–Одним із найцікавіших історичних містечок Київщини є Бориспіль. Зараз цей населений пункт, віддалений від столиці на 35 км, знають як локацію, в якій знаходиться однойменний, найбільший у нашій країні аеропорт, та через яку проходить залізниця й автобан, що сполучає Київ з Полтавою та Харковом.
Ця стаття містить історичні факти про Бориспіль від моменту заселення його території до епохи Незалежної України. Текст розповідає по життя даного міста за різних часів, події в ньому та економічний і соціально-культурний розвиток.
Доісторичний період: факти
Науковцями було доведено, що територія сучасної Бориспільщини була заселена ще в період кам’яного віку. А в VII столітті до нашої ери на ній мешкали скіфські племена.
Археологи під час розкопок, що проводилися в 1961 році, неподалік міста, в селі Старе, виявили цінні артефакти – поховання скіфських воїнів. Очолювана була ця експедиція скіфологинею Варварою Ільїнською.
А нещодавно дослідником Сергієм Червінським після публічної презентації був переданий до Бориспільского музею реконструйований килим з овечої вовни, на якому поховали одного з воїнів-скіфів у цій місцевості.
Найдавніші згадки про Бориспіль
Дане поселення Київщини згадується в літописах ХІ-ХІІ століть. Назва його, що зазначена у відповідних джерелах – Льто, Лто, Альто, Алто або Олто.

Датою першої літописної згадки про Бориспіль вважається 1015 рік. Це джерело констатує загибель князя Бориса на річці Альті. Смерть його стала наслідком братовбивчої війни, що відбувалася між синами Володимира Великого.
У 1972 році Бориса було канонізовано церквою як одного з перших святих держави Київська Русь.
Літописи до середини ХІІ століття згадують це місто як городище-фортецю на кордоні Київського й Переяславського князівств. Знаходилася тоді така цитадель на оточеному лісистою й заболоченою місцевістю пагорбі, який із двох боків омивали рукава річки Ільтиці.
Хто заснував Бориспіль?
Даних про створення цього укріплення конкретною особою науковцям знайти не вдалося. Проте відомо, що після загибелі князя Бориса на цьому місті був зведений храм. Назвали таку церкву, яка відігравала значну роль в релігійному житті регіону, Летською Божницею.

Спочатку ця святиня буда дерев’яною. Пізніше довкола неї стали селитися люди. А за розпорядженням Володимира Мономаха тут збудували нову споруду Летської божниця – кам’яну.
Відомо, що в перші часи свого існування даний населений пункт оборонного значення називали Летч. Він був місцем, в якому під час подорожей зупинялися на перепочинок представники княжих династій, а також різні гінці й посли.
Загалом історія заснування Борисполя окутана таємницею – у ній чимало «білих плям».
Наприклад, існує непідтверджена думка, що його фундатором міг бути викрадений козаками Мойше Берштейн. Пізніше у містечку дійсно мешкало багато осіб єврейської національності – у них навіть була власна церква та кладовище.
Життя під владою Литви, Польщі й Війська Запорозького
Нашестя монголо-татарської орди не оминуло цього поселення. Загарбниками був зруйнований не тільки Летч, а й усі довколишні землі.
У ХІІІ столітті вони перейшли під владу Великого князівства Литовського. Згодом володарем відповідної території став королівський товмач Солтан Албеєвич. А 1508 року ним були ці землі продані. Новим їх володарем став Київський Пустинно-Микільський монастир.

