Здається, що б такого складного та особливого потребує установка розетки, адже для цього практично нічого не потрібно. Але це зовсім не так! Якщо виконати такий процес невірно, то це дуже небезпечно, може виникнути коротке замикання у проводці, пожежі, ураження електричним струмом та поломки іншої техніки. Тому цей процес треба робити, чітко виконуючи інструкції, знаючи які особливості мають такі прилади, що потрібно для монтажу, а також знати про всі варіанти підключення електричних розеток, щоб обрати оптимальний, адже безпека та здоров’я людини це найголовніше!
Пропонуємо розібратись у цій темі більш детально і почнемо з основи – видів розеток.
Типи розеток та їх особливості
Насамперед, розетки – це незамінна та необхідна річ у побуті. Їх встановлюють після ремонту, оновлення дизайну чи перепланування, або якщо стара вийшла з ладу, адже прилади не вічні. Конструкція дуже проста, розетка має дві частини: одна декоративна, пластикова, інша – це внутрішній механізм з контактами (до них приєднується кабель, який йде зі щітка та прокладений у стіні), а їх типи та особливості визначаються за наступними характеристиками:

- Кількість гнізд для підключення: стандартна містить одне; також є на два або три гнізда, тому перед покупкою треба поміркувати, як розетка буде експлуатуватись.
- Засіб монтажу може бути скритим та відкритим: перші встановлюють у підрозетники, щоб підключення до проводки було непомітним, другі – стоять у кожній квартирі монтовані у стіни.
- Звичайні стандартні варіанти мають два контакти для заземлення: зверху та знизу, роз’єм їх називають європейським. Також є спеціальні види роз’ємів для специфічних вилок: антен, тюнерів, телефонів, комп’ютерів тощо, наприклад, FM, RG45, HDMI, TV-SAT, RG11.
- Функціональність приладу: з кришкою та без, зі шторками, з таймером та підсвіткою, й навіть з лічильником електроенергії та Wi-Fi.
Коли треба купити розетки, головними критеріями вибору виступають ціновий діапазон, вид проводки, технічні особливості, які відповідають вимогам для електричної техніки, стиль, дизайн, наявність додаткових функцій та рівень захисту.
До речі клас захисту вказаний на корпусі та позначений цифрами від 0 до 6, цей показник впливає на рівень пилу та вологи у переміщені.
Необхідні інструменти та матеріали
Для того, щоб підключити розетку багато не треба. З матеріалів знадобиться тільки гіпс чи алебастр для надійної її фіксації у стіні. З інструментів:
- Звичайний ніж, яким виконується зачищення проводів, також підійде канцелярський.
- Індикатор напруги (спеціальна викрутка або тестер).
- Нова розетка та її гніздо.
- Звичайна плоска та хрестова викрутка.
- Плоскогубці.
- Кусачки для обрізки.

Такий набір є практично в кожного господаря.
Підготовка до підключення розетки
Коли розетку треба замінити, спочатку необхідно зняти стару. Беремо викрутку з ізоляційною рукояткою та викручуємо закріплюючий гвинт й знімаємо кришку. Не забувайте, що все зараз знаходиться під напругою тож треба бути дуже обережним.
Далі перевіряємо на справність дроти та позначаємо де який. У домах старого формату розетки з двома дротами, а в новобудовах вже використовують три. З допомогою тестера треба визначити, де фаза, а де нуль (там де індикатор засвітиться та спрацює – це фаза). При наявності трьох дротів підключати їх треба тільки згідно маркування (фаза, нуль, земля).
Перевірте, щоб поруч були всі необхідні інструменти, а потім можна починати процес підключення.
Покрокова інструкція підключення розетки
Завжди починайте безпечне підключення розетки з вимкнення струму у всьому будинку, для цього треба тільки перевести тумблер у необхідне положення. Якщо розподільчий щіток з декількома автоматами, то можна відключити тільки подачу току у розетки, таким чином світло у приміщені зберігається та можна комфортно працювати. В іншому випадку беремо ліхтарик.
Попередньо краще переглянути відеоінструкції від майстрів в інтернеті та побачити на власні очі, як виглядає схема підключення розетки.
Перед початком роботи треба ще раз впевнитись, що струму у мережі немає, знову скористайтесь тестером. Все добре? Тоді можна починати.

