва – це привід вважати, що місто було засноване саме в цей момент, чи відлік потрібно вести з більш раннього етапу?
Щодо Харкова, то найдавніші згадки про нього датуються серединою XVII століття. У документах Московського царства місто згадується в 1654 році, коли на території сучасного Харкова почали селитися козаки й звичайні селяни з Правобережної України, рятуючись від утисків польської влади та набігів кримських татар. Саме тоді на підвищеному плато вододілу річок Харків і Лопань з’явилися перші поселенці Харкова. Загалом містечко тоді виступало як фортеця для захисту російських земель від набігів кримських татар і ногайців, але згодом місцевих жителів там почало ставати все більше. Фортеця була розташована на місці, де зливалися річки Лопань і Харків, вона мала десять веж та стіни довжиною понад кілометр.
Шукаючи інформацію в мережі про заснування Харкова, можна наткнутися на різні дати: 1630, 1643, 1653, 1654 та інші роки. Наприклад, у козацькому «Літописі Самовидця» є певні згадки про це місто, а він датується 1651 роком. Є згадка про Харків і в царському указі Чугуївському воєводі Сухотіну про будівництво Харківських укріплень − 1656 рік. Хай там як, але офіційною датою заснування вважається вже згаданий вище 1654 рік. Так скільки років Харкову? Виходить, що йому 371 рік, але на цю тему можна дискутувати.
Проте варто зазначити, що немає ніяких сумнівів у тому, що і до цього на цих територіях жили люди. Наявність височини, болотисті береги річок та ліси робили це місце досить зручним та захищеним. Звісно це приваблювало людей, адже тоді часто поштовхом до виникнення поселень ставав саме вдалий ландшафт та родюча земля, а тут є як одне, так і інше. Є версія, що колись тут було давньоруське поселення, яке могло існувати вже в IX–XII століттях. Про це свідчать археологічні знахідки, виявлені на території сучасного міста. Там були знайдені залишки різних предметів побуту та будівель, тому версія з кочовими племенами, які лише тимчасово зупинилися там, виключається. Однак, офіційна історія заснування Харкова починається саме з XVII століття.
Хто заснував Харків?
Вище вже було сказано, що його засновниками були українські переселенці з центральних та північних земель, які тікали на схід від воєн та соціального тиску, але чи є хтось конкретний, кого можна вважати засновником? Однією з ключових фігур у заснуванні Харкова був козак Іван Каркач. Він очолював переселенців і вважається першим отаманом міста.
Яке походження назви «Харків»?
Походження назви міста і досі залишається невідомим. Чому? Річ у тім, що є кілька версій і кожна з них має певні докази у свою користь, тому виокремити якусь одну було б неправильно відносно інших. В результаті це викликає суперечки серед істориків та лінгвістів. Вище вже було сказано, що засновником вважається Іван Каркач, але є й друга версія – це легенда про козака Харка, який оселився на цих землях. Він був сильним, відважним чоловіком, що заснував поселення і згуртував навколо себе людей. Є й альтернативна версія – Харько був пасічником, що заснував свій хутір, дав йому своє ім’я та приймав до себе людей на працю (коротше кажучи − тодішній підприємець). За цими версіями, назва міста походить від його імені.
Є й інша теорія: деякі дослідники вважають, що слово «Харків» має тюркське або скіфське походження, інші виводять його з давньослов’янських мов. Зокрема, одна з гіпотез стверджує, що назва походить від слова «хар», що в перекладі з праслов’янської означає «захищений», «міцний», або ж пов’язується з гідронімами − назвами річок, а водойма з такою ж назвою є і цілком ймовірно, що місто було названо саме на її честь.
Також існує версія, що назва є видозміненим варіантом назви стародавнього міста Шарукань (або Харукань) − колишньої половецької столиці, розташованої поблизу Чугуєва, на березі Сіверського Дінця, приблизно за 20 кілометрів від нинішнього Харкова. Цікаво, що у 1111 році це місто було захоплене військами Володимира Мономаха. Водночас походження самої назви Шарукань деякі дослідники пов’язують із річкою Харків, яка протікає в цій місцевості.
Ну і наостанок ще одна історія заснування Харкова, яку можна назвати байкою, але звучить вона цікаво, тому її варто розповісти. Письменник Квітка-Основ’яненко, у своєму історичному нарисі «Заснування Харкова» стверджував, що місто виникло завдяки його дідові Андрію Квітці. За його словами, той прибув із Києва на територію так званого «Дикого поля» та оселився поблизу Чугуївського воєводства − на місці зруйнованого половецького міста Шарукань. Начебто саме там пращур Квітки звів садибу, яку назвав Основою. З часом біля неї почало з’являтися поселення, яке зрештою переросло у місто. Варто зазначити, що історики ставляться до цього скептично.
Цікаві факти про Харків
У цьому розділі будуть як певні історичні факти про Харків, так і просто цікава інформація, яка заслуговує того, щоб про неї сказати. Буде й кілька легенд.
- У 1919 році Харків став столицею радянської України, і залишався нею до 1934 року, поки столицю не перенесли до Києва.
- У Харкові була збудована одна з перших підземок в Україні − Харківський метрополітен відкрили в 1975 році.
- Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна − один з найстаріших навчальних закладів на території Наддніпрянської України.
- Станом на сьогодні Харків − найбільше місто у світі, розташоване на 50-й паралелі.
- Площа Свободи у Харкові займає майже дванадцять гектарів і є найбільшою в Україні.
Є цікава легенда, яка може бути правдою. Під час Другої Світової війни танки Т-34 завдали німецьким загарбникам чимало клопоту. Говорять, що через це Адольф Гітлер настільки зненавидів винахідника танка Т-34 харків’янина Михайла Кошкіна, що вирішив помстився тому, хоча інженера вже навіть не було серед живих. Лідер Рейху наче назвав його своїм особистим ворогом та наказав зрівняти з землею кладовище №1 (Іоанно-Усікновенське) разом з могилою конструктора. Звісно, це може бути не більше ніж просто вигадка, але центральне кладовище справді було знищено масованим бомбардуванням – це факт. Німці прекрасно знали, що там немає ніяких стратегічних об’єктів, але чомусь вирішили це зробити, а це наштовхує на роздуми.
Як щодо містики? Говорять, що у коридорах Харківського національного університету мистецтв ім. І. П. Котляревського можна побачити привида – «Даму в білому». Хтось каже, що це душа працівниці будинку розпусти, що колись розташовувався у цій будівлі. Згідно з легендою жінка була задушена багатим клієнтом, тому її душа не може заспокоїтися через несправедливість і застрягла між світами. Є й версія, що це учениця гімназії, яка тут теж колись була. Вона, завагітнівши, зробила аборт, але потім про це дуже пожалкувала і покінчила з життям.
До речі, у місцевих студентів є повір’я, що перед сесією потрібно пофарбувати нігті статуям на фасаді «Будинку з химерами», щоб успішно скласти іспити. Адміністрація активно з цим бореться, але традиція існує вже не перший рік та й зупини молодь, якщо вона щось задумала, не так вже й просто.
Також поговорюють, що картини, на яких зображені всі колишні ректори Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна вночі оживають і зображені на них люди виходять з них та блукають темними коридорами та аудиторіями.
Підсумок
Тепер вам відомі легенди про заснування Харкова, скільки йому років та що цікаво, пов’язано з цим містом. Якщо буде така можливість, то обов’язково якось завітайте туди. Там багато зелені, різних закладів та визначних місць – нудно точно не буде.