У власності ченців дана територія перебувала до кінця XVI століття. Писемні джерела тієї епохи називають даний населений пункт Баришполем або Боришполем. На думку дослідників, така назва міста, близька до сучасної, виникла приблизно в ці часи.
А у відповідь на питання, яке походження назви «Бориспіль», найчастіше можна почути пояснення, що називати так дану локацію стали на честь загиблого на її території князя Бориса Володимировича.
З 1569 року територія регіону, на якій знаходилося це поселення, відійшла до Речі Посполитої. У 1590 році польським сеймом було прийняте рішення, згідно якого Бориспіль перейшов у власність Войтеха Чоновицького – гетьмана запорозьких козаків.
Цікаво, що в офіційних документах, що підтверджують відповідний акт передання, даний населений пункт уперше згадується не як поселення, село чи оборонне укріплення, а як містечко.
А пізніше, через багато років після заснування Борисполя, в 1569 році дане місто стало центром Бориспільського староства й отримало Магдебурзьке право. На його першій власній печатці був герб, що зображував Святого Станіслава.
На рубежі XVI-XVII століть містечко налічувало близько 370 мешканців, а до кінця XVII століття його населення багатократно виросло. На той час Бориспіль мав дві міські брами (Київську й Переяславську ) та кілька вулиць, заселених переважно ремісниками й промисловцями.
До середини XVIIІ століття він набув статусу значного економічного центру та офіційно був визнаний сотенним містечком Київським.
У складі російської імперії та під владою комуністів
З 1802 року Бориспіль територіально належав до Полтавської губернії. Це місто було одним із волосних центрів Переяславського повіту. Значну частину його населення в ті часи складали представники єврейської громади.

Під владу більшовиків містечко потрапило в 1920 році. Відомо, що польсько-українськими військами було підняте антирадянське повстання, проте ця боротьба була жорстоко придушена частинами червоноармійців.
У 1923 року Бориспіль став райцентром Київської губернії. Йому довелося пережити лихоліття колективізації та трагедію голодомору, під час якого померло майже 6 тисяч містян. Проте історики сумніваються в достовірності цієї офіційної статистики – насправді смертей від голоду в місті було значно більше.
Як наслідок, у 1939 році цей населений пункт знову став селищем міського типу.
Окупованим фашистами під час Другої світової Бориспіль був рівно два роки – з 23 вересня 1941 по 23 вересня 1943 року. За цей час гітлерівці закатували в ньому близько півтисячі мешканців. Три тисячі бориспільців загинули під час звільнення своєї малої батьківщини.
У повоєнні роки велася активна розбудова міста. На початок 1980-х у ньому працювали десятки підприємств промислової, будівельної й транспортної галузі, 28 шкільних закладів та 50 медичних.
Часи Незалежності
Після здобуття Україною статусу Незалежної держави місто стало стрімко розвиватися. Станом на 2000 рік у ньому було зареєстровано понад 600 підприємств.
Наразі в Борисполі мешкає понад 64 тисячі осіб.
У 2015 році на державному рівні була відзначена 1000-а річниця міста на державному рівні. Тоді скільки років Борисполю, старовинному й прекрасному, дізналася не лише вся країна, але й навіть зарубіжні держави.

У 2018 році відбулося відкриття місцевої пасажирської станції, що налагодила залізничне сполучення між міжнародним аеропортом «Бориспіль» та Києвом.
Запитання – відповіді
Який сучасний національний склад населення у місті?
У Борисполі, за останніми даними статистики, мешкає близько 89% та приблизно 9% росіян. Кількість інших містян інших національностей (білорусів, вірменів та поляків) не перевищує 1%.
Яка в ньому головна сакральна споруда?
Таким храмом, зведеним на місці колишньої Летської божниці, є Борисо-Глібовська церква.
Які відомі легенди про заснування Борисполя?
Народне сказання розповідає, що князь Борис загинув на його території, на річці Альті,борючись за престол.
Інша легенда розказує, що Борис був підступно вбитий посланими його братом Святополком печенігами під час привалу, коли його табір зупинився на ночівлю. Таке вбивство переслідувало єдину мету – Святополк хотів собі повернути київський великокняжий престол. За цей віроломний вчинок народ прозвав його «Окаянним».
Чому місцевість Льто була такою популярною серед давньоруських князів?
Вважалося, що це місце має відвідати кожен князь-християнин, збираючись у воєнний похід чи іншу далеку й небезпечну мандрівку.
Хто були перші поселенці в м. Бориспіль?
Якщо мати на увазі перших осілих поселенців, то це найімовірніше були представники козацтва та селянства.