Луцьк – стародавнє українське місто з неповторним колоритом та строкатою історією. З давніх-давен завдяки зручному географічному розташуванню містечко було осередком торгівлі та потужним економічним центром. Його вулички досі зберігають дух старовини, а новітні забудови чудово контрастують із древніми спорудами різних епох. За всі часи свого існування, попри нелегку долю та численні випробування, місто зуміло зберегти самоідентичність, не втратило свого шарму, а лише розвивалося, розбудовувалося та вдосконалювалося.
Коли заснували Луцьк?
Історія міста починається з початку XI століття. Найперша письмова згадка про нього міститься в Іпатіївському літописі та датується 1085 роком. В ті часи Луцьк уже називали містом. Є дані, що містечко існувало раніше, адже до 1000 року київський князь Володимир Великий приєднав його до своїх володінь і почав займатися розбудовою – звів у центрі Лучеську фортецю, яка згодом відіграла важливу роль в обороні від зовнішніх нападників. Ця інформація є перевіреною завдяки археологічним дослідженням, які проводились в регіоні. Польські дослідники підтверджують існування замка, зокрема називають дату 1018 рік.
Офійною датою заснування Луцька прийнято вважати 1000 рік, тому що саме звідси і починається його багатовікова історія. Краєзнавці називають ще одну дату – 1085 рік, за згадкою в писемному документі. Проте більшість істориків все ж схиляються до 1000.
Таким чином, станом на сьогодні місту більше тисячі років!
Хто заснував Луцьк?
Луцьк заснував київський князь Володимир Святославич близько 1000 року. В той час правитель активно займався укріпленням кордонів, розширенням своїх земельних володінь, приєднуючи до Київської Русі нові регіони, зокрема західноукраїнські землі. На теренах Волині місто постає як велика оборонна фортеця, а також в ролі столиці удільного князівства. І вже під кінець XII століття Луцьк має кілька дерев’яних укріплень.
Всі історики однаково стверджують, що він був досить міцною опорою на західноукраїнських землях, адже не один раз витримував облогу та стримував просування військ Андрія Боголюбського, Болеслава Сміливого та інших князів, які прагнули заволодіти містом. Саме міцна оборона і допомогла жителям витримати облогу 1150 року вояками Юрія Долгорукого.
А в 1199 році Роман Мстиславич об’єднав Галицьке і Волинське князівства в одну державу.
Чому Луцьк так називається?
Багато відомих істориків та краєзнавців намагалися пояснити походження назви Луцьк. Край переповнений сотнями легенд, красивих билин, міфів та переказів про давні часи міста, і серед них обов’язково знайдеться оповідь про його назву.
Найпопулярніша з них зазначає, що територія, на якій розкинувся Луцьк, в усі часи мала зручне розташування в обороних цілях: із півдня несла свої води гірська річка Глушець, на сході вимальовувалися густі хащі та болота, а на півночі та заході кордони окреслювалися долиною ріки Стир. Цей вигин називали ”луком”, звідки і пішла назва. Першою з них була ”Лучеськ”, котра згодом перейшла в сучасну – ”Луцьк”. Корінних жителів звуть лучани, чим вони дуже пишаються, адже ототожнюють себе зі стародавньою назвою племені.
Друга легенда розповідає про плем’я дулібів, яке на думку деяких дослідників, і є ключовим у наданні назви. Вождь на ім’я Лука і заснував місто, оточене з усіх боків річками та болотами. Цілком вірогідно, що місцевість стала прихистком для багатьох племен та культур, адже в якому ще куточку могли поселитися стародавні люди, маючи на меті захиститися від ворогів та місцевих нападників. Саме тоді і виникла відома цитата: ”В Луцьку все не по-людськи: навколо вода, всередині біда”.
Знавці етнографії та культури зауважують, що назва міста тісно пов’язана з впливом різних мов. Місцевість була переповнена не тільки корінними племенами, а ще й представниками найрізноманітніших національностей. Вірогідно, тюркська та балтійська мова залишила помітний слід на формуванні назви ”Луцьк”.
