Полтава – колоритне українське місто в центральній частині нашої країни. У багатьох співвітчизників мегаполіс асоціюється з творами Івана Котляревського ,в нього навіть є повість «Наталка Полтавка». І хоча вона не про місто а про жіночу натуру, в її характері закладена автентичність, присутня саме цій землі.
Скільки районів в Полтаві? Адміністративно місто поділене на 3 округи: Київський, Шевченківський і Подільський, але традиційно українці часто керуються неофіційною номенклатурою і створюють власні назви, виходячи з наявності забудов і історичних коренів. Тож умовно воно має ще декілька кварталів, які доповнюють всі райони Полтави. Які є райони в Полтаві:
Київський
Який район в Полтаві найбільший? Київський охоплює 5437,8 гектарів, що становить понад половину площі міста — 52,8%. За останніми даними, в ньому проживає приблизно 90 000 містян, серед яких 28 000 пенсіонерів, 65 000 працездатного віку і 13 000 дітей.
Вирізняється значною кількістю освітніх і культурних закладів, що робить його привабливим для родин із дітьми і молоді. Тут є кілька шкіл, ліцеїв і гімназій, садочків заклади нового типу, дві спеціальні школи для малят із особливими потребами. Вищу освіту можна здобути у університеті економіки і торгівлі і державній аграрній академії. Розвинена мережа дитячих садків дозволяє родинам знайти відповідний заклад для дошкільного виховання малечі.
Окрім освітніх можливостей відомий культурними і природними пам’ятками: заповідник «Поле Полтавської битви», створений понад 100 років тому, включає низку історико-меморіальних об’єктів, міський дендропарк, що став улюбленим місцем відпочинку для жителів і гостей. З історичних локацій заслуговує на увагу Пушкарівський ліс, залишок давньої діброви, яка належала полковнику Мартину Пушкарю, могила видатного хірурга Михайла Скліфосовського, Музей воєнних конфліктів ХХ століття, унікальний Військово-історичний музей під відкритим небом.
Сучасна транспортна мережа забезпечує зручний доступ до будь-якого його куточка. Автобусні і тролейбусні маршрути поєднують його із іншими частинами мегаполісу, що особливо важливо для мешканців, які працюють чи навчаються за межами району. На території створено чимало сучасних паркувальних зон, зокрема поблизу великих торговельних центрів: «Екватор» і «Київ».
Роздрібна торгівля розвивається швидкими темпами: окрім великих ТРЦ, функціонують супермаркети відомих мереж — «Сільпо», «АТБ» і «Фора». Різноманіття магазинів і закладів обслуговування забезпечує комфорт у повсякденному житті.
Привабливий і з точки зору нерухомості. Станом на грудень 2024 року середня вартість квадратного метра становить близько 24 000. Така ціна пояснюється зручністю розташування, розвиненими комунікаціями і близькістю до основних адміністративних установ. Для тих, хто шукає більш доступне житло, є можливість знайти квартири на околицях. Промислові підприємства — ПрАТ «Олійноекстракційний завод», ТОВ «Фірма “Заря”», ПАТ «Полтавамаш» — забезпечують значний внесок у розвиток економіки і створення нових робочих місць.
Шевченківський
В якому районі Полтави живе найбільше людей? Згідно даних офіційного сайту у цій місцевості проживає близько 139 000 мешканців, що робить його найбільш густонаселеним . Вирізняється високим рівнем урбанізації. Середня вартість нерухомості тут коливається в межах 22 000-25 000 за квадратний метр, залежно від розташування і стану житлових об’єктів.
Раніше носив назву Октябрський але з 2016 року був перейменований на честь видатного українського поета Тараса Шевченка в рамках процесу декомунізації. Це рішення мало на меті підкреслити історичну і культурну спадщину України, залишивши у минулому назви, пов’язані з радянською епохою. Сьогодні поєднує багаті історичні традиції з сучасною інфраструктурою, залишаючись осередком культурного, адміністративного й соціального життя.
Охоплює історичний центр, зокрема ансамбль Круглої площі і Соборний майдан, де у XVII-XVIII століттях знаходилася Полтавська фортеця. До складу входять мальовничі території Іванової і Студентської гір, звідки відкриваються чудові краєвиди на долину Ворскли і Хрестовоздвиженський монастир.
Славиться зеленими зонами. Тут знаходяться парки: Корпусний, Петровський, «Перемога», Сонячний, Березовий і сквер імені Івана Котляревського. Відвідувачі можуть насолодитися прогулянками у природному комплексі «Воїнів-афганців» і інших затишних куточках. Окрім цього, зберігає багаті архітектурні пам’ятки: Біла Альтанка, меморіальний комплекс-садиба Івана Котляревського, Успенський собор і монумент Слави на Круглій площі.
Відомий численними музеями. До них належать краєзнавчий, літературно-меморіальні музеї Івана Котляревського, Панаса Мирного і Володимира Короленка, музей авіації і космонавтики. Ці культурні установи пропонують унікальні колекції історичних, літературних і художніх експонатів, які знайомлять із багатою спадщиною регіону.
