Чернівці посідають одне з провідних місць серед найкомфортніших для життя міст України за версіями численних інтернет- і друкованих видань. Це зумовлено розвиненою інфраструктурою і благоустроєм. Водночас, майже всі райони Чернівців користуються підвищеним попитом на ринку нерухомості.
Скільки районів в Чернівцях? Адміністративно місто поділяється на три райони: Першотравневий, Шевченківський і Садгірський. Крім офіційного поділу є народні назви жилмасивів, які доповнюють або входять до складу адміністративних одиниць. Які є райони в Чернівцях?
Першотравневий район Чернівців
Його межі проходять вулицями Головною і Гагаріна, а також річкою Прут. На південному сході межує із селами Остриця і Чагор. Станом на 2017 рік, чисельність населення становила близько 81,7 000 осіб.
На території масиву розташовані численні парки і архітектурні пам’ятки. Серед них – Центральний парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Також варто відзначити архітектурні пам’ятки, такі як колишня Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, що нині є частиною національного університету імені Юрія Федьковича.
Життя в цій частині міста має низку переваг. Розвинена інфраструктура, наявність навчальних закладів, медичних установ і зручне транспортне сполучення роблять його привабливим для проживання. Крім того, близькість до парків і культурних об’єктів забезпечує різноманітні можливості для дозвілля.
Щодо паркування, у цій частині міста наявні громадські паркувальні зони і приватні паркінги біля торговельних центрів і житлових комплексів. Однак, у центральних частинах може спостерігатися дефіцит паркувальних місць, особливо в години пік.
На території є великі торговельні центри і супермаркети – торговельний центр “Depot” і супермаркет “Сільпо”. Загалом, ця частина Чернівців поєднує в собі історичну спадщину і сучасну інфраструктуру.
Шевченківський район в Чернівцях
В якому районі Чернівців живе найбільше людей? Станом на 2007 рік у Шевченківському проживало 145,4 000 людей, що становило більше половини населення Чернівців. Густота населення становила 2816 осіб на квадратний кілометр, що свідчить про розвинену міську структуру і активну життєдіяльність мешканців.
Славиться численними історико-культурними пам’ятками, які є невід’ємною частиною архітектурного ансамблю міста XIX—XX століть. Однією з найбільш знакових споруд є Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, яка сьогодні входить до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. На території розташовані міська ратуша, драматичний театр імені Ольги Кобилянської, обласна філармонія, літній театр. Вулиці Головна, Івана Франка, Б. Хмельницького і Університетська зберегли свою історичну австро-угорську забудову.
Традиційними зонами відпочинку є Центральний парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка, парки ім. Юрія Федьковича, Жовтневий, сквери і зелені рекреаційні території.
Шевченківський район є освітнім і культурним центром. Тут розташовано низку освітніх закладів, 26 дитячих садків, 16 загальноосвітніх шкіл, три професійно-технічні заклади, п’ять спеціальних навчальних закладів, три гімназії і один ліцей. Окрім цього, тут знаходяться два провідні вищі навчальні заклади Буковини — національний університет імені Юрія Федьковича і Буковинський державний медичний університет.
Має розвинену економічну інфраструктуру з високою концентрацією підприємств середнього і малого бізнесу, закладів торгівлі і сфери послуг. Одним із знакових підприємств є АТВТ «Трембіта», продукція якого відома за межами України. На території є сучасні торговельні комплекси: «Колос» і «Майдан», численні ринки і супермаркети.
Середня ціна на нерухомість коливається залежно від розташування. У центральних частинах ціна квадратного метра може досягати 1000–1200 доларів США, тоді як у віддалених районах вона є більш доступною.
Розвинена транспортна мережа включає громадський транспорт, що дозволяє легко дістатися будь-якої частини міста. Парковки наявні поблизу житлових будинків, торговельних центрів і культурних об’єктів, хоча в центрі вони можуть бути обмежені через велику завантаженість.
Садгірський – найменш населений район Чернівців
Станом на останні роки в ньому проживало близько 28 227 громадян. Виник навколо монетного двору, заснованого у 1771 році під час російсько-турецької війни за ініціативою барона Петера Ніколауса фон Гартенберґа. Монетний двір став економічним і політичним центром, а поселення, що розташувалося навколо, з часом отримало статус торгового містечка і власний герб.
Садгора мала багату багатокультурну історію, слугуючи домівкою для багатьох національностей. Її назва стала символом мирного співіснування громад, де перепліталися традиції українців, євреїв, поляків і інших народностей.
На території збережено кілька значущих пам’яток:
- Костел Святого Архангела Михаїла, збудований у 1815 році.
- Синагога, що нагадує про численну єврейську громаду, яка колись жила тут.
- Палац Ісроеля Фрідмана, відомого цадика і релігійного наставника місцевих хасидів.
Завдяки географічній віддаленості від центру, зберігає чимало зелених зон, які підходять для прогулянок і дозвілля. Локації навколо Пруту доповнюють природну естетику Садгори.