Заснування Луцька легенди
Як виник Луцьк і в чому полягає його унікальність ми уже з’ясували. Розповідаючи про це містечко, неможливо оминути незліченну кількість історій про його заснування. Волиняни знають їх більше сотні, і при першій нагоді неодмінно поділяться ними з туристами, додаючи особливого пафосу та з гордістю оповідаючи про славетні подвиги та величні постаті, які відіграли важливу роль в історії Західного краю. Вірити в них чи ні – вирішувати вам, але кожен обов’язково знайде для себе улюблену оповідь.
Пастух Луцьк
Найзавзятіші дослідники минувщини проводять паралель з іменем юнака-пастуха з сучасною назвою міста. Випасаючи на безкраїх просторах худобу, одного разу він пройшов вглиб лісу, аж до самої річки Стир. Там на поверхні плавала бочка, і хлопцю було невперейми цікаво, що міститься всередині. Він дістав її, а там лежала грамота на заснування городища. Отож, від імені юнака містечко і отримало свою теперішню назву.
Старовинний Лучанський замок
Чимало істориків пов’язують заснування міста із розбудовою замка-фортеці. За легендою, князь Любарт мав на меті реалізувати проєкт зведення вежі для коханої дружини. Вона мала стати сімейною резиденцією правлячої верхівки. А оскільки жінка походила з роду Данила Галицького, Любарт прагнув приємно здивувати її, спорудивши височенну фортецю. Для будівництва укріплення було зібрано найкращих майстрів та архітекторів того часу. На превеликий жаль, Агрипина не дожила до кінця завершення будівництва. Князь таки добудував замок в пам’ять про неї, залишившись вірним своїй коханій до останніх днів свого життя.
Окрім легенд про заснування міста, у волинській духовній скарбниці знайдеться велика кількість легенд про місто, більшість яких має містичний характер, що викликають відчуття загадковості та навіть страх у відвідувачів.
Привид Важкун
Найулюбленіша небилиця місцевих жителів. Завітаючи до мальовничого містечка Луцьк, ви точно познайомитеся з цією легендою. Проте її унікальність в тому, що кожен мешканець подасть її по-своєму, з особливим колоритом та захопленістю.
Ще з часів сивої давнини, коли давні племена освоювали ліси, будуючи там свої житла та займаючись найпростішими промислами, а могутні правителі споруджували замки, церкви та храми, в одному з таких замків і мешкан демон на прізвисько Важкун. Блукаючи Старим містом, він щукає собі жертву у темних куточках, хапає за шию та питає: ”Чи важко тобі?”. Ну і звичайно, майже всі, хто попадався йому до лап, відповідали ”так”. Подальша доля цих невиннних людей невідома – скоріше за все він вбиває їх, насичуючись життєдайною енергією. Найпростішим способом вберегтись від сумного майбуття є відповідь ”ні” на питання привида. За переказами лучан, в такому випадку він відпускає свою жертву.
Дочка князя Вітовта
Згідно з документами та мемуарами доби Галицько-Волинського князівства, донька правителя Софія не вирізнялася неймовірною вродою. Дехто навіть зазначає, що вона взагалі була негарною. Однак Василь з роду Донських таки закохався в дівчину. Це взаємне кохання згодом переросло до шлюбу. Принаймні, так хотіла молода пара.
Литовському князю Ягайлу не сподобалась ця ідея, оскільки він вбачав у ній вигідний союз із Московією. Він жорстоко розправився з місцевим боярином, а Вітовт тим часом намагався придумати як помститися. Його намісники повинні пробратися до особистих покоїв короля, проте польсько-литовська верхівка здогалася про задумку волинян. У відчаї батько просить допомоги у Ордена хрестоносців, саме вони розселяють їх окремо. А коли коханий Софії приїздить до Ордену, дізнається, що бояри віддали дівчину заміж за сина московського правителя.