Інфраструктура відповідає потребам сучасних мешканців. Тут розташовані великі торговельні центри: «Київ» і «Екватор», супермаркети таких мереж – «АТБ», «Сільпо» і «Фора». Завдяки добре розвиненій транспортній мережі, яка включає автобусні і тролейбусні маршрути, жителі мають зручний доступ до інших кварталів.
Пропонує різноманітні можливості для відпочинку. У ньому функціонує кілька сучасних паркінгів, які забезпечують комфортну стоянку автомобілів біля житлових будинків, торговельних центрів і культурних об’єктів. Для родин із дітьми пропонує багату освітню інфраструктуру, включно з дитячими садками, школами, ліцеями і вищими навчальними закладами. Тут є національний педагогічний університет, Медична академія і низка інших освітніх установ.
Подільський
Промислова зона, яка поєднує індустріальний характер із житловими кварталами. Історично відомий промисловістю, адже на його території розташовані численні заводи і підприємства, більшість із яких мають безпосередній зв’язок із залізничним транспортом. Попри індустріальне спрямування, є осередком життя працівників, які мешкають у житлових масивах, створених навколо виробничих об’єктів.
Розташований у східній частині, простягається вздовж мальовничої долини річки Ворскла, яка надає йому природної гармонії. До 2016 року носив назву Ленінський, однак у рамках процесу декомунізації, спрямованого на увічнення національної пам’яті, його перейменували на Подільський.
Має багаторічну історію, яка починається з заснування у 1952 році згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР. Тоді він став важливим промисловим осередком. У післявоєнні роки активно розвивалася забудова: з’явилися нові заводи, підприємства і житлові масиви для працівників.
Сьогодні залишається важливим економічним і соціальним осередком. Населення складає понад 65 000 жителів, більшість із яких зайняті у промисловій і транспортній галузях. Має значний потенціал для розвитку завдяки інфраструктурі, зокрема доступу до залізничного транспорту.
Пропонує доступне житло: середня вартість квартир становить близько 19 000-22 000 за квадратний метр, що робить його привабливим для родин і молоді. Може похвалитися природними зонами. Близькість до річки Ворскла надає можливість гостям насолоджуватися прогулянками вздовж її берегів. Однією з історичних пам’яток є залишки фортифікацій XVII століття, які колись були частиною оборонної системи. У планах міської ради — створення нових рекреаційних зон для відпочинку.
Супрунівський
Найменш населений район Полтави, створений у 1923 році. Як адміністративно-територіальна одиниця УСРР, проіснував до вересня 1930 року. Його центром стало село Супрунівка, засноване, за переказами, у першій половині XVII століття за часів польського коронного гетьмана Станіслава Конецпольського. Легенди розповідають, що село започаткував козак Супрун Мильцівський, родом із Мильці. Від його імені, ймовірно, походить назва населеного пункту.
Супрунівка залишилася важливим осередком місцевого життя. У XVIII столітті село стало центром Другого полку Полтавського козацтва. Населення займалося землеробством, бджолярством і вирощуванням тютюну. У середині XIX століття тут було започатковано масштабні тютюнові плантації, що закріпило економічне значення регіону.
У XX столітті, після революційних подій, населений пункт став важливим центром культурного і освітнього життя. В селі діяли семирічна трудова школа, історико-краєзнавчий музей, бібліотека і лікарня. Велику роль у розвитку сільського господарства відіграв колгосп «Перемога», який спеціалізувався на тваринництві і садівництві.
Сьогодні Супрунівка є частиною Полтавської міської громади. За даними перепису 2001 року, у ньому проживає 3 974 українців. Основним напрямком економічної діяльності залишається сільське господарство. Тут є ТОВ «Агрофірма Джерело», яке забезпечує місцеве населення робочими місцями і сприяє розвитку регіону. Залишається привабливим місцем для життя завдяки спокійному ритму і доступним цінам на нерухомість. Середня вартість квадратного метра становить 16 000–18 000, що робить його популярним серед тих, хто шукає затишний будинок неподалік від міських зручностей.
Левадський
Наймолодший і найбільш сучасний мікрорайон у мальовничій місцевості на лівому березі річки Ворскли. Назва походить від місцевих ландшафтів: на сході України «левадами» називають заплавні луки, оточені гаями, що ідеально передає атмосферу цієї місцевості.
Житловий масив почали будувати у 1980-х роках, використовуючи передову на той час технологію намивних пісків із пальовим фундаментом. Основна забудова завершилася у 1989 році, і з того часу він активно розвивається, поступово перетворюючись на один із найбільш урбанізованих, але водночас затишних куточків. Сьогодні у ньому проживає 14 000 людей.
Славиться зручною і продуманим облаштуванням. Тут функціонують дві загальноосвітні школи —№37 і авторська гімназія №17 на бульварі Богдана Хмельницького. Освітню мережу доповнює філія Київського національного університету культури і мистецтв.
