Ментальне здоров’я для людини таке ж важливе, як і фізичне. Дорослі люди частіше за все можуть подбати про себе самі, хоча і їм іноді потрібна допомога кваліфікованого спеціаліста, який може вислухати, дати оцінку нав’язливим думкам та страхам, озвучити певні поради тощо. Дітям у цьому плані набагато складніше.
Нерідко батьки ігнорують чи просто не помічають певних психологічних проблем у своєї дитини. Навіть коли хтось на цьому наголошує, часто батьки відповідають приблизно так: «Це ж дитина, тому які в неї можуть бути психологічні проблеми? Звідки?». Такий підхід, однозначно, не є правильним.
Хороші батьки мають вміти не тільки самостійно надавати дитині психологічну підтримку, а й вміти вчасно помітити певні проблеми та за необхідності звернутися до відповідного фахівця. А коли звертатися до дитячого психолога? Саме про це ми і пропонуємо поговорити у цій статті.
Хто такий дитячий психолог?
Якщо говорити простими словами, це спеціаліст, який працює з дітьми та підлітками, допомагаючи їм справлятися з емоційними, поведінковими чи соціальними проблемами. У своїй професійній діяльності він надає консультації. Мова йде не лише про розмови з дитиною, а й з її батьками.
В рамках бесід спеціаліст допомагає дитині розібратися в думках, з’ясувати які є страхи та в чому їх причина. Головна мета полягає в тому, щоб знайти причини труднощів та визначити, які є шляхи їх подолання.
Ознаки потреби в дитячому психологу
Як вже було сказано вище, часто батьки можуть недооцінювати серйозність ситуації. У результаті, це може мати вкрай негативні наслідки. По-перше, психологічні проблеми часто мають тенденцію до погіршення. По-друге, коли в голові занадто багато негативних думок, слабка через вік та ще не зовсім сформована психіка дитини, може знайти вихід із ситуації там, де його насправді немає. Це може бути вживання наркотиків, занадто ранні статеві зв’язки, врешті-решт можуть з’явитися нав’язливі ідеї про суїцид.
Психологічні проблеми дітей дуже різноманітні. Не завжди батьки здатні самостійно їх вирішити. Нерідко взагалі може бути так, що вони і є їх причиною. Бувають й інші випадки, наприклад, причиною може бути булінг від однолітків, постійне відчуття самотності через нестачу спілкування з іншими, відсутність своєчасної соціалізації тощо.
Іноді може бути достатньо того, що з дитиною почнуть працювати батьки. Неформальне спілкування, бесіди про проблеми та варіанти їх вирішення, психологічна підтримка – це може допомогти. Однак є ситуації, коли дитина потребує психолога та його допомоги:
- Різкі зміни в поведінці: Якщо дитина раптово стає замкненою, агресивною чи надмірно тривожною.
- Фізіологічні прояви: Часті скарги на болі в животі чи голові без видимих причин, розлади сну або апетиту.
- Проблеми у спілкуванні: Відсутність друзів, труднощі у взаємодії з однолітками чи дорослими.
- Емоційна нестабільність: Часті істерики, сльозливість, страхи чи невпевненість у собі.
- Погіршення успішності у школі: Якщо дитина втрачає інтерес до навчання, не може зосередитися або демонструє сильне занепокоєння перед контрольними роботами.
- Замкненість: Уникання розмов, бажання проводити багато часу наодинці, відчуження від сім’ї.
- Сімейні кризи: Розлучення батьків, переїзд, народження брата чи сестри, втрата близької людини.
Як дитячий психолог допомагає?
Як було сказано вище, він консультує, але метод взаємодії далеко не завжди обмежується просто розмовами. Бувають дуже замкнені у собі дітки, яким складно говорити про свої відчуття та думки. Буває й так, що вони бояться гніву дорослих, тому не можуть сказати все прямо. Іноді дитина навіть сама не розуміє в чому справа. Іноді через травматичний досвід навіть втрачаються навички комунікації, наприклад, дитина може перестати говорити. Саме тому фахівець використовує різні методи роботи, залежно від віку дитини та характеру проблем. Усі дітки різні. Проблеми у всіх також відрізняються. Потрібен індивідуальний підхід до кожного. Наприклад, для молодших дітей це можуть бути ігрова терапія чи малювання, а для підлітків – бесіди, психологічні тести.
Часто більш ефективними можуть виявитися групові заняття. Люди – створіння соціальні. У групі ми відчуваємо себе більш впевнено. Дорослі можуть про це забувати, але в дітках це досить часто проявляється і досить помітно навіть не для фахівця. Дитина у присутності однолітків з подібними проблемами може розкритися та поділитися особистим. Психолог для дитини допомагає їй з цим.
Основні методи допомоги:
- Виявлення прихованих страхів чи переживань.
- Формування навичок емоційної регуляції та самоконтролю.
- Покращення соціальних навичок, навчання ефективної комунікації.
- Робота над підвищенням самооцінки та впевненості в собі.
- Допомога у вирішенні внутрішніх конфліктів.
Психологічні проблеми дітей: що важливо знати батькам
Потрібно розуміти, що психологічні труднощі у дітей можуть бути різного характеру – від короткочасних емоційних переживань до серйозних проблем, що вимагають тривалої терапії. Кожна дитина унікальна. Батькам важливо бути уважними, помічаючи не лише очевидні зміни. Уважне ставлення до слів і поведінки малюка допомагає вчасно розпізнати психологічні проблеми у дитини/підлітка. Наприклад, це може бути:
- Тривожність: Постійні страхи чи надмірна напруга.
- Депресія: Відсутність інтересу до життя, апатія, відчуття безнадії.
- Розлади поведінки: Агресивність, гіперактивність.
Підсумуємо
Батьки повинні уважно ставитися до своєї дитини та приділяти належну увагу її вихованню. Важливо дотримуватися балансу, не обмежуючись лише заохоченнями чи покараннями. У всьому потрібна міра. Якщо в поведінці дитини з’являються незвичні риси, варто без сорому звернутися по консультацію до спеціаліста. Навпаки, краще зробити це якнайшвидше. Чому дитині потрібен психолог? Він має спеціальні знання та навички роботи з вразливою дитячою психікою. Він справді зможе допомогти.