Сьогодні пропонує доступні варіанти житла для тих, хто цінує спокій і можливість жити ближче до природи. Середня ціна на квадратний метр нерухомості тут складає приблизно 500–700 доларів США. Здебільшого це приватний сектор і малоповерхова забудова.
Із переваг проживання можна відзначити:
- Менш щільну забудову, ніж у центральних частинах міста.
- Віддаленість від шумного міського центру.
- Локальний доступ до соціальної інфраструктури і зелених зон.
- Транспортна інфраструктура і паркування.
Має належне транспортне сполучення. Садгору обслуговують автобусні маршрути, а з 2018 року сюди курсує тролейбусний маршрут №11. Паркувальні місця переважно розташовані біля приватних будинків, у громадських зонах або на вулицях.
Центр
Центральна площа є серцем міста, яке зберігає багатий історичний та культурний спадок. Протягом століть вона змінювала назви, але завжди залишалася важливим зібранням для жителів.
До 1918 року носила назву Ringplatz або “Площа Ринок”. Після цього вона стала Piaţa Unirei — Площа Возз’єднання, а в період з 1949 року була відома як Червона площа. Сучасна назва — Центральна площа — утвердилась після 1949 року і зберігається донині.
Значимою архітектурною спорудою є Чернівецька ратуша, побудована в стилі пізнього класицизму за проектом Андрія Мікуліча в 1843-1847 роках. Це грандіозна споруда з внутрішнім двором і виразною двоярусною вежею, яка увінчана мідною кулею і шпилем. Звична для минулих часів практичність архітектури ратуші дозволяла її використовувати для пожежного дозору. Щодня, о 12 годині, з балкону лунає мелодія композиції “Марічка” композитора Степана.
Поява площі пов’язана з ім’ям цісаря Йосифа II, який під час свого візиту до Чернівців у 1783 році наказав знести низькі хатини і визначити місце для ринкової площі. Розробка плану забудови і придбання необхідних земель затяглися до початку XIX століття. Врешті-решт роботи розпочалися в 1825 році і тривають до нашого часу — площа поступово змінювала своє оформлення, укладалися бруківки, а згодом вносилися архітектурні доповнення.
Один з важливих аспектів історії площі — розвиток транспорту. Спочатку вона була частиною трамвайної лінії, що діяла з 1897 по 1966 рік. Наразі є важливим транспортним вузлом, де проходять п’ять тролейбусних маршрутів. Зокрема, маршрути 1 та 3 зв’язують південну і північну частини міста, а інші маршрути забезпечують зручний доступ до різних районів.
На площі розташовані різноманітні культурні пам’ятки: Пам’ятник Тарасу Шевченку. У додаток, площа є місцем для ряду важливих культурних закладів, зокрема художнього музею, а також «Української книги». До речі, про всі музеї Чернівців можна почитати тут.
Район ж/д вокзала
Має свою специфіку і для тих, хто шукає доступне житло, це місце може стати привабливим варіантом. Оренда номера в готелі, хостелі або квартирі тут обійдеться дешевше порівняно з центральними масивами. Причиною такої низької вартості є відстань від історичного центру, адже добратися до нього можна за 10-15 хвилин на громадському транспорті.
Проте у цього кварталу є й свої переваги. По-перше, близькість до залізничного вокзалу робить його зручним місцем для тимчасового перебування або людей, які подорожують транзитом. Тут можна знайти великий вибір комфортного житла за розумними цінами, а також розвинену забудову — ринки, магазини. У безпосередній близькості розташований національний університет. Чернівецький трамвай і площа Пресвятої Марії (площа Турецького колодязя) — популярні туристичні місця, що привертають увагу гостей.
Слід зазначити, що на території проживає близько 35 000 осіб, що робить його одним із більш густонаселених секторів.
Якщо говорити про архітектурні і природні пам’ятки, то в цьому районі можна знайти кілька зелених зон. Парк імені Шевченка, що знаходиться неподалік, є популярним місцем відпочинку для мешканців і гостей.
Паркування у цьому кварталі добре розвинене. Є кілька великих паркувальних майданчиків поблизу вокзалу, а також невеликі паркувальні зони біля торгових і комунальних об’єктів.
Серед великих торгових центрів, слід відзначити ТЦ «Метро», де можна знайти все необхідне, від продуктів до побутової техніки. Крім того, є кілька супермаркетів – «Сільпо» і «Ашан».
В кому районі Чернівців жити найкраще?
Це питання, яке не має однозначної відповіді. Все залежить від того, які умови і середовище підходять саме вам: чи важливі для вас зручний доступ до культурних об’єктів і бізнесових центрів, чи більше орієнтовані на спокійне проживання в районі з перевагою зелених зон і тиші.
Який район в Чернівцях найбільший? У Чернівцях район Шевченківський є найбільшим за чисельністю населення, тут проживає більше половини жителів. Цей район має добре розвинену інфраструктуру, численні освітні і культурні заклади, а також багатий архітектурний спадок. Він є центром міського життя і активної економічної діяльності, завдяки чому багато хто вибирає його для постійного проживання.