Мешканці Левади мають доступ до якісного медичного обслуговування завдяки дитячій міській лікарні. Окрім того, працюють кілька аптек і медичних центрів. На території є храм Різдва Богородиці. Має комфортні умови для проживання завдяки наявності численних зелених зон, зокрема зони відпочинку на березі Ворскли. Інститутська гірка, що прилягає до мікрорайону, є улюбленим місцем для зимових видів спорту (гірські лижі і сноубординг).
У 1994 році у Леваду була прокладена тролейбусна лінія, яка з’єднала його із центром. Нині жителі можуть скористатися тролейбусом 12, а також автобусами 39, 43, 44, 57 і 64.
Браїли
Найстаріший історичний мікрорайон, який поступово перетворився на сучасний житловий масив. Має багату історію, яка бере свій початок із XVII століття. Назва місцевості походить від прізвища городового отамана і полкового осавула Івана Браїли, який володів тут хутором у 1660–1670 р.
На початку XX століття Браїлки були околицею, але у 1920-х роках їх включили до складу міста. Із тих пір ця територія розвивалася як частина міського фундаменту, зберігаючи свій історичний колорит. За останніми даними, тут проживає 14 000 мешканців.
Транспортна мережа Браїлок — одна з найкращих у Полтаві. У 1964 році тут проклали тролейбусну лінію, яка з’єднала секторіз центром. Нині мікрорайон обслуговується кількома маршрутами тролейбусів, автобусів і маршрутних таксі. Зручне транспортне сполучення дозволяє мешканцям швидко дістатися до будь-якої точки міста.
Серед найбільш популярних тролейбусних маршрутів — 3, курсує від склозаводу через Браїлки, і 4, що з’єднує його із Південним вокзалом. Має розвинену соціальну і комерційну інфраструктуру. Тут є освітні заклади, супермаркети, аптеки і різноманітні магазини. Можливо це не ідеальна локація, де в Полтаві краще жити, але Браїлка манить затишком, зеленими зонами і сучасними новобудовами.
Лісок
Колишнє передмістя, яке з 1929 року стало частиною міської території. Селище розташоване на мальовничому лівому березі річки Ворскла, між її притоками Коломак і Мурейка. Низинна місцевість із заболоченими ділянками має багатий природний і історичний потенціал, а її назва походить від значної кількості дібров.
Лісок виникло наприкінці XIX століття разом із будівництвом залізничної гілки Харків — Кременчук. Перші жителі селища були здебільшого залізничниками, які оселилися поруч із паровозоремонтними майстернями, відкритими 15 березня 1871 року. У 1926 році в селищі налічувалося 215 дворів і 1264 селян. Вже у 1929 році Лісок було офіційно включено до складу Полтави.
Протягом другої половини XX століття тут активно розвивалася забудова. У 1980-х роках на місці старих бараків збудували два п’ятиповерхові будинки для залізничників, які стали новими архітектурними домінантами району.
Сьогодні в Ліску проживає 2200 людей. Основний житловий фонд складається з приватних будинків, здебільшого одно- і двоповерхових. Ціни на нерухомість залишаються доступними, в середньому від 18 000 до 22 000 за 1 кв. м.
Славиться природними красотами. Місцевість багата на зелені насадження: діброви, сади, гайки. Серед дерев переважають дуби, липи, осики, вільхи. У садах зустрічаються яблуні, вишні, абрикоси, а останнім часом активно насаджуються горіхи.
Головною природною перлиною є річка Коломак із двома штучними озерами. Разом із численними старицями і заболоченими ділянками вони утворюють своєрідну «полтавську Венецію». Ці водойми виконують важливу екологічну функцію, захищаючи селище від підтоплень під час весняних паводків.
У селищі працює амбулаторія сімейної медицини, дитячий садок «Малятко» і чотири магазини. Лісок добре сполучений із центром. Автобусний маршрут 36, запущений за програмою «Місто без околиць», курсує щоденно з шостої ранку до восьмої вечора. Крім того, через район проходять маршрути громадського транспорту, що сполучають його із Дублянщиною і Південним вокзалом.
Доїзд до зупинок «Хлібзавод», «Пост-Островок» або «Переїзд» дає змогу пішки перетнути залізничні колії через міст або регульований переїзд.
В якому районі Полтави жити найкраще?
Полтава пропонує різноманіття районів, які можуть задовольнити будь-які потреби. Традиційно набільш облашитованим вважаються центральна частина міста, Шевченківський і Київській райони. В них зосереджена найбільша кількість комерційних і адміністративних приміщень, зупинок транспорту, культурних і освітніх закладів. Спальні квартали, наприклад, Левадський або Супрунівський, зацікавлять спокійним перебуванням і близькістю до зелених зон. Якщо близькість до міських зручностей особливо не важлива, можна вибрати віддалені мікрорайони, де вартість нерухомості значно менше.