- Демонтуємо гніздо старої розетки, послаблюємо викруткою всі контакти та кріплення й обережного його виймаємо.
- У дуже старих приладах розміри з новими не співпадають, за допомогою цементу або штукатурки треба зробити необхідний отвір (зменшити або розширити його, наприклад ставиться розетка на два гнізда) та зачистити шви.
- Посадове місце ретельно вичищаємо.
- Пробуємо по розмірам підрозетник, він не повинен виходити за межі стіни, а отвір підходити до його розмірів.
- Дроти протягуємо через коробку (гніздо), при наявності порожнин навколо замазуємо їх гіпсом чи алебастром (змішуються з водою до отримання густої консистенції) та трішки чекаємо до моменту висихання.
- Якщо дроти довгі, їх обрізають до потрібних розмірів та зачищають (знімається ізоляційна оболонка не більше 10 міліметрів).
- Беремо нову розетку та згідно маркування, протягуємо через неї дроти, попередньо послабивши затискачі, зверніть увагу у них фіксується саме оголена частина дроту без ізоляції.
- Все ретельно затягуємо.
- Вставляємо механізм у підготовлене гніздо.
- Коробка вирівнюється та фіксується шурупами до стіни.
- Все, що залишилось зробити, це прикріпити кришку та затягнути гвинт посередині.
Порада: без заземлення неважливо який куди дріт підключати, але по привалам праворуч – фаза, а ліворуч – нуль, а коли система нова з трьома дротами бажано розташовувати фазу до контакту L, а нульовий провідник – до контакту N.
З установкою все завершено, далі треба перевірити справність. Вмикаємо подачу електрики, якщо після цього автомати не вибило, горить світло, то значить підключення розетки своїми руками зроблено правильно! В іншому випадку, треба заново все розбирати та дивитись, які дроти неправильно підключені.
Не спішіть одразу підключати електроприлади, навіть, коли все добре, після подачі току, ще раз візьміть тестер та почергово перевірте усі контакти. Червона лампочка повинна загорітись тільки на правому дроті, вусики та лівий контакт не реагують. Тепер все, можна насолоджуватись своєю роботою.
Поширені способи підключення розетки
У всіх моделях електричні схеми однакові, різниця тільки в пластикових панелях та основній коробці. Необхідний спосіб треба обирати спираючись на потужність.

- Паралельний – самий дорогий та потребує додаткових витрат на прокладення проводки. Кожна розетки виводиться від щітка напряму, але необов’язково використовувати такий спосіб для всього, він потрібний для потужної техніки, обігрівачів, пральної машини, водонагрівача тощо.
- Для дрібної техніки обирають послідовний – це коли від одної лінії одразу запитують декілька приладів, підходить для телевізорів, фенів, комп’ютерів, прасок та інше.
- Ще один популярний шлейфовий спосіб – від однієї розетки протягують одразу декілька.
Для останніх двох видів заземлення не потрібне, вони самі доступні та прості, а ще майстри такі способи підключення розетки комбінують – це швидко, зручно та економно.
Тестування розетки після підключення
Практично всі використовують тестер розеток. Його підключають безпосередньо до електромережі розетки та зазвичай він має ряд світлодіодних індикаторів на передній панелі, які загоряються, сигналізуючи про працездатність розетки з точки зору змінного струму та напруги, ну або їх відсутність.
А що робити коли таких засобів під рукою нема? Беремо звичайну лампочку та патрон й приєднуємо до них пару дротів. Потім торкніться одним з них нейтралі або заземлення, а іншим – до дроту, що перевіряється. Якщо лампа загориться, значить, він під напругою.
Поширені помилки при підключенні розетки
Головна помилка в тому, що багато людей тримають схему у голові та здійснюють процес спішно. А потім виявляється, що розетка опинилась за шафою, тому що невірно прорахована довжина дротів. Через час місце у стіні, де проклали проводку забувається, а раптово захотілося повісити картину чи бра, один раз крутнули шуруповертом, пошкодили проводку й розетка не працює. Тому краще все занотувати на папері та зберігати.

Ще до популярних помилок відноситься не вірний розрахунок навантаження та потужності, ізоляція була знята не правильно, встановлені не вірні контактні з’єднання.
Ще одна розповсюджена помилка, коли використовують послідовний чи шлейфовий спосіб, щоб не міняти повність проводку та зекономити і прокладають разом мідь та алюміній. Ці дроти не можна поєднувати! З часом виникне електрохімічна корозія, яка зруйнує контакт.
Висновок
Тепер ви знаєте як підключити розетку та що для цього необхідно. З електрикою треба не тільки дуже акуратно працювати, але й мати мінімальні навички по встановленню. З одного боку підключити простий побутовий механізм не складно, але щоб розетка працювала безпечно, довго та справно, треба не допускати помилок та ретельно підготуватись, все продумати та виміряти. Якщо ви хоч трохи не впевнені у своїх силах найкраще звернутись до спеціаліста у цій сфері.
Також рекомендуємо до уваги статтю про – Як замінити змішувач на кухні чи у ванній? Інструкція