Українські народні свята – це не просто привід зібратися за столом чи піти до церкви. Це особливі дати, в яких переплітаються вікові традиції, язичницькі обряди і християнські сенси. Щось із цього ми святкуємо в родинному колі, щось – з гучними піснями, хороводами, ворожінням чи вишиванками. Пропонуємо розібратись, що, коли і чому святкують українці.
Походження українського народного календаря
Наш календар – це мікс із двох джерел. Перше – це стародавні язичницькі уявлення, коли люди поклонялися природі й силам природи, святкуючи сонцестояння, посіви, жнива і т.д. Друге – це вже християнська традиція, яка поступово інтегрувалася в побут. Тому більшість народних свят мають дві сторони – релігійну й фольклорну. І, до речі, багато дат рухомі – прив’язані до церковного календаря.
Календар народних свят по місяцях
- 7 січня – Різдво Христове
Одна з головних подій у християнстві – народження Ісуса Христа. Святкується з різдвяними піснями, колядками, вертепами і традиційною кутею на столі. В народі вважають, що в цей день відкривається небо й можна загадати бажання.
- 13 січня – Щедрий вечір
Останній вечір перед старим Новим роком. Його ще називають Маланки. По домівках ходять щедрувальники, переодягнені в казкових персонажів, співають пісні й бажають достатку. Без шуму й веселощів тут не обходиться.
- 14 січня – Новий рік або свято Василя
Старий Новий рік – це той самий Новий рік, тільки за юліанським календарем. Вранці хлопці засівають зерном, бажаючи хазяїну щастя й багатства. Василя вважають покровителем щедрості й добробуту.
- 19 січня – Богоявлення Господнє
Або Водохреща. Головний обряд – освячення води. Люди набирають її в пляшки, зберігають цілий рік. Дехто занурюється в ополонку – для очищення й загартування. Кажуть, що в цей день вся вода стає святою.
- 15 лютого – Стрітення Господнє, Стрічання
Свято зустрічі зими й весни. У церкві освячують свічки – стрітенські, які мають оберігати дім від негоди. У народі кажуть: хто кого переможе – зима чи весна – така й погода буде далі.
- 7 квітня – Благовіщення
День, коли Діва Марія дізналася, що стане матір’ю Ісуса. За народними віруваннями, птахи починають повертатися з вирію, природа прокидається. В цей день не можна нічого сіяти й працювати – дають “спокій землі”.
- Великдень
Свято Воскресіння Христового – одне з найважливіших у церковному календарі. Дата змінна, залежить від місячного календаря. Освячення пасок, крашанок, сімейний сніданок після нічної служби. Народні традиції включають ігри, співи й навіть “битки” яйцями.
- Проводи
Тиждень після Великодня – це поминальні дні, коли йдуть на кладовище до померлих родичів. Цей звичай – ще з дохристиянських часів. Люди приносять на могили їжу, освячену воду, а головне – свою пам’ять.
- Зелені свята
Свято Трійці (через 50 днів після Великодня). Будинки прикрашають зеленню – гілками дерев, травами. Це символ оновлення, життя, літа. За традицією, цього дня ворожать, плетуть вінки й вшановують природу.
- 7 липня – Свято Івана Купала
Одна з найяскравіших фольклорних дат. Купання, стрибки через вогонь, пошуки квітки папороті, дівочі ворожіння – все це прийшло ще з язичницьких часів. Вода й вогонь тут – головні елементи очищення.
- 12 липня – Свято Петра
Свято апостолів Петра і Павла, які вважались охоронцями землеробства. Завершення посту, якого дотримувалися після Трійці. У селі цей день зазвичай відзначали святковою трапезою, ярмарками, співами.
- 14 серпня – Свято «Маковія»
Перше з трьох “Спасів”. У церкві освячують воду, мед, букети з маком і польовими квітами – “маковійчики”. За народними віруваннями, цей день відганяє злих духів. Також це початок Успенського посту.
- 19 серпня – Свято «Спаса»
Яблучний Спас – Преображення Господнє. Приносять до церкви яблука та інші фрукти, освячують. З цього дня “можна їсти яблука”. У народі – початок осені, перші холодні роси.
- 21 вересня – Свято «Друга Пречиста»
Різдво Пресвятої Богородиці. Вважається жіночим святом, пов’язаним з родючістю, весіллями. Дівчата просили в Богородиці доброго чоловіка. За повір’ям, з цього дня починається “осіння хуга”.
- 14 жовтня – Свята Покрова
Оберіг українського воїнства і козацтва. День захисників, і тепер – державне свято. Колись дівчата молилися Покрові, щоб вийти заміж, а козаки – про захист у битвах. В народі кажуть: яка Покрова – така і зима буде.
- 8 листопада – Свято «Святого Дмитра»
Поминальний день, присвячений Дмитру Солунському. В народі вважають, що це останній день, коли ще можна справляти весілля. Після – вже пізня осінь і перші холоди.
- 7 грудня – Свято «Катерини»
День покровительки дівочої долі. Ворожіння, заклики на добру долю, пошук “нареченого”. Незаміжні дівчата в цей день особливо активно запитували в долі, хто їхній суджений.
- 13 грудня – День Андрія Первозваного
Найвеселіше і, мабуть, найінтимніше свято з ворожіннями, калитою та бешкетами. Хлопці жартують, дівчата печуть пироги, а вночі намагаються побачити в сні майбутнього чоловіка.
- 19 грудня – Свято Миколая
Святий Миколай приносить подарунки під подушку – хто був чемним. Це улюблене дитяче свято, яке відкриває цикл зимових радощів. Миколая вважають захисником дітей, моряків і мандрівників.
Висновок
Календар народних свят – це не тільки пам’ять предків, а й жива традиція, яка досі відчувається у нашому побуті. Тут і співи, і молитви, і родинні вечері, і обереги. І хоч сучасне життя трохи “змінило правила гри”, все ж ці дати лишаються важливою частиною української душі. Бо хто ми без своїх свят, без колядки, без куті, без зелених гілок на Трійцю чи червоного маку на Маковія?