Привиди в підземних ходах
Старовинний костел Петра і Павла славиться на весь Луцьк оригінальною забудовою та особливостями архітектурного стилю. А найголовніше, що є в храмі – це підземні тунелі. Саме з ними пов’язана одна з найбільш хвилюючих історій міста. Старі люди кажуть, що колись тут була гробниця Магдалини Тализіної. Дослідники проводили огляд цього об’єкта, навіть намагалися сфотографувати, проте світлини не виходили гарної якості. В тунелі неодноразово перегорівали лампочки та мерехтіло світло. Місцеві запевняють, що бачили там привида, який був ввесь в білому. А вночі звідси долинають звуки ходіння по воді підземними ходами.
Важливі події, що відбувалися в Луцьку
Після 1340 року місто стає столицею Галицько-Волинського князівства. Саме тоді і починається розбудова резиденції Любарта – його особистого замка. Проте після втручання в справи держави польського правителя Владислава Ягайла Луцьк втрачає своє значення як столиця.
За часів князювання Вітовта до міста прибули вірмени, які за його наказом займалися розбудовою – майже всі споруди Луцька зведені іноземними майстрами. А вже в 1432 році містечко отримує Магдебурзьке право на самоврядування.
З приходом татар на західноукраїнські землі його становище погіршується. Було спалено кілька церков, знищено чимало культурних надбань, а також взято в рабство значну частину населення. В 1500 році татарське військо спалює Луцьк вкотре. Проте невдовзі його відбудовують і він постає як центр міжнародної торгівлі та промислів на Західному краї. Після укладення Люблінської унії більшість земель перейшло до складу Речі Посполитої, а от Луцьку пощастило знову стати столицею нового державного об’єднання – Волинського воєводства.
На початку XVII століття в місті активно поширюється братський рух. Одне з найголовніших угуповань виникло в 1617 році. Братчики засновують школи і церкви, які стають осередками духовного життя міста. За часів національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в 1648 році на волинських землях відбулось повстання під керівництвом Федора Липки, що залишило помітний вплив на сторінках історії Західної України.
Згодом Луцьк починає занепадати внаслідок постійних війн, пожеж та епідемій. Напад та пограбування шведами, наслідки Першої та Другої світових воєн негативно відобразились на внутрішній ситуації містечка. І вже тільки після прокладення залізниці відновлюється економічне життя міста.
Цікаві історичні факти про Луцьк
1. Знаменитий Лучанський замок – один із найстаріших та найбільших замків в Україні. Ця пам’ятка національного значення збереглась до наших днів в чудовому стані.
2. На стінах Луцької фортеці є напис, якому більше 410 років. Його також вважають цінним історичним елементом.
3. У списку культурних надбань ”7 чудес України” замок Любарта займає перше місце.
4. За словами істориків, в Луцьку проходив у 1429 році наймасовіший з’їзд європейських монахів. Такої знаменної події не було більше на теренах нашої країни в будь-який інший проміжок часу.
5. В місті знаходиться 150 історичних пам’яток! Вони розміщені, зокрема, на території Старого міста. Це замки, монастирі, храми, церкви, музеї, будинки, що мають виняткову цінність.
6. У містечку розташований набільший будинок не лише в Україні, а й в усьому світі. За ним закріпилася назва ”будинок-вулик”, адже його протяжність містить 775 метрів. Тільки уявіть, ця споруда – справжній комплекс із маленьких будиночків, яких тут може бути більше 40.
7. Місто є першим серед країн Європи, де майстрували будинки у формі стільників. Неповторність забудов захоплює з першого погляду – складається враження, що ви перебуваєте всередині вулика.
8. Сюди приїздило багато відомих українських діячів культури, зокрема письменник Тарас Шевченко. А видатна поетеса Леся Українка тут навіть мешкала деякий час разом з сім’єю в молоді роки. До сьогодні Будинок Косачів є популярним туристичним об’єктом для гостей міста.
Історія Луцька дуже суперечлива та неоднозначна. Окрім дат та важливих подій, тут збережено безліч цікавих місць, зворушливих оповідей, трагічних моментів та піднесених билин. Скоріше завітайте до цього затишного містечка і відчуйте унікальну атмосферу минувщини, яка чудово переплітається із сучасністю.
